Боротьба між Байденом і Трампом, наступ РФ та ситуація в Кринках і Торецьку: аналіз головних подій тижня

Також країни ЄС можуть залучити спільні механізми реагування щодо фактів незаконної перевалки російської нафти: починаючи від відстеження цієї перевалки за допомогою супутників чи інших можливостей моніторингових, завершуючи блокуванням цієї нафти в місцях, куди вона поступає, якщо не дотримуються правила по ціновому ліміту, який був встановлений Заходом.

– Залишається ще ціла низка механізмів, які могли би бути задіяними. І чим ширша коаліція країн готова їх задіювати, тим дієвість такого тиску буде більшою, – каже він.

Скільки триватиме російський наступ

Іншим питання є російський наступ, який триває, фактично, з жовтня минулого року, і досі не зупинився. Разом з тим, за словами Олексія Гетьмана, наступальні дії будь-якої армії не можуть тривати безкінечно.

– А ці наступальні дії, за аналізом серйозних інституцій, наших друзів з різних європейських країн, з США, вказують на те, що з такою інтенсивністю бойових дій, яку зараз проводять росіяни на полі бою, а також враховуючи їх втрати, то цей наступ може тривати не більше, ніж до кінця серпня. Це максимум. Далі він буде зменшуватись. Це буде не різко. Бойові дії будуть продовжуватися, але вони будуть затухати, – каже він.

Цьому сприяють не тільки втрати армії РФ, але і виснаження техніки та логістичних спроможностей ворога.

– Простими словами це називають, що армія виснажується. Немає таких армій в світі, які можуть кілька років активно наступати без кінця. Оце саме відбувається з російською армією. Вона виснажується. Завдяки тому, що ми завдаємо суттєвих втрат, – продовжує він.

За словами майора запаса ЗСУ, до цього наступу вони додатково готувались, про що говорила і укаїнська влада, і українські військові.

– Ми про це знали. Про це казав президент Зеленський. Про це казали і знали такі наші партнери з різних країн. Що вони збирають велике угруповання, готуються до наступальних дій. Вони планували весняно-літню наступальну операцію. Оце зараз все відбувається, – додає він.

Ситуація в Торецьку

Водночас на Сході, де повільно, але все ж поступово рухаються росіяни, то тут, каже військовий аналітик Олексій Гетьман, ворог намагається просунутися до нашої залізниці, щоб зіпсувати логістику ЗСУ та користуватись українськими залізничними шляхами.

– Чи спробують вони оточити з півдня і півночі, в тому числі Нью-Йорк? Ну, ми бачимо ці виступи на мапі Deepstate, і, звісно, вони це намагаються зробити. Але там все очевидно ще з наполеонівських війн. Росіянам потрібні флангові удари, панівні висоти та водні перешкоди. Нічого не змінилося. Змінилося тільки те, що замість ядер більш сучасні снаряди. Змінились засоби, – каже він.

За словами майора запасу ЗСУ, складність у перерізанні виступів російського просування, які утворились на цих напрямках Сходу України, полягає в тому, що українські війська перебувають в обороні, а для їх перерізання потрібні зовсім інші засоби, що означатиме наступ українських військ.

– Річ у тім, що дії військ в обороні та дії військ в наступі – це різні бойові завдання, це різні бойові розпорядження, це різна тактика. Переводити війська, які знаходяться в обороні, на війська, які мають робити наступальні дії, це певні процедурні питання. Ми не можемо зараз зняти війська, які тримають оборону, для того, щоб дуже швидко зробити удари і перерізати цей виступ. Для цього треба підготуватися, – пояснює він.

За словами Гетьмана, важливим тут є і питання логістичного забезпечення, і потреба у відповідній техніці.

Ба більше, якщо переходити зараз у наступ, то це може послабити інші напрямки на фронті, що може “зіграти з нами поганий жарт”.

– Ми можемо, щоб було красиво, перерізати цей виступ, але десь тоді провалимо фронт, тому що доведеться знімати війська, – каже він.

Інфографіка: Факти ICTV

Інфографіка: Факти ICTV

Інфографіка: Факти ICTV

Лівий берег Херсонщини та Кринки

Протягом минулого тижня низка українських ЗМІ розповсюдили інформацію про те, що Сили оборони України відійшли від Кринок. Цьому передувала і заява члена Комітету ВРУ з питань нацбезпеки Мар’яни Безуглої від 7 червня, яка казала, що ЗСУ вже нібито не контролюють Кринки.

Вже 18 липня, реагуючи на ці коментарі, спікер оперативно-стратегічного угруповання військ Таврія Дмитро Лиховій вказував, що українські військові продовжують тримати оборону в районі Кринок на лівому березі Херсонщини, а ситуація там є “не такою критичною”, як пишуть у пресі. Разом з тим, Лиховій вказав, що як такого населеного пункту Кринки вже не існує, оскільки це селище перетворилось на груду каміння і стало місцем, в якому неможливо тримати оборону.

Паралельно із цим у Генштабі ЗСУ повідомляють, що бої на Придніпровському напрямку тривають, а українські Сили оборони відбивають атаки ворога.

За словами військового аналітика Олексія Гетьмана, який є ветераном російсько-української війни та майором запасу ЗСУ, на сьогодні немає приводу не довіряти інформації Генерального штабу, оскільки за усі майже 900 днів великої війни ГШ помилився лише один раз, після чого “дуже швидко виправився”.

– Жодного разу не було неправдивої інформації. Але вона (інформація, – Ред.) приходить постійно з певною затримкою у порівнянні з тим, що нам хотілося б. За усією інформацією, яку ми публікуємо офіційно, стежать, в гарному сенсі цього слова, наші партнери, і ми не можемо собі дозволити брехати про те, що відбувається на полі бою, – каже він.

Щодо самих Кринок, продовжує Гетьман, то не слід фіксувати свою увагу лише на цьому населеному пункті, оскільки вздовж Дніпра та на лівому березі Херсонщини “доволі велика територія”, де є як населений пункт Казачі Лагері, так й інші.

– Там не можна побудувати серйозні фортифікації, бо там грунтові води. Тому там всі наші локації, всі місцезнаходження, вони мають бути тимчасовими, бо там ніхто не окопується. Неможливо побудувати фортифікацію, якщо довго знаходитись на одному місці, оскільки це побачать через російські (БпЛА, – Ред.) Орлани, через їхні дрони, а потім прилетять (дрони, – Ред.) Ланцети, в кращому випадку, а то і накриють артою, – каже експерт.

Також між лівим і правим берегами Дніпра знаходяться невеличкі острови, де українські Сили оборони теж мають позиції.

– Тому там йде дуже серйозна робота щодо підготовки плацдарму для майбутніх наступальних дій на тому напрямку. Тому це не Кринки, або не одне місце якесь, це плацдарм вздовж десятків кілометрів, – каже він.

Разом з тим, Гетьман не виключає, що вздовж цієї лінії фронту можуть бути місця, звідки українські війська могли відійти, але це не означає, що Сили оборони залишили плацдарм і острови, які теж є частиною цього плацдарму.

– Ми будемо далі тримати і готуватися, щоб коли ми відіб’ємо навалу на Східному фронті, робити наші наступальні дії на Півдні. Це теж не є таємниця, про це кажуть і американський Інститут дослідження війни (ISW), і багато аналітиків з різних країн, в тому числі наші партнери по НАТО, мовляв, що так, рано чи пізно, може навіть ще в цьому році, ми зможемо, принаймні на якихось ділянках фронту, робити, хай не стратегічні, а тактичні, тобто локальні наступальні дії, – каже Гетьман.

Щодо заяв нардепки Безуглої щодо Кринків, майор запасу Олексій Гетьман каже, що ця парламентарка занадто часто критикує українські Збройні сили та головнокомандувачів ЗСУ, що їх дискредитує і дестабілізує ситуацію. Тому, вважає він, слід критичніше ставитись до її думки щодо воєнних дій.

Чи зніметься Байден з виборів

Після того, як наприкінці червня були проведені дебати між 45-м президентом США Дональдом Трампом та чинним очільником Білого дому Джо Байденом, у демократичному таборі суттєво посилився тиск на американського лідера із закликами поступитись своєю кандидатурою під час виборчих перегонів.

Особливо цей тиск посилився протягом минулого тижня, коли, за повідомленнями в медіа, до зняття Байдена з виборів закликають такі впливові демократи, як експрезидент США Барак Обама чи колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі.