У Львові попрощаються з п’ятьма воїнами, які боронили Україну

У Львові 18 жовтня попрощаються з п’ятьма воїнами Валерієм Хорошевим, Юрієм Леньком, Назарієм Чигінем, Максимом Мокловичем та В’ячеславом Волгіним. Вони загинули, захищаючи Україну.

Про це повідомляють у пресслужбі Львівської міської ради.

Чин похорону відбудеться у Гарнізонному храмі у Львові, поховають військовослужбовців на Личаківському кладовищі. Воїна Назарія Чигіня поховають у рідному Запитові.

О 11:00 розпочнеться Чин похорону Валерія Хорошева, Юрія Ленька, Назарія Чигіня та Максима Мокловича, о 11:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

О 15.00 відбудеться Чин похорону В’ячеслава Волгіна, о 15.30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

Юрію Леньку було 38 років. У мирний час займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення Росії займався волонтерською діяльністю та збором гуманітарної допомоги на потреби ЗСУ. У квітні добровольцем став на захист України у складі військової частини А4574.

У Юрія Ленька залишилися батьки, дружина та двоє синів.

В’ячеслав Волгін. Фото: Львівської міської ради

В’ячеславу Волгіну було 23 роки. Працював у компанії, що надає логістичні послуги. У 2019 році вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

У 2020-2021 роках виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей. Із першого дня повномасштабного вторгнення боровся із окупантами у “гарячих точках”.

У В’ячеслава Волгіна залишилися мати, сестра та дружина.

Назарій Чигінь. Фото: Львівської міської ради

Назарію Чигіню було 27 років. Уродженець селища міського типу Запитів Львівської області. Закінчив механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

Опісля протягом року проходив строкову військову службу. Працював кур’єром, займався репетиторством із математики, у вільний час вивчав мову програмування. Захоплювався бігом, брав активну участь у марафонах.

Із початком повномасштабного вторгнення боронив державу у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних сил України.

У Назарія Чигіня залишилися батьки, сестра та брат.

Максим Моклович. Фото: Львівської міської ради

Максиму Мокловичу було 40 років. Працював юристом. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Пройшов підготовку офіцерів запасу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Боровся із загарбниками у складі військової частини А4279.

Виконував бойові завдання на територіях Луганської, Донецької, Миколаївської і Херсонської областей на посадах командира взводу та командира роти мотопіхоти.

У Максима Мокловича залишився батько.

Валерій Хорошев. Фото: Львівської міської ради

Валерію Хорошеву було 48 років. Уродженець міста Сальськ Ростовської області, він у 5-річному віці разом із родиною переїхав до Львова.

Проходив строкову військову службу у лавах Національної гвардії України. У 2000 році разом із батьками переїхав до Краматорська. Протягом двох років працював шахтарем, згодом – робітником із видобутку корисних копалин на місцевому приватному підприємстві.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії повернувся до Львова. У липні добровольцем став на захист України, боровся із окупантами у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних сил України.

У Валерія Хорошева залишилися мати та сестра.

41 військового зі Львівщини посмертно нагородили державними орденами