Прагнення в ЄС та втручання Росії: чого чекати від виборів президента та референдума в Молдові

Цієї неділі, 20 жовтня, у Молдові відбудуться президентські вибори, а разом із ними й референдум про вступ до Європейського Союзу.

Однак перед чинною прозахідною очільницею держави Маєю Санду, яка також балотується на другий термін, існують чималі виклики, зокрема, з огляду на спроби Росії втрутитися у виборчий процес і привести в президентське крісло свою людину.

Про те, які проблеми будуть на виборах у Молдові, хто балотується паралельно з Санду, а також про спроби Кремля втрутитися в електоральний процес – читайте на Фактах ICTV.

Ситуація в Молдові

Сусідня для України Молдова має населення близько 3 млн осіб, однак окрім румуномовної більшості в країні також присутнє чимало російськомовних громадян. У зв’язку з цим, у минулі роки до влади в країні проходили як прозахідні політики, так і проросійські політсили.

Майя Санду обіймає посаду президента з 2020 року, а з 2021 року в парламенті Молдови більшість змогла отримати її партія – Дія і солідарність (PAS).

Курс чинної президентки очевидно прозахідний, про що свідчить прагнення країни до Євросоюзу. Водночас для остаточного закріплення цього курсу Санду запропонувала провести референдум у країні, де обговорюватимуть питання євроінтеграції та потреби в цьому у молдован.

Фото: Getty Images

Щодо України, то чинний президент Санду рішуче засуджує російське повномасштабне вторгнення та її уряд неодноразово допомагав українцям, які втекли з країни від агресії РФ.

У зв’язку з цим, Кремль неодноразово робив спроби щодо втручання у внутрішню політику Молдови, а сама Санду заявляла, що Москва хоче повалити її з поста президента.

Паралельно з цим Росія має близько 1,5 тис. військовослужбовців у Придністров’ї, регіоні, відокремленому річкою Дністер, де домінують проросійські сепаратисти, які вийшли з-під контролю уряду Кишинева під час короткої війни в 1990-х роках.

Вибори в Молдові: за що голосуватимуть

20 жовтня в Молдові відбудеться перший тур президентських виборів. На сьогодні балотується 11 кандидатів, включно із Санду.

Якщо за підсумками першого туру ніхто не набере понад 50% голосів, то буде організовано другий тур голосування, для якого вже організовано дату – 3 листопада.

Паралельно з першим туром, 20 жовтня молдавани голосуватимуть на референдумі з питання закріплення в конституції членства в ЄС як стратегічної мети.

Згідно з опитуванням CBS-AXA, у чинного президента лідерські позиції для першого туру – 35,8%, що в рази більше за всіх інших суперників.

Фото: Getty Images

Утім, у Маї Санду є два головні опоненти:

• Олександр Стояногло, колишній прокурор, підтримуваний традиційно проросійською Партією соціалістів (згідно з опитуваннями, має 9% підтримки)
• і Ренато Усатий, колишній мер північного міста Бєльці, який має 6,4% підтримки.

Примітно, що згідно з соціологічним дослідженням CBS-AXA, 55,1% молдован підтримують прагнення Молдови до Євросоюзу.

Проблеми напередодні виборів у Молдові

І хоч Санду лідирує, і, ймовірно, посяде перше місце як у першому, так і в другому турах, проте не очевидно, як її партія PAS зможе відновити свої сили в парламенті.

Вибори 2024 року можуть стати якщо не переможною подією для інших опонентів Санду, то майданчиком, де політичні сили зможуть набрати очок перед парламентськими виборами 2025 року.

Сьогодні опозиція критикує Санду за те, що проведення референдуму відбувається одночасно з виборами президента, що може посилити президентську кампанію Санду.

Окремі кандидати, які також стверджують, що підтримують євроінтеграцію Молдови, закликають виборців або бойкотувати референдум, або голосувати проти.

Таким чином, якщо молдовани проголосують проти прагнення своєї країни до Євросоюзу, це може стати серйозним політичним ударом для репутації Санду.

Втручання Росії у вибори в Молдові

Спроби Кремля втрутитися у внутрішні справи Молдови тривають протягом останніх років.

Російські спікери традиційно звинувачують Молдову в розпалюванні “русофобії”, а також говорять про утиски російськомовних громадян.

19 жовтня американське агентство Bloomberg, посилаючись на віцепрем’єр-міністра Молдови Христину Герасимову, писало, що Кремль витратив майже €100 млн у спробі зірвати президентські вибори і референдум щодо вступу до Євросоюзу.

– Нашим партнерам має бути зрозуміло одне: ми є полігоном для випробування нових методів – і все, що спрацює в Молдові, буде використане і в інших країнах, – заявила глава молдовського уряду.

Прем’єр Молдови не уточнила, як саме було витрачено кошти на спроби РФ втрутитися у внутрішні справи Молдови, проте правоохоронці країни неодноразово перед цим повідомляли про спроби Росії втрутитися у виборчу кампанію через саботаж і підкуп виборців.

Герасимов додала, що пріоритетом для Кремля є недопущення вступу Молдови до ЄС, а на добавок до цього, поширюється твердження, що прагнення держави до європейського блоку буде рівнозначним вибору війни.

– Ставки в Молдові досить високі для Росії – вони хочуть тримати Молдову в сірій зоні, – сказала прем’єр країни.

Перед цим, 4 жовтня, поліція заявила, що злочинні угруповання, підтримувані Росією, мали намір зірвати голосування, зробивши різні дії, аж до спроби захоплення державних установ.

Інший приклад стався також цього місяця, коли глава Нацполіції Молдови звинуватив Росію в тому, що у вересні вона надіслала $15 млн через мережу проросійського бізнесмена у вигнанні Ілана Шора, щоб підкупити понад 130 тис. молдаван. За задумом, вони мали проголосувати проти референдуму і за кандидатів, дружніх до Росії.

Сам Ілан Шор публічно пропонував платити молдаванам за те, щоб не голосувати за європейську інтеграцію, однак заявив, що зазначені кошти були спрямовані його бізнесом, а не з подачі Кремля.

Паралельно з цим, напередодні виборів, 17 жовтня, на парламент Молдови було здійснено масштабну кібератаку, під ударом якої опинилися сервери електронної пошти головного законодавчого органу держави, писав молдавський портал Newsmaker.

У пресслужбі парламенту повідомили, що інформаційні системи держоргану періодично зазнають кібератак, проте останнім часом “їхня кількість істотно зросла”. Однозначно сказати, чи стояла за кібератакою Росія, сьогодні не можна, проте за Кремлем неодноразово помічали подібні дії, зокрема, під час спроб втрутитися у вибори та інші політичні процеси, в Україні.