Учені довели, що мозок сам обирає, які події залишати в пам’яті, а які – видаляти

У новому дослідженні американських учених, опублікованому нещодавно в авторитетному науковому журналі Science, стверджується, що мозок сам обирає, які спогади вважати достатньо важливими, щоб зберегти, а які просто “стерти” з пам’яті.

Те, що створює в мозку гострі хвилі, сприймається ним як важливе

Певно, всі стикалися з тим, що одні життєві події залишаються чіткими в нашій свідомості незалежно від того, як давно вони відбулися, тоді як епізоди вчорашнього дня вже можуть бути нечіткими, і їх важко пригадати.

Дослідники Нью-Йоркського університету в Лангоні провели експеримент на мишах. Вони створили для них спеціальний лабіринт, на різних поворотах якого розклали ласощі. Якщо миша правильно обрала маршрут виходу, її чекала смачна винагорода.

Тим часом дослідники стежили за активністю нервових клітин за допомогою електродів, імплантованих у мозок гризунів, які подавали дані в комп’ютерні програми.

Учені помітили, що коли миші зупинялися, щоб з’їсти ласощі, їхній мозок викликав гострі хвилі, які повторювалися 20 разів. У цей час у гіпокампі мозку виникали так звані “гострохвильові брижі”, які, зазвичай, позначають важливі переживання.

Ці брижі були запорукою того, що спогад про подію буде збережений для переміщення в довготривалу пам’ять під час сну.

Чи можна самому регулювати довгострокову пам’ять

Дослідники відзначили, що події, які супроводжувалися дуже невеликою кількістю гострих хвиль або зовсім не супроводжувалися ними, не формували довготривалих спогадів.

– Цей процес є абсолютно несвідомим, – сказав доктор Дьордь Бузакі, професор неврології, один з учасників дослідження.

Проте, переконаний професор, ми можемо самі дещо зробити, щоб збільшити ймовірність запам’ятовування тієї чи іншої події.

Після неї нам просто потрібен період розслаблення, коли ми ні на що не звертаємо пильної уваги, щоб дозволити спалахнути гострим хвилям.

Цей процес є важливою частиною  створення постійної пам’яті.

Директорка Інституту Цукермана Колумбійського університету Дафна Шохамі на підтвердження результатів дослідження доктора Бузакі згадала і власний досвід.

– Кілька років тому ми провели дослідження, під час якого люди шукали скарб у лабіринті з випадковими об’єктами, — розповіла Шохамі.

Потім, через певний час, дослідники вирішили з’ясувати, що ж запам’яталося учасникам експерименту.

І виявилося, ті, хто знайшов скарб, запам’ятали і випадкові об’єкти, що знаходилися поблизу нього.

Мозок тісно пов’язав їх з самою хвилюючою подією, яка й викликала ті самі гострохвильові брижі у гіпокампі.

Джерело: NBC News