Експосадовця Міноборони підозрюють у “списанні” майже 94 мільйонів гривень пені львівському бізнесмену
Про це повідомили в пресслужбі ДБР.
У ДБР не називають імені підозрюваного, але як повідомили Суспільному джерела в правоохоронних органах, мова йде про Максима Гриценка.
За даними слідства, у 2023 році підконтрольні бізнесмену підприємства уклали з Міноборони 23 угоди про постачання військового одягу. Загальна сума контрактів — 1,5 млрд грн.
“При цьому, на момент укладання договорів, підконтрольні львівському підприємцю товариства не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для забезпечення належного виконання угод”, — ідеться у повідомленні.
Щоб уникнути штрафів, бізнесмени звернулися до тимчасово виконувача обов’язків директора профільного департаменту Міністерства оборони України. Вони просили перерахувати виставлені штрафні санкції за порушенням термінів постачання товарів, що підозрюваний і зробив.
За інформацією правоохоронців, через дії т.в.о. директора Департаменту, виставлені штрафні санкції зменшились з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.
Фігурантові повідомили про підозру у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді до шести років позбавлення волі.
Слідство проситиме суд обрати чоловікові запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 100 млн грн.
Кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.
“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання”, — наголосили в ДБР.
За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
“Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів”, — додали в Бюро.
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.
30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації. Наразі усі фігуранти перебувають у СІЗО.
Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов’язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов’язаною з бізнесменом — “Трейд Лайнс Рітейл”, яка постачала продукти для ЗСУ.
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру одному з ексдиректорів департаменту Міністерства оборони України у списанні майже 94 млн грн пені львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, який прострочив постачання товарів у Міноборони за низкою контрактів.
Про це повідомили в пресслужбі ДБР.
У ДБР не називають імені підозрюваного, але як повідомили Суспільному джерела в правоохоронних органах, мова йде про Максима Гриценка.
За даними слідства, у 2023 році підконтрольні бізнесмену підприємства уклали з Міноборони 23 угоди про постачання військового одягу. Загальна сума контрактів — 1,5 млрд грн.
“При цьому, на момент укладання договорів, підконтрольні львівському підприємцю товариства не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для забезпечення належного виконання угод”, — ідеться у повідомленні.
Щоб уникнути штрафів, бізнесмени звернулися до тимчасово виконувача обов’язків директора профільного департаменту Міністерства оборони України. Вони просили перерахувати виставлені штрафні санкції за порушенням термінів постачання товарів, що підозрюваний і зробив.
За інформацією правоохоронців, через дії т.в.о. директора Департаменту, виставлені штрафні санкції зменшились з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.
Фігурантові повідомили про підозру у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді до шести років позбавлення волі.
Слідство проситиме суд обрати чоловікові запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 100 млн грн.
У чому підозрюють Ігоря та Романа Гринкевичів
Кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.
“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання”, — наголосили в ДБР.
За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
“Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів”, — додали в Бюро.
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.
30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації. Наразі усі фігуранти перебувають у СІЗО.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов’язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов’язаною з бізнесменом — “Трейд Лайнс Рітейл”, яка постачала продукти для ЗСУ.
