Удари по аеродромах РФ: які наслідки та чи зможуть функціонувати далі російські військові летовища

У ніч на 14 серпня на низці російських аеродромів прогриміли вибухи. Йдеться про аеродроми Курськ, Балтимор у Воронежі, Борисоглєбськ у Воронезькій області.

Зранку середи стало відомо про вибухи і на військовому аеродромі Саваслейка, що в Нижньогородській області Росії. Саме звідси злітають російські літаки МіГ-31К.

За повідомленнями російської сторони було збито нібито 117 БпЛА, хоча доказів росіяни не наводять. Водночас невідомо, скільки цілей РФ не вдалося збити.

Низка військових оглядачів уже називає цю атаку на російські аеродроми найбільшою за весь час повномасштабної війни.

Факти ICTV розбирали деталі ударів по аеродромах РФ і наслідки, до яких це може призвести у війні, разом з авіаційним експертом, провідним науковим співробітником Державного музею авіації імені О.К. Антонова Валерієм Романенком.

• Удар по аеродрому Саваслейка
• Удари по аеродрому Курськ та Балтимор у Воронежі
• Удар по аеродрому Борисоглєбськ
• МіГ-31К можуть перевести на інші аеродроми?
• Масові удари українських БпЛА по РФ: про що це говорить

Удар по аеродрому Саваслейка: наслідки

Населений пункт і аеродром Саваслейка розташований у Нижньогородській області, а аеродром має стратегічне значення для армії РФ. На ряду з іншими аеродромами, аеродром Саваслейка використовується для зльоту літаків МіГ-31, які завдають ударів по Україні, зокрема, надзвуковими ракетами Кинджал.

За інформацією з відкритих джерел також відомо, що на місці аеродромі розташована філія четвертого Державного центру підготовки авіаційного персоналу та військових випробувань Міноборони РФ.

За словами експерта, удар по аеродрому Саваслейка 14 серпня примітний не тільки тим, що там розташовані російські МіГ-31К, а й тим, що там свого часу був сформований 44-й окремий авіаційний полк особливого призначення авіації РФ. Як пояснює Романенко, цей полк входить не до фронтової авіації, а до стратегічної авіації Росії.

Згодом після повідомлень про удари по аеродрому, з’явилося і відповідне відео з атакою БпЛА. На ньому можна почути черги з, ймовірно, зенітних установок. Примітно й те, що звуків пуску ракет з таких систем як, наприклад, ЗРК Панцир, не спостерігається.

Крім відео, наслідки удару також фіксують теплові супутники NASA FIRMS, які відстежують масштабні пожежі на території Землі.

FIRMS detection, possible fire AUG 14, 2024
Russian Airbase
near Savasleika, Nizhny Novgorod Oblast, Russia
vicinity 55.44414, 42.29629@GeoConfirmed @UAControlMap https://t.co/9NjmMzJtr5 pic.twitter.com/i9fnIDZfoC

— Neonhandrail (@neonhandrail) August 14, 2024

Як вказують аналітики Defence Express, знімки NASA, схоже, демонструють пожежу саме в районі, де зберігаються і розвантажуються паливно-мастильні матеріали для російської авіації. За оцінкою фахівців із порталу, борти МіГ-31 можуть потребувати спеціального палива – гасу Т-6, який є не на кожному НПЗ.

– Тобто навіть ураження запасів пального, як і частини паливної інфраструктури летовища, вже досить суттєвий результат. І тепер базування на цій авіабазі МіГ-31К під питанням.

Водночас Валерій Романенко вказує, що навіть якщо резервуари з паливом були вражені й навіть знищені, це навряд чи суттєво змінить ситуацію для польотів літаків, оскільки обмежений запас пального росіяни можуть оперативно підвезти за допомогою вантажних літаків Іл-78, а інші резерви – вже потягами.

Для цього росіянам, ймовірно, не потрібно буде перекидати борти МіГ-31 на інші аеродроми.

Примітно, що Романенко вказує, що останнім часом майже відсутні атаки надзвуковими ракетами Кинджал з бортів МіГ-31, коли ж через злети цих літаків в Україні регулярно оголошуються повітряні тривоги.

– Кинджалами росіяни практично не стріляють, бо це дорога ракета, і вони поки що не бачать для неї цілей в Україні. У них не настільки великий випуск цих ракет, щоб вони могли (бити ними часто, – Ред.). Хіба, вони можуть їх зберігати для F-16, або для інших завдань, – каже він.

Удари по аеродрому Курськ та Балтимор у Воронежі

На момент коментаря ще було невідомо про наслідки ударів по аеродромах, окрім Саваслейки. Тому Романенко не міг надати додаткову інформацію про те, яке значення мали удари.

Водночас джерела Фактів ICTV в СБУ повідомили, що російські провоєнні блогери в соцмережах “вже скиглять”, що удар був результативним, і що ППО не змогла захистити ці об‘єкти.

Наразі в СБУ чекають супутникові знімки, щоб надати додаткові деталі по уражених аеродромах.

Удар по аеродрому Борисоглєбськ

Паралельно з цим з’явилися повідомлення про удар по військовому аеродрому Борисоглєбськ у Воронезькій області РФ.

Як пише проєкт Схеми (Радіо свобода), на супутникових знімках Planet Labs за 14 серпня видно, що дрони вдарили по північно-західній частині аеропорту. Зокрема, зруйновано кілька ангарів.

За попередньою оцінкою, у районі ураження на летовищі розташована технічно-експлуатаційна частина, яка займається ремонтом та обслуговуванням літаків.

Загалом, на аеродромі Борисоглєбськ базуються літаки Су-25, Су-30, Су-34 і Су-35 ВПС РФ.

МіГ-31К можуть перевести на інші аеродроми?

У зв’язку з можливістю вражати літаки на аеродромі Саваслейки, стало актуальним питання, чи будуть російські військові чиновники і командири ухвалювати рішення щодо перекидання своєї авіації, зокрема, стратегічної, на інші аеродроми.

Як пояснює Валерій Романенко, МіГ-31К не є “великою машиною”, а тому її обслуговуванням можуть займатися і на інших аеродромах. Наприклад, аеродром Моздок, який є колишнім аеродромом стратегічної авіації. Але й туди українські безпілотники вже діставали в минулому.

– Вони можуть і на інший аеродром його (літак МіГ-31К) перевезти. Тут питання в тому, щоб МіГ-31 це, все ж таки, не стратегічний бомбардувальник і дальність його обмежена. Тобто він не може з (аеродрому, – Ред.) Оленегорськ літати, – каже він.

До аеродромів, які сьогодні становлять загрозу для України через польоти МіГ-31, належать усі російські аеродроми протиповітряної оборони, а також аеродроми бомбардувальників.

– Будь-який аеродром зі смугою 2000 метрів може бути пристосований для використання МіГ-31. Крім того, вони вже однозначно можуть працювати з Ахтубинська (Астраханська область, – Ред.) і можуть працювати з Саваслейки… МіГи можуть бути перекинуті на аеродроми бомбардувальників, на Морозівськ, на Воронеж-Балтимор, за великого бажання, – пояснює експерт.

Водночас більшість цих аеродромів знаходяться в зоні ураження українських безпілотників.

Масові удари українських БпЛА по РФ: про що це говорить

Наразі складно остаточно оцінити наслідки нічної та ранкової атак на російські аеродроми, оскільки інформацію ще підтверджують українські військові фахівці.

Водночас, якщо БпЛА вразили нервові центри на цих аеродромах, або ж резервуари з паливом чи боєприпаси, або навіть злітно-посадкові смуги, то тоді, каже Романенко, активність авіації РФ там може зменшитися.

Важливим є той фактор, що зазначена комбінована атака України з ураження одразу кількох аеродромів може створити проблеми для дій ворога, коли той атакує українські війська, зокрема ті, що проводять операцію в Курській області. Йдеться про ту небезпеку, яку для Сил оборони України становили літаки на аеродромах Курськ і Балтимор у Воронезькій області.

– Балтимор, Халіно (поселення біля аеродрому Курськ, – Ред.) – це якраз приблизно в зоні бойових дій. Тому що з Балтимора літають Су-34, а з Халіно – винищувачі, які їх прикривають. Ну і на Балтиморі теж полк сидить. Тобто ці літаки безпосередньо в зоні бойових дій, – пояснює Романенко.

Водночас Романенко додає, що такі удари по аеродромах РФ потенційно можуть зменшити інтенсивність застосування російської авіації.

Загалом, пояснює авіаційний експерт, масованість дронів під час атаки на летовища пояснюється тим, що частина БпЛА вилітають для того, щоб виманювати на себе дороговартісні російські ракети з комплексів ППО.

– Такі БпЛА, як AQ-400 створені для того, щоб виманювати на себе російські ракети. У нього така конструкція, з прямим крилом, з квадратним фюзеляжем. Бобри (UJ-26 Beaver, – Ред.) ще використовують, але в них маленька бойова частина, тому вони підходять для ураження ректифікаційних колон, паливних резервуарів, то тут вони підходять. І якщо їх використовують як приманку, то теж добре, бо їх збивають серйозними ракетами, – каже експерт.

Водночас росіяни намагаються економити, тому використовують, зокрема, дешеві ракети, як от у комплексів ЗРК Панцир-С1.

Водночас Романенку важко сказати однозначно, чи збережеться така масовість українських нальотів на аеродроми та інші військові цілі РФ у майбутньому. Хоча він і визнає, що тенденція йде в гору, і частота, а також кількість БпЛА збільшується.

– Останні удари теж були досить масові. Нещодавно були теж удари і по аеродромах, і по Морозовську був удар. Там не п’ять дронів пускали. Ще були удари за 27 липня, там били по Рязані, аеродроми Енгельс, Дігялеве і Оленья. Ну і теж, самі розумієте, що не по 2-3 дрони пускали на кожен із них, – пояснює експерт.