Як з’явилася Армія+ і що буде з додатком далі: інтерв’ю АрміяInform з Катериною Черногоренко

Те, що здавалося фантастикою умовних ще пів року назад — працює для наших військових, а відтак — і на перемогу.

АрміяInform запитала в заступниці Міністра Оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерини Черногоренко про роботу над запуском застосунку, про виклики, про людей, які працювали над Армією+, про подальші цифрові кроки для нашого війська та чимало іншого.

«Для всіх наступних команд виставлена дуже висока планка. Ніхто більше не скаже, що є щось неможливе. Це для мене дуже важливо: щоб всі, хто буде після нас, розуміли, наскільки реалістично робити революційні речі. І я би хотіла, щоб всі, хто прийде після нас, ніколи не казали, що є щось неможливе для цифрової трансформації в нашій армії», — підкреслює Катерина Черногоренко.

«Очікуємо від командування залученості й бажання першими використати всі можливості Армії+»

Пані Катерино, озвучте, будь ласка, апдейт станом на 20 серпня: кількість військових частин, які приєдналися до застосунку і кількість рапортів, які вже подали через Армію+.

Так, зараз, коли ми знаходимося в стадії запуску і впровадження, масштабування, один з важливих показників для нас — це кількість військових частин, які запроваджують в себе використання Армії+. Станом на цю хвилину йдеться про 264 військові частини, які вже почали застосовувати електронні рапорти для своїх підрозділів.

Але, окрім цього, у нас є ще один важливий показник — кількість успішних авторизацій: 75 тисяч. Ми вважаємо, що це дуже швидка динаміка. Це та кількість військовослужбовців, які вже використовують дійсно революційний продукт. І роблять цей перший крок разом з Міністерством оборони.

За кілька днів до презентації Армії+ Президент Володимир Зеленський у своїх вечірніх зведеннях згадував про застосунок, анонсував його запуск. Якими були його емоції, коли ви презентували йому цю розробку? Чи радив щось? Що запитував?

Дійсно, для нас було пріоритетом, щоб саме Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України підтримав і став головним обличчям нашого продукту.

Під час першої презентації Армія+ для президента України ми побачили, що вже маємо всебічну підтримку і віру президента в те, що ми створюємо дійсно новий інструмент для нашої армії. Насправді, дуже було приємно, коли після зустрічі в той же день, під час вечірнього звернення, президент озвучив це. Він дуже швидко, сфокусовано зрозумів суть продукту, що застосунок змінює взагалі відносини між державою, між командирами, між військовослужбовцями.

Тож ми також очікуємо від командування залученості й бажання першими використати всі можливості Армії+, й, відповідно, звільнити час для особового складу: щоб військові займалися службою, а не паперами.

Я вірю в те, що серед командирів бригад, серед командирів всіх ланок буде спостерігатися позитивна конкуренція щодо того, хто перший розгорне цей продукт (у своєму підрозділі — ред.). Тому що я знаю і особисто не раз переконувалася, що класний командир завжди хвилюється і завжди клопоче про те, щоб у його особового складу були найзручніші інструменти для роботи.

«Електронний рапорт надасть можливість принести в українську армію культуру зворотнього зв’язку»

Наразі йдеться про 11 найпопулярніших цифрових рапортів в застосунку. Які саме, перерахуйте, будь ласка.

Електронні рапорти як частина продукту були спроєктовані саме цифровою командою Міністерства Оборони. Ця ідея народилася фактично на нараді в моєму кабінеті, коли військовослужбовці, які приєдналися до нашої команди, разом зі мною шукали наймасовіший запит від наших військовослужбовців, який саме продукт треба запустити. І один з наших колег запропонував рапорти. А також, як крутий архітектор цифрових рішень, архітектор державних реєстрів, запропонував одразу правильну конфігурацію, правильну тектоніку цього застосунку. Так народилися рапорти.

Ми на цьому не зупинилися — а зробили опитування, до якого приєдналися 63 тисячі військовослужбовців. Опитування тривало на базі Директорату цифрової трансформації МОУ. Це важливо — запитувати думку у кінцевого користувача та основного клієнта. І це мало велике значення для проєктування Армії+ в тому вигляді, в якому вона є зараз.

Окремо ми консультувалися з громадянським суспільством. Зокрема, мали колегіальну роботу з ГО «Принцип», яка звернулася до нас.

Нашими союзниками також була команда Наталії Калмикової — вони працювали над розробкою наказу, який стосувався електронних рапортів. Тому саме таким колегіальним поглядом ми зробили важливе домашнє завдання. Адже реінжиніринг нормативно-правової бази — це завжди дуже важлива частина будь-якого продукту. Особливо коли йдеться про запуск продуктів в армії, де є низка юридичних обмежень, які супроводжують початок роботи будь-якого такого масового національного продукту.

Рапорти — це найбільш очікувана функція для військовослужбовців.

Наразі доступно 11 видів рапортів, вони зібрані в 4 групи.

Перелік рапортів можна структурувати наступним чином: три типи рапорту на відпустку, три рапорти на лікування, військово-лікарською комісію, МСЕК, три рапорти на отримання направлення лікування на ВЛК, МСЕК, рапорт на отримання матеріальної допомоги, рапорт на отримання одноразової допомоги.

Чому ми обрали саме ці типи рапортів? Тому що, по-перше, вони найбільш сенситивні, бо тут військовослужбовець звертається саме за отриманням певних обов’язків зі сторони держави.

По-друге, вони — найбільш масові. Ці рапорти можна заповнити і подати за кілька хвилин. На презентації Армії+ ми робили це перед всією аудиторією, під камеру, на великий екран, заповнювали рапорти в режимі реального часу, і на це пішло 2 хвилини.

І це моя мрія: коли на сцені військові (тим більше — з нашого Генерального Штабу) заповнюють електронні рапорти. Бо одна із задач топ-менеджера — закохати всіх стейкхолдерів у свій продукт. Тому для мене це був абсолютний вау-ефект, ключова частина нашої презентації.

Електронні рапорти не загубляться, військовослужбовець може відстежувати статус рапорта, а командир має аргументувати своє рішення в разі відмови.

Я часто в інтерв’ю, в розмові зі своїми колегами наголошую: я вважаю, що багато проблемних ситуацій виникають тому, що в нас недосконала культура зворотнього зв’язку. Я вважаю, що командирам потрібно постійно роз’яснювати, що у військовослужбовців виходить правильно, що — ні.

Тоді, коли військовослужбовець отримає зворотний зв’язок, він зрозуміє, як йому діяти. Це такий собі lessons learned: коли одразу ти вчишся, що виходить, а що — ні. Так от: електронний рапорт надасть можливість принести в українську армію культуру пояснювати, чому командир робить відмову.

Не просто не затверджувати, не просто його перекреслювати або знищувати, а саме відхиляти і пояснювати, чому зараз не можна у відпустку. Це, разом з тим, змусить командирів планувати горизонт відносин зі своїм особовим складом, планувати навантаження на особовий склад. З’явиться можливість таким чином дисциплінувати себе, в першу чергу, і свою команду, своїх підлеглих.

Наразі Армія+ доступна для ЗСУ та ДССТ. Чи був вже попередній запит від МВС, НГУ та ДПСУ щодо під’єднання до цього додатка?

Не сумніваюся і закликаю бути впевненими, що Армія+ буде масштабована на всі сили безпеки і оборони. Так, реліз розрахований на Збройні сили України, Державну спеціальну службу транспорту. Але ми розуміємо, що є ще і Нацгвардія, і СБУ, і ГУР, і структури МВС. Ми отримуємо зацікавленість від наших колег і працюємо на тим, щоб ці сучасні можливості були доступні всім захисникам і захисницям. Очевидно, що наші сили безпеки та оборони працюють на єдиний військовий задум. І тут точно буде потрібно єдине цифрове середовище, і це буде Армія+.

Наша задача — зробити продукт успішним, крутим, постійно його вдосконалювати. І тоді ми будемо мати розширення аудиторії. Армія+ приречена на успіх, бо вона потрібна нашим військовим.

«Отримали багато схвальних відгуків і пропозицій від діловодів»

Чи отримували перші фідбеки з війська, безпосередньо з полів? Що кажуть?

З моменту запуску ми вже отримали сотні відгуків, пропозицій, ідей. Я завжди радію, коли після запуску успішного продукту багато людей звертаються з ідеями, реагують в соцмережах, пишуть в особисті — починають думати разом з нами. Це круто, бо підключається потенціал нашої держави і, зокрема, наших військових. Чимало людей з цивільного IT-сектору хочуть допомагати, підключаються, діляться експертизою. Ми відчуваємо величезну зацікавленість військових: більшість пропозицій стосуються розширення функціоналу, додавання інших типів рапортів тощо.

Також ми отримали багато схвальних відгуків і пропозицій від діловодів — вони бачать в Армії+ можливість змінити застарілий підхід в роботі, і вони дуже зацікавлені в цифровізації процесів, впровадженні нових підходів до діловодства, які зроблять службу більш ефективною.

Так, є виклики, ми про них знаємо. Зокрема, в питаннях авторизації. Ми готувалися до них, проводимо окрему роз’яснювальну роботу з військовими частинами, з командуваннями, пояснюємо, підказуємо, відповідаємо на питання. Ми відкриті до взаємодії, зацікавлені в тому, щоб наші військовослужбовці швидше опанували інструменти і почали їх використовувати; щоб технічна підтримка дуже швидко допомагала там, де це потрібно.

Під час презентації Армії+ було зазначено, що сприяла в цьому Британія. Як саме?

Британія надає підтримку різним напрямкам безпекової реформи в Міністерстві Оборони: і закупівля, і рекрутинг, і цифровізація. Зокрема, фінансуються проєктні менеджери, експерти з цифровізації тощо. Це, власне, такий офіс підтримки реформ нашої цифрової команди. Ці експерти допомагають формувати бачення різних цифрових продуктів, зокрема Армії+.

Насправді, ми постійно отримуємо запити від наших донорів та партнерів, тому що вони зацікавлені в тому, щоб підтримувати успішні проєкти. Так, цифрова трансформація армії є пріоритетом і фокусом всіх цивілізованих армій світу, тому ми постійно отримуємо запити від потенційних донорів. І досі відкриті до такої співпраці. Також ми співпрацюємо з BRDO, Київською школою економіки, Lobby X, фондом «Повернись живим» та іншими. Якщо перерахуємо всіх — це займе добрячу частину нашого інтерв’ю (усміхається — ред.).

«Розраховуємо на 1 мільйон користувачів»

Чи є схожа розробка в країнах світу, за вашими даними?

Досить схожі розробки є у США, деяких країнах НАТО. Це, наприклад, країни, в яких уже впровадженні електронні ID військового і які спрощують повсякденні процеси, які відбуваються у військовій службі. Це — контрольні пункти доступу до захищених об’єктів, ідентифікація військового на бойових системах, логістичні процеси, документообіг тощо.

Але ми, по-перше, зробили такий крутий продукт під час війни — і про це нам постійно нагадують наші партнери. І це досить складно робити саме під час війни — а ми за 4 місяці організували роботу, провели всі завдання по легалізації, розробили по факту декілька законів і провели декілька постанов, наказів, інструкцій. Це — колосальна робота цифрової команди.

Але у нас є й великі плани надалі. Плюс ми маємо backlog нашого продукту. Ми розуміємо, як будемо розвивати цей додаток. І, знаєте, це нагадуватиме релізи різних моделей айфону — ми постійно будемо додавати нові функції і це буде дуже круто. Я би дуже хотіла, щоб ця висока планка, яку ми започаткували фактично у розрізі цифрових сервісів підхоплювали мої наступники, колеги, обов’язково розвивали цей вектор, мали візію, робили це потужно, масштабно. Зараз основна задача — щоб застосунок масштабувався на максимальну кількість користувачів. Розраховуємо на те, що 1 мільйон (користувачів — ред.) будемо мати, судячи по динаміці, в реалістичні строки.

«… Ти маєш фактично з нуля придумати SuperApp, який стане центральним фокусом для військовослужбовців»

Яку найстресовішу робочу нараду щодо Армії+ ви би пригадали? Який найскладніший виклик за ці кілька місяців інтенсивної роботи було подолано вашою командою?

Будь-яка відповідальна робота є стресовою. Кожен з нашої команди викладається на 120%. Моментів стресових було багато — коли треба було переконувати та повірити в те, що це реалістично, бо багато скептиків було навколо. Та найбільш стресовий момент був п’ять місяців тому — коли ще не було концепції застосунку, розробленої архітектури, не було бачення, як має виглядати застосунок, яким має бути його функціонал тощо.

І от перебуваючи в цій точці, я сиділа в себе в кабінеті і перебувала на межі з відчаєм. Бо дуже складно виходити з точки «0» до «1» — коли немає концептів, назв, фінального бачення, як буде виглядати застосунок, немає нічого. І ти маєш фактично з нуля придумати SuperApp, який стане центральним фокусом для наших військовослужбовців та фінальною точкою в лінії цифрових продуктів президента: Дія, Мрія, Армія+.

Армія+ важлива для суспільства, бо у військо з повномасштабним вторгненням потрапили багато цивільних людей, які звикли в повсякденному житті в кілька кліків оплачувати штраф, а за покупки в маркеті розраховуватися, потрусивши телефоном. І тут у війську їм довелося від руки писати рапорти. Так, за дуже довгий час у нашому війську не було таких зручних інструментів. І ми мали надати цьому форму, дати назву тощо.

Назва взагалі дуже цікаво народжувалася. В мене була ідея про те, що застосунок має точно називатися «Армія» — вважаю, що назва має дуже ємко описувати продукт. Але треба було додати ще якусь родзинку. Інший варіант назви — «Плюс», бо це військове сленгове слово вже давно перекочувало в сферу цивільну.

П’ять місяців тому я сиділа в своєму кабінеті, ми зідзвонилися із засновником дизайн-агенції «Спілка» Володимиром Смирновим й почали працювати. І власне Володимир запропонував до назви «Армія» додати «плюс». Так народилася «Армія+». Це — про позитивну динаміку розвитку армії, про те, що ми будуємо армію майбутнього, яка не кидає своїх, про те, що ми розбудовуємо в армії технологічну складову.

Ще пам’ятаю одну із зустрічей щодо роботи Армії+, на якій ми буквально обговорювали майже кожну кнопку, крок, слово — і один із учасників цієї наради сказав, що за державу, в якій запущені електронні рапорти, легше воювати, ніж за державу, в якій люди пишуть рапорти від руки. І досі, коли я згадую це, маю щемні відчуття. Важливо, щоб і держава, і ми, як наймані менеджери, робили свою роботу якісно і забрали всі застарілі бюрократичні процеси. Це спростить нам шлях до перемоги.

«Я хотіла в свою команду енергійних людей, які палають своєю справою»

Де і як ви збирали цифрову команду МО? Під час преспідходу (коли презентували Армію+) поруч з вами стояли троє військових. Хто ці люди, як ви їх зустріли?

Люди — це наша гордість і основна рушійна сила цифрової команди Міністерства. Я впевнена, що саме завдяки поєднанню цивільної експертизи і військової експертизи можна зробити великі зміни в нашому напрямку.

Кожен з керівників в нашій команді має і бойовий досвід, і експертизу в своєму цивільному житті: ІТ, громадський сектор тощо.

Поруч зі мною стояли керівник Директорату цифрової трансформації МОУ Артем Романюков, начальник Управління інформаційних технологій Олег Берестовий, керівник проєкту «Армія+» Роман Загородній.

Роман працював зі мною в Міністерстві цифрової трансформації, ще до повномасштабного. Він свого часу служив у Десантно-штурмових військах і мав багато саме тактичного бойового досвіду. Він — дуже відданий військовий, я говорила з ним декілька разів, у нас було кілька годин зустрічей. Я його запросила стати проєкт-менеджером Армії+. І це найбільш відданий в своїй роботі проєкт-менеджер — я мало кого зустрічала настільки відданого. Він працював 24/7.

Артем Романюков. Це була перша людина, яку я запросила до своєї команди після призначення на посаду. І це та людина, яка застрибнула зі мною в цей важливий напрямок, навіть не роздумуючи. Він був заступником командира батальйону 15-ї бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс». Я його запросила до себе на зустріч — і він одразу приїхав, достатньо швидко та погодився очолити Директорат цифрової трансформації.

Я йому описала своє бачення — і він дуже загорівся. І це, насправді, його теж характеризує як дуже сміливу людину. Тому що в нього не було бюрократичного досвіду роботи в міністерстві, особливо — в міністерстві під час війни, особливо — в такому великому, достатньо консервативному міністерстві як МОУ. Але він погодився — і цим самим зробив для мене один із найбільших подарунків, бо запросив Олега Берестового також працювати в моїй команді. Вони разом служили в бригаді «Чорний ліс», у цивільному житті Олег був бізнес-девелопером в Uklon. І Олег — теж надзвичайно смілива людина, бо став заступником Артема. І він теж горить цим, хоче змін і готовий їх робити. Я запропонувала йому очолити управління ІТ в Міністерстві оборони. І я вважаю, що Олег Берестовий — найкращий керівник управління ІТ за весь час існування міністерства.

Я хотіла в свою команду енергійних людей, які палають своєю справою. І до нас доєдналися справді чимало крутих військових: Владислав Чернецький, Ігор Хмілевський, Олексій та Ігор Рева та чимало інших.

«Дельта» — це абсолютна перевага технологічності нашої армії»

Ви згадували, що завдяки українській системі Delta було знищено 4 млн ворожих об’єктів на $15 млрд. Про які об’єкти йдеться? Яке найсмачніше відпрацювання Сил оборони завдяки Дельті ви би виокремили в 2024 році?

«Дельта» — це основна бойова не лише система, а екосистема української армії.

Це система, завдяки якій наша армія ніколи вже не буде сліпою. Наша команда підраховувала вартість знищення найбільш стратегічних об’єктів саме за допомогою системи Delta, і нарахували, що це близько 15 мільярдів доларів. І сюди не враховані окремі танки, БМП, спостережні пости тощо. Вдумайтесь у ці цифри: 4 мільйони об’єктів. Це саме така кількість об’єктів, яку користувачі переглядають в «Дельті» на місяць.

«Дельта» — це абсолютна перевага технологічності нашої армії, бо ми маємо цифрову мапу, на якій нанесені ворожі об’єкти. Свого часу один із керівників напрямку розвідки в бригаді говорив про те, що в нього на «Дельті» на певному проміжку фронту нанесені абсолютно всі ворожі об’єкти (окопи, капоніри) і він бачить пересування особового складу. Так і казав: «Я бачу кожну нірку наших ворогів». І це було для мене тоді дуже-дуже показовим, що ми маємо точно рухатися в цьому напрямку.

Система «Дельта» використовувалася у плануванні операцій спецслужб за використанням морських дронів. Деякі з них до слова, інтегровані у «Дельту», і вони дозволяють краще розуміти, де знаходяться свої, а де — ворог.

Потоплення ракетного катера «Івановєц», ВДК «Цезар Кунніков» і патрульного корабля «Сєргєй Котов», якого спустили на воду тільки у 2022 році, відбувалося теж з використанням «Дельти».

Чи два «Зоопарки» вартістю по 25 мільйонів кожен на Донецькому та Луганських напрямках. З ними в нас постійна боротьба — це радари, які є однією з найпріоритетніших цілей для ураження. Вони є загрозою для наших артилерійських систем, бо виявляють район роботи нашої артилерії і досить чітко передають інформацію про це своєму БПЛА або одразу на свій вогневий засіб.

За допомогою систем «Дельта» за минулі два тижні на двох гарячих напрямках були знищені два радари контрбатарейної боротьби — і не останню роль в цьому відіграла саме розвідувальна інформація з «Дельти».

Чи є зацікавленість наших партнерів у інших інноваційних розробках? Чи готова ваша команда ділитися напрацюваннями? У липні цього року повідомлялося, що DELTA успішно інтегрувалася з польською системою управління артилерійським вогнем TOPAZ. Які ще країни виявили зацікавленість в аналогічній співпраці і чи може Україна відповісти «взаємністю», не нашкодивши собі?

Ми постійно здійснюємо роботу з нашими партнерами і розробляємо нашу сумісність. Так, під час натовських навчань ми перевіряли сумісність нашої «Дельти» з польським TOPAZ. І протягом двох тижнів навчань наші розробки викликали дуже високий інтерес серед представників інших країн.

Слово «Дельта» стало синонімом інновацій і технологічності.

Ми віримо, що така сумісність з партнерами — це дуже важливий аспект нашої інтеграції з НАТО. Так, є ряд країн, які виявляють зацікавленість, щоби працювати в рамках системи «Дельта».

Я ж вважаю, що система Delta є зараз найбільш якісним рішенням для швидкої інтеграції інших систем і софтової частини західної зброї. І це досвід, який ми можемо масштабувати в інших країнах. Система вже розроблена і функціонує.

Більше того, ми легалізували цю систему, вдалося поставити крапку у восьмирічній історії. Ми отримали комплексну систему захисту інформації для «Дельти» і можемо це масштабувати і впроваджувати на 100% у нашій армії. І повторюся: наша армія більше ніколи не буде сліпа.

Питання від військових. Трапляються випадки, коли журнал бойових дій не ведуть належним чином. Трапляються випадки, коли в штаб прилітає ракета і журнал бойових дій знищується фізично. І відповідно відсутні бойові розпорядження для підтвердження участі особи в операції. Є інциденти, коли цілі роти не внесені в БРки. Як автоматизувати цей процес? Чи можна автоматизувати? Чи, може, ви над цим вже працюєте?

Бойове розпорядження — це моя мрія. Я вважаю, що цифрувати — це напрямок і дуже важливе завдання Міністерства Оборони. Ми рухаємося дуже швидко, але рухаємося так, щоб була підібрана для будь-якого цифрового рішення дуже правильна архітектура, яка дозволить швидко масштабувати рішення і зробити його сталим, закріпитися в армії.

Для того, щоб реалізувати цифрову БРку, нам потрібен повноцінний реєстр військовослужбовців, потрібно налагодити безпечний обмін між різними контурами, між різними грифами — таємний, для службового користування і відкритий контур. І це — досить серйозна і організаційна, і технологічна задача. Як тільки ми це зробимо дуже правильно з точки зору архітектури — тоді ми зможемо цифрувати бойове розпорядження.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2024-08-21 06:30:55