“Цим хлібчиком рятували життя партизани”: як на Львівщині готували ощипок
До Всесвітнього дня хліба, який відзначають сьогодні, 16 жовтня, працівниці історико-краєзнавчого музею “Сколівщина” розказали Суспільному, як готувати ощипок.
Директорка музею Тетяна Зінкевич каже, що цей прісний хліб не нарізають, а відщипують пальцями. Бойківську паляницю почали готувати у XIV столітті — її випікали на капустяних листках у розігрітих дровами печах.
“Нині ми вирішили помісити наше тісто у нашій макітрі, макітра в нас глиняна, випечена у печі. Додамо сіль, без солі наше борошно не буде смачним, солимо рівно до кількості борошна. Бойківські ґаздині мають відчуття, скільки дати солі”, — розповідає Тетяна Зінкевич.
Також до борошна додають соду, кисле молоко та олію, все вимішують та залишають на 15 хвилин, аби тісто піднялось. За словами Тетяни Зінкевич, у період національно-визвольної війни ощипок був популярний серед партизанів, бо не псувався упродовж 2 тижнів. Відтоді його почали називати партизанським хлібом.
“У місячну погоду ви не могли собі дозволити спекти, адже дим видасть вашу локацію, де ви ховаєтеся. Тому тільки серед глибокої ночі, тільки у похмуру погоду і, не дай Боже, не вітряну, щоб не понесло дим, щоб по запаху ніхто не знайшов. Цим хлібчиком рятували життя українські партизани”, — каже директорка музею “Сколівщина”.
Ощипки, які приготували у музеї, маленькі — за словами Тетяни Зінкевич, традиційна паляниця була у п’ять разів більша:
“Зараз я печу маленькі ощипки, тому що не дозволяє наша піч випікати великі. Насправді вони були в п’ять разів більші. Бойки не заморочувалися над дрібними речами. Вони робили потужні, щоб раз з’їв і забув”.
Директорка музею розповіла, що ощипки їдять з молоком, кефіром, варенням та салом. Випікають хліб на печі близько 10 хвилин.
Ощипок — традиційна паляниця Бойківщини, що на Львівщині. Його почали готувати у XIV столітті, а рецепт передають із покоління у покоління. У період національно-визвольної війни хліб був популярним серед партизанів, адже не псувався протягом двох тижнів.
До Всесвітнього дня хліба, який відзначають сьогодні, 16 жовтня, працівниці історико-краєзнавчого музею “Сколівщина” розказали Суспільному, як готувати ощипок.
Директорка музею Тетяна Зінкевич каже, що цей прісний хліб не нарізають, а відщипують пальцями. Бойківську паляницю почали готувати у XIV столітті — її випікали на капустяних листках у розігрітих дровами печах.
“Нині ми вирішили помісити наше тісто у нашій макітрі, макітра в нас глиняна, випечена у печі. Додамо сіль, без солі наше борошно не буде смачним, солимо рівно до кількості борошна. Бойківські ґаздині мають відчуття, скільки дати солі”, — розповідає Тетяна Зінкевич.
Також до борошна додають соду, кисле молоко та олію, все вимішують та залишають на 15 хвилин, аби тісто піднялось. За словами Тетяни Зінкевич, у період національно-визвольної війни ощипок був популярний серед партизанів, бо не псувався упродовж 2 тижнів. Відтоді його почали називати партизанським хлібом.
“У місячну погоду ви не могли собі дозволити спекти, адже дим видасть вашу локацію, де ви ховаєтеся. Тому тільки серед глибокої ночі, тільки у похмуру погоду і, не дай Боже, не вітряну, щоб не понесло дим, щоб по запаху ніхто не знайшов. Цим хлібчиком рятували життя українські партизани”, — каже директорка музею “Сколівщина”.
Ощипки, які приготували у музеї, маленькі — за словами Тетяни Зінкевич, традиційна паляниця була у п’ять разів більша:
“Зараз я печу маленькі ощипки, тому що не дозволяє наша піч випікати великі. Насправді вони були в п’ять разів більші. Бойки не заморочувалися над дрібними речами. Вони робили потужні, щоб раз з’їв і забув”.
Директорка музею розповіла, що ощипки їдять з молоком, кефіром, варенням та салом. Випікають хліб на печі близько 10 хвилин.