Не було достатньо доказів. У ДБР пояснили, чому не затримали сина Гринкевича раніше

У Державному бюро розслідувань пояснили, що не могли затримати раніше оголошеного в розшук сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – Романа Гринкевича, адже для цього не було достатньо доказів.

Про це в ефірі Радіо.Свобода повідомила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.

“Коли прийшли результати експертиз, коли були допитані свідки, коли було зрозуміло, як це все відбувалося, саме тоді п’ять підозр було оголошено за статтями про шахрайство, створення та участь у злочинній організації в цьому кримінальному провадженні”, – повідомила Тетяна Сапьян.

18 січня Державне бюро розслідувань оголосило в розшук сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича — Романа Гринкевича, якого підозрюють в шахрайстві в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, а також участі у злочинній організації.

У ніч на 19 січня суд обрав у цій же справі запобіжні заходи керівникам та представнику пов’язаних із Ігорем Гринкевичем компаній, яким вручили підозру у створенні та участі у злочинній організації, а також шахрайстві — тримання під вартою із правом внесення понад 500 млн грн застави кожному.

У чому звинувачують Ігоря Гринкевича

Кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.

“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання”, — наголосили в ДБР.

За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

“Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів”, — додали в Бюро.

29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання львівського бізнесмена — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.

30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.

9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.

17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.

Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов’язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов’язаною з бізнесменом — “Трейд лайнс рітейл”, яка постачала продукти для ЗСУ.