Запровадити День пошани родин загиблих та зниклих безвісти військових: мешканка Львівщини зареєструвала петицію
Більше про ініціативу Ірина розповіла Суспільному.
За її словами, мета петиції — підтримати родини та близьких тих, хто загинув та зник безвісти на війні. Її чоловік воював із 2014 року, служив у територіальній обороні під час повномасштабного вторгнення та загинув на Луганщині 22 червня 2022 року.
“Вони з сином молодшим служили розвідниками. В мого чоловіка влучив снайпер і на той момент син був поруч, витягав його з поля бою. На момент поранення чоловік був живий, до нього зміг пробратися лікар”, — розповідає Ірина Сельницька.
Жінка каже, що чоловік ще чотири години був живий, проте російське військо не давало змоги евакуювати пораненого.
Із 2014 року Ірина займається волонтерством. Із початком повномасштабної війни з РФ її чоловік та син долучилися до територіальної оборони, а вона вивозила родини ветеранів АТО/ООС:
“Моє завдання на момент вторгнення було вивезти родини ветеранів АТО-ООС. Коли почалося вторгнення, мої хлопці стали на захист, а я почала збирати родини — жінки, діти. Ми спочатку поїхали в Кривий Ріг”.
Зараз Ірина живе у Шептицькому на Львівщині. З ініціативи громадських об’єднань, у липні 2024 року в місті запровадили День пошани родин загиблих та зниклих безвісти Захисників і Захисниць. Для того, аби започаткувати його на рівні держави, створили петицію до президента України.
“Я думаю, що це буде раз на рік — ми зберемо ці родини й зробимо автопробіг чи інший якийсь захід на те, щоб показати, що ми, що держава, що громада і наші мешканці пам’ятають про родини й не залишають їх наодинці”, — каже керівник комунального закладу “Будинок воїна” Михайло Палюга.
Військовослужбовець Антон Петрівський — член робочої групи з питань декомунізації при Львівській обласній адміністрації. За його словами, потрібна державна стратегія вшанування пам’яті та підтримка родин загиблих і зниклих безвісти:
“Тут не так мав би бути день вшанування родин загиблих, а державна стратегія пам’яті зниклих безвісти й підтримки родин загиблих. Щоби ця стратегія мала постійний характер, щоб записувалися історії, проводились якісь певні заходи й це все транслювалося, зокрема, і в школах”.
Збір підписів під петицією на сайті президента розпочався 1 жовтня і триватиме ще понад два місяці. Аби петицію розглянули, необхідно зібрати 25 тисяч голосів.
Ірина Сельницька — вдова та мати військового. Жінка родом із Луганщини наразі живе у Шептицькому та зареєструвала петицію про встановлення на державному рівні Дня пошани родин загиблих та зниклих безвісти захисників і захисниць України.
Більше про ініціативу Ірина розповіла Суспільному.
За її словами, мета петиції — підтримати родини та близьких тих, хто загинув та зник безвісти на війні. Її чоловік воював із 2014 року, служив у територіальній обороні під час повномасштабного вторгнення та загинув на Луганщині 22 червня 2022 року.
“Вони з сином молодшим служили розвідниками. В мого чоловіка влучив снайпер і на той момент син був поруч, витягав його з поля бою. На момент поранення чоловік був живий, до нього зміг пробратися лікар”, — розповідає Ірина Сельницька.
Жінка каже, що чоловік ще чотири години був живий, проте російське військо не давало змоги евакуювати пораненого.
Із 2014 року Ірина займається волонтерством. Із початком повномасштабної війни з РФ її чоловік та син долучилися до територіальної оборони, а вона вивозила родини ветеранів АТО/ООС:
“Моє завдання на момент вторгнення було вивезти родини ветеранів АТО-ООС. Коли почалося вторгнення, мої хлопці стали на захист, а я почала збирати родини — жінки, діти. Ми спочатку поїхали в Кривий Ріг”.
Зараз Ірина живе у Шептицькому на Львівщині. З ініціативи громадських об’єднань, у липні 2024 року в місті запровадили День пошани родин загиблих та зниклих безвісти Захисників і Захисниць. Для того, аби започаткувати його на рівні держави, створили петицію до президента України.
“Я думаю, що це буде раз на рік — ми зберемо ці родини й зробимо автопробіг чи інший якийсь захід на те, щоб показати, що ми, що держава, що громада і наші мешканці пам’ятають про родини й не залишають їх наодинці”, — каже керівник комунального закладу “Будинок воїна” Михайло Палюга.
Військовослужбовець Антон Петрівський — член робочої групи з питань декомунізації при Львівській обласній адміністрації. За його словами, потрібна державна стратегія вшанування пам’яті та підтримка родин загиблих і зниклих безвісти:
“Тут не так мав би бути день вшанування родин загиблих, а державна стратегія пам’яті зниклих безвісти й підтримки родин загиблих. Щоби ця стратегія мала постійний характер, щоб записувалися історії, проводились якісь певні заходи й це все транслювалося, зокрема, і в школах”.
Збір підписів під петицією на сайті президента розпочався 1 жовтня і триватиме ще понад два місяці. Аби петицію розглянули, необхідно зібрати 25 тисяч голосів.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
