У Львові вимушені переселенці відкрили кав’ярню на згадку про Бердянськ

У Львові переселенка з Бердянська відкрила власну кав’ярню та назвала її на честь бердянського острова — “Дзендзик”. У заклад працевлаштувала також земляків зі свого міста. А ще розвиває спільноту “Ми — Бердянськ”, аби згуртувати бердянців.

Ксенія Клейнос переїхала до Львова з Бердянська на початку повномасштабного вторгнення. Понад місяць вона з родиною перебувала в окупації.

“Коли російські війська зайшли в місто, наші люди два чи три тижні виходили кожен день на мітинги і пошили великий прапор України, йшли і несли через все місто. Поки, звісно, їх не почали забирати на підвали”, — пригадує Ксенія про початок вторгнення, яке застала у рідному місті.

З Бердянська до Запоріжжя їхали через півтора десятка блокпостів.

“Ми їхали 8 годин від Бердянська до Запоріжжя. Там було 15 російських блокпостів. І вже, звісно, коли потрапили до наших, до українських військових, весь автобус просто плакав”, — каже Ксенія Клейнос.

Ксенія розповідає, що коли переїхала до Львова, намагалася згуртувати та підтримувати земляків. Так з’явився проєкт “Ми — Бердянськ”.

“Ми підтримуємо бердянців психологічно онлайн, проводимо психологічні індивідуальні сесії, групові і творчі воркшопи. Але в якийсь момент було відчуття, що хочеться разом десь збиратися. Коли я опиняюся в колі своїх, це щось таке домашнє і затишне. І це дає енергію, це дає сили”, — каже підприємиця Ксенія Клейнос.

Кав’ярня “Дзендзик” у Львові. Фото: Суспільне Львів

Крім того, переселенка з Бердянська отримала грант, тож вирішила відкрити у Львові кав’ярню, адже мала вже такий досвід вдома. Львівський заклад назвала на честь бердянського острова Дзендзик. Тут також працюють бердянці. А в інтер’єрі – деталі, що нагадують рідне місто на березі Азовського моря.

“Це — бердянський маяк, тобто стилізований під бердянський. Він освітлює “Дзендзик”. І він освітлює, як ми собі придумали, дорогу бердянців до нас. У нас крафтові вироби, які робить теж бердянець. Вони виготовлені з вторинної сировини”, — розповідає Ксенія Клейнос.

“Бердянський маяк”. Фото: Суспільне Львів

Власниця кав’ярні каже, Львів у деяких моментах схожий для неї на Бердянськ. Проте тут бракує води.

“Моря точно не вистачає. Я знаю, що у вас є підземна річка, але я там ще не була. Я вважаю, що Бердянськ дуже схожий на Львів по настрою. Я не думала, що це так є. Взагалі тут дуже приємні люди, чемні. Мені дуже подобається у Львові. Я звісно хочу повернутися додому, але я хочу, щоб це було безпечне місто”, — каже підприємиця.

А поки що Ксенія розвиває свою справу у Львові. У її кав’ярні також є підвішена кава, якою безкоштовно пригощають, зокрема, військовослужбовців.