Стосунки під час війни. Скільки пар на Львівщині побрались та розійшлись

У час повномасштабної війни на Львівщині, як і в Україні загалом, скоротилася кількість шлюбів, а ось розлучень навпаки побільшало. Серед причин – тривала розлука, втома і непорозуміння у стосунках пар.

Суспільне дізнавалося, які реальні цифри укладення шлюбів і наскільки почастішали випадки розлучень, а також чому сім’ї вирішують розійтись.

Щороку розлучень більше

В Україні, за даними Опендатабот, упродовж першого півріччя 2023 року кількість зареєстрованих шлюбів, порівняно з відповідним періодом минулого року, скоротилася на 17%. Натомість розлучень побільшало на третину. Зокрема, за пів року 2023 в Україні зареєстрували 86 028 шлюбів (у 2022 створено 103 903 нових родин).

Що стосується розлучень, то за пів року 2023 в Україні зареєстрували 10 139 випадків розірвання шлюбу, що на третину (+33%) більше, ніж за відповідний період минулого року (7632).

Як зазначила головна спеціалістка відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) у Львівській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оксана Вендиш, за вісім місяців цього року на Львівщині шлюб укладали 7 274 разів.

Це на понад півтори тисячі менше ніж за аналогічний період минулого року, а саме за вісім місяців 2022 року уклали 8 989 шлюбів. У 2021 їх було ще більше — 9 409.

Розірвання шлюбів за вісім місяців цього року у відділах ДРАЦС Львівщини було 640 і це більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді їх було 483, а за такий же період 2021 — 683 розірвання шлюбів.

Загалом за увесь 2022 рік шлюбів уклали 13 014, а розірвали — 734, а у 2021 році шлюбів було 13 706, а розірвання — 1 059.

Проте, реальні цифри розірвання шлюбів, за словами Оксани Вендиш, є дещо вищими, адже вони враховують лише ті, які відбулись за взаємною згодою. Для цього необхідно подати в ДРАЦС спільну заяву, свідоцтво про укладення шлюбу і квитанцію про оплату держмита.

Проте чимало шлюбів розриваються через суд. Зокрема, рішення суду необхідне, якщо є неповнолітні діти, претензії щодо майна, бажання розірвати шлюб не від двох, а лише від одного з подружжя тощо. Вирішуючи питання через суд усе може затягнутись на місяці, а то й роки.

Зуміти зберегти сім’ю

Не залежно від того, як пари розривають стосунки — через ДРАЦС чи суд — однією з головних причин проблем у стосунках є обставини війни. Частина жінок разом з дітьми виїхали за кордон, ще частина залишилась тут, натомість чоловіки пішли на війну.

Відстань, тривала розлука, самотність в деяких випадках призводить до непорозумінь, люди відвикають одне від одного, знаходять інших і в результаті вирішують розлучитись.

За словами практикуючої психологині у напрямку когнітивно-поведінкової терапії та схемотерапії Марії Баранкевич, яка тривалий час працює із парами, де один з подружжя виїхав за кордон чи пішов на війну, бути в парі — це мистецтво, де варто комунікувати, ділитися переживаннями, а не закриватись в собі. Потрібно розуміти та усвідомлювати, що в теперішніх умовах люди проживають нову епоху стосунків і так, як було раніше, вже не буде.

“Війна справді може стати причиною розлучень. Гіркий досвід у консультуванні сімейних пар у мене почався ще з часів коронавірусу. Тоді люди стикнулись з повною соціальною ізоляцією, залишились сам на сам у квартирах і для них це був шок. Часто вони не могли знайти спільної мови і їм було легше, коли чоловік постійно їздив на заробітки або, коли дружина довго була на роботі. А все тому, що люди не вміють комунікувати. Коли у сім’ї виникає проблема, ніхто її не проговорює, а замовчує. Чоловіку чи жінці легше образитись, вдати вигляд, що не чують, аніж говорити чи йти на компроміси”, — каже психологиня.

У час повномасштабної війни навпаки є тривала розлука та ще й тривожність. Якщо раніше люди мали змогу більше ділились один з одним переживаннями, сімейними історіями, то зараз спілкування практично припинилось або обмежилось певними темами. Втомлені залишаються як бійці, так і їхні дружини. Коли чоловіку на кілька днів вдається прийти додому, то кожен — і чоловік, і жінка — хоче поділитись власними переживаннями чи негараздами і замість порозуміння виникають конфлікти.

Як зазначила Марія Баранкевич, багато чоловіків, які воюють, розуміють, що можуть втратити сім’ю, адже не знають коли і чи взагалі повернуться.

“Їм легше прийняти це, аніж зостатись із нерозділеним коханням. Інакше може бути трагедія аж до суїцидів”, — додає психологиня.

Марія Баранкевич радить: вступаючи у стосунки потрібно цінувати один одного. Важливо пам’ятати, що у парі є двоє і кожен має право на розвиток, свою думку, власний простір, тому варто це цінувати і разом розвиватись.

Спілкуючись у парі, навіть якщо хтось один виїхав за кордон чи є на передовій, варто бути відвертими, не соромитись показувати свої емоції та почуття, казати, що хочете розділити його переживання, прагнете, щоб він поділився тим, що турбує. Тоді людина швидше відкриється і підкаже, як краще.

До речі, в умовах воєнного стану наречені можуть одружитися, як у присутності обох закоханих чи одного з них, так і за їхньої відсутності. Дане питання регулює Постанова КМУ №213 від 07.03.2022 “Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану”.

За словами Оксани Вендиш, починаючи з 7 березня 2022 року до 1 жовтня 2023 року відділи державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області вже зареєстрували 229 таких шлюбів. Прийнято 106 заяв про державну реєстрацію шлюбу відповідно до Постанови без особистої присутності одного з наречених.

Також є 118 зареєстрованих шлюбів на підставі акту про укладення шлюбу, складеного командиром (акт може складатися без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку) та 5 зареєстрованих шлюбів на підставі акту про укладення шлюбу, складеного керівником закладу охорони здоров’я.

У подальшому акти надсилають до відділу ДРАЦС, де складається актовий запис про шлюб та вносяться відомості до відповідного Реєстру.