Смерть президента Ірану Раїсі розпочне внутрішню боротьбу, де присутні антиросійські політики – Семиволос

Після того, як президент Ірану Ібрагім Раїсі загинув в авіакатастрофі, усередині ісламської республіки почнеться внутрішня боротьба за владу, а частина політичних сил у Тегерані може розвернутися в бік Заходу, чим буде підірвано відносини з Москвою.

Разом з тим, не варто очікувати, що іранська влада офіційно визнає, що допомагає Росії військовою технікою, а, навпаки, на перших етапах порушення стабільності в Ірані може призвести до згуртованості окремих політичних сил, доки не буде обрано нового президента.

Що змінить смерть президента Раїсі у відносинах між Тегераном і Москвою та як відбуватиметься боротьба за владу в самому Ірані – про це Фактам ICTV розповів директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Боротьба за владу

Попри те, що верховну владу в Ірані має аятола Алі Хаменеї, залишається очевидним те, що за посаду іранського президента всередині країни почнеться боротьба.

– Сьогодні в Ірані існує багато умовностей. Розумієте, це ж не те, що там існує якась політична система, політичні партії, які виступають із конкретними політичними ідеями. Такого чогось немає. Ми бачимо якийсь формат КПРС із генсеком, де є різні фракції цього КПРС. Тому гризня між ними можлива, – каже він.

Семиволос каже, що в Ірані роль політичних фракцій відіграють клани, які мають своїх представників, інтереси, і вони борються один з одним.

– Це досить легітимно, і тому запобігти цьому ніяке ісламське право не може. Коли ми говоримо про цю внутрішню турбулентність, це означає, що останнім часом контролювали, і контролюють зараз до цього моменту, групи, яких ми називаємо консерваторами. Тобто це групи, які наближені до Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), – пояснює він.

Як пояснює експерт, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) є “державою в державі”, яка має свою розгалужену армію, свій бізнес, економіку та економічну базу, що дає їм змогу бути доволі ефективною.

– І є традиційні групи, які в принципі спираються на традиційні для Ірану виробництва. Тому між ними йде боротьба, – каже він.

Семиволос додає, що окремо існують групи поміркованих ісламістів, які виступають за діалог зі Сполученими Штатами, за відсутність експансії, а також за припинення агресивної політики Ірану.

– Вони не є повністю білими і пухнастими, але намагаються. Скажімо так, думають про політику в раціональних термінах, – пояснює він.

У минулому цей клан мав представництво в парламенті Ірану і навіть зміг призначити своє обличчя на посаду президента країни.

Разом з тим, смерть Ібрагіма Раїсі навряд чи змінить ситуацію з розстановкою сил між кланами і консерватори з КВІР, імовірно, збережуть свої панівні позиції.

– Будь-які вибори – це період турбулентності. Ну, як мінімум, кристалізуються позиції. Люди будуть висловлювати те, що вони не висловлювали і побоювалися з тих чи інших причин. Особливо після повстання 2022 року, його придушення. Тобто, знову вилізуть усі ці бойові точки іранські, які вони за останні два роки пробували загнати в підпілля, – пояснює експерт.

Крім того, боротьба посилюватиметься іранцями в еміграції, оскільки це дасть їм “новий поштовх”, вважає Семиволос.

– Це якраз наочно демонструє, що режим не вічний, і носії режиму (консервативні сили, – Ред.) – це смислові носії. Тобто, це не просто функціональні хлопці, яких замінили і все. Вони були носіями смислів. І їх там із 20-го року прорідили конкретно, – пояснює експерт.

Фото: Getty Images

Роль КВІР

Семиволос зазначає, що для ясності, вплив КВІР в Ірані можна умовно порівняти з радянським Міністерством державної безпеки (МДБ), “але набагато крутішим”.

– Це МДБ, яке виграло внутрішньовидову боротьбу, – додає він.

Відповідно, загиблий президент Раїсі був людиною з цього клану, а саме ставлеником КВІР, якого сприймали за свого, каже експерт.

За словами Семиволоса, командир КВІР, генерал-майор Касем Сулеймані (якого ліквідували в січні 2020 року), був саме тим, хто лобіював співробітництво Ірану з Росією, а вже після його смерті налагодженням стосунків із Москвою керував президент Раїсі.

Примітна і роль колишнього глави МЗС Ірану Хоссейна Амір-Абдоллахіана, який також перебував на борту гелікоптера, що зазнав аварії. Як зазначив в ефірі телемарафону голова Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, Амір-Абдоллахіан був наближеним до президента Раїсі, а також тісно співпрацював із проросійським крилом КВІР. Відповідно, він був одним із тих, хто просував діалог і співпрацю між Тегераном і Москвою.

Відносини Ірану з Росією

Ігор Семиволос вказує, що від того, хто може стати новим президентом Ірану, може залежати і те, чи будуть і надалі співпрацювати Іран і Росія у, зокрема, військовій галузі.

Втім, Іран і надалі ніколи не буде це публічно визнавати.

– Ми можемо лише констатувати за фактом, якщо це станеться. Тобто, ніхто не буде нічого змінювати, ніяких публічних заяв не буде. Так само, ніяких публічних заяв щодо поставок зброї в Росію тощо. Крім того, вони регулярно роблять заяви про те, що вони не постачають нічого Росії. Тому вони не будуть змінювати цю позицію, – пояснює Семиволос.

Фото: Факти ICTV

Експерт нагадує, що в Ірані існує група консервативних політиків, які попри свої політичні погляди, не люблять Росію. Як приклад він навів 6-го президента Ірану Махмуда Ахмадінежада. Він є одним із небагатьох іранських політиків, який після 24-го лютого засудив повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

– Він же теж, у принципі, доволі консерватор. Він не просто консерватор, він гіперконсерватор, але він, наприклад, росіян не любить, – каже експерт.

Утім, зазначає Семиволос, поки що політичні відносини Ірану з Росією навряд чи зміняться, а в країні навпаки, консолідуються та розповідатимуть, що вони дадуть відсіч усім ворогам.

– Є групи, які незадоволені політикою чинного уряду. Які хотіли б переговорів з американцями, а переговори з американцями – це припинення активної співпраці з Москвою. Є групи, які за те, щоб не продовжувати протистояння з Америкою і з Ізраїлем Є, відповідно, Москва, як один з можливих ринків, і, відповідно, важливий партнер, зовнішній політичний партнер. Іран має таку багаторічну проблему, і політичне керівництво це розуміє, – каже Семиволос.

Якась частина політичних сил в Ірані також пам’ятає історичні події, коли проти Ірану чинилася агресія з боку Москви у XX столітті, додає експерт.

– Москва навіть у XX столітті неодноразово погрожувала Ірану та його територіальній цілісності. Тому їм не довіряють. Ця недовіра – існує. Вона, можливо, зараз не актуалізована, але в дискусіях з’являється, в полеміці, в повідомленнях різних політиків, які там попереджають правлячу групу, що Москві довіряти не можна. Але стратегія іранська вона сама спрямована на те, щоб це залучити або тримати союзників, яких у неї, як правило, мало, – пояснює експерт.

Смерть президента Раїсі

Нагадаємо, у неділю, 19 травня, гелікоптер із президентом Ірану Ібрагімом Раїсі, який повертався з переговорів із президентом Азербайджану, зазнав аварії.

Спочатку повідомлялося, що вертоліт здійснив жорстку посадку, але зв’язку з офіційними особами Ірану, які перебували на борту, не було.

Згодом стало відомо, що окрім Раїсі, на борту перебували міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амір-Абдоллахіан, губернатор провінції Східний Азербайджан Малік Рахметі та імам аятола Алі Хашім із провінції Тебріз.

Усі присутні на вертольоті особи, як пізніше стало відомо, загинули.

За попередніми даними, причиною авіакатастрофи стала негода і густий туман.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.