Підсумки саміту НАТО у Вільнюсі – що отримала Україна від саміту НАТО

12.07.2023

135 6 хвилин читано

Фото: Факти ICTV

У столиці Литви, Вільнюсі, 12 липня добіг кінця дводенний саміт Північноатлантичного блоку, де, крім держав-членів НАТО, був присутній і президент України Володимир Зеленський.

Як і очікувалось, тема російсько-української війни стала головною під час саміту, тому делегація України неодноразово перед оголошенням результатів публічно озвучувала свої очікування від зустрічі держав-союзниць у Вільнюсі.

Серед очікувань були, зокрема, відкладене запрошення України до вступу в НАТО та посилення військової підтримки українських Збройних сил на полі бою.

Крім того, у середу відбулось дебютне засідання нового органу – Ради Україна-НАТО.

З чим Україна буде повертатись з саміту НАТО у Вільнюсі, а також які пролунали важливі заяви і зобов’язанні країн військово-політичного блоку та які були оголошені нові оборонні пакети для українського війська – читайте в підсумковому матеріалі на Фактах ICTV.

Завищені очікування України

Перед початком саміту Володимир Зеленський казав, що чекає від заходу трьох ключових аспектів: військові пакети допомоги, запрошення України до НАТО та безпекові гарантії.

До української делегації, яка відвідала захід, крім президента увійшли очільник МЗС Дмитро Кулеба, міністр оборони Олексій Резніков, глава ОПУ Андрій Єрмак та віцепрем’єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

І хоча ще у квітні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевняв, що всі члени блоку згодні, щоб Україна приєдналася до НАТО, вже перед початком саміту, такі впливові західні держави, як США та Німеччина, заявляли, що Україна поки що не готова до членства в Альянсі. Водночас кількість країн, які офіційно підтвердили майбутнє членство України в НАТО, перед початком саміту дійшла до 23.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що попри те, що очікування Офісу президента не були реалізовані, результат саміту можна вважати виконаними, як “програма мінімум”.

– Програма максимум у вигляді запрошення та вступу до НАТО ще потребує свого виконання. Але будемо реалістами, це не було можливо і стане можливими лише після завершення війни. Темпи і форми нашого вступу до НАТО залежатимуть від того, як завершиться війна, – вважає він.

Водночас американський дипломат Курт Волкер, який є колишнім спецпредставником США в Україні вважає, що в НАТО не мають відмовлятись від думки щодо того, що треба відмовитись від можливого членства України в Альянсі до того, як завершиться російсько-українська війна.

Без ПДЧ, але і без запрошення

Саміт у Вільнюсі так і не оголосив про запрошення України приєднатись до лав союзників блоку, а після першого дня саміту Столтенберг визнав, що членство в НАТО стане можливими, коли “погодяться усі союзники й будуть виконані умови”, поставлені перед Україною. Примітно, що генсек Альянсу не зміг оголосити представникам преси, про які саме умови йдеться.

Як згодом пояснив радник Білого дому з нацбезпеки США Джейк Салліван, питання членства України в НАТО зараз – означатиме війну Росії з військово-політичним блоком, тому серед держав-членів НАТО нібито існує “розуміння, що зараз війна НАТО з Росією немає сенсу”.

Рішення членів Альянсу розкритикував президент України, який назвав це “безпрецедентним і абсурдним”, оскільки для України не були встановлені жодні часові рамки як для запрошення, так і для членства.

Проте, країни НАТО погодили перелік кроків, які мають наблизити Україну до Альянсу.

– Ми надамо запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться, що умови будуть виконані. Це рішуче єдине послання членів Альянсу на вашому шляху до членства НАТО. Ми повинні переконатись, коли війна закінчиться, будуть створені надійні домовленості щодо безпеки України, щоб історія не повторилася, – заявив Столтенберг.

Таким чином, за підсумками саміту було узгоджено комплекс дій, який має три складові:

Довготривала програма допомоги для України;
Утворення нового органу – Рада Україна-НАТО;
Скасування попередніх вимог щодо реалізації Плану дій щодо членства для України.

Як пояснив генсек Столтенберг, скасований ПДЧ для України має змінити процес приєднання української держави до військово-політичного блоку з двохетапного на одноетапний.

Водночас Курт Волкер назвав рішення НАТО щодо питання членства України “ганьбою”, та заявив, що Альянс не був готовий ухвалити позитивне рішення на користь України.

– Я думаю, що НАТО показало свою неготовність прийняти Україну, навіть неготове визначити, в якому моменті майбутнього Україна зможе стати членом. Це дуже нечітко. Треба було використати переваги того, що вже було зроблено, – вважає він.

Членство України в НАТО за 1 год 20 хвилин

За підсумками саміту Володимир Зеленський заявив, що довіряє країнам-державам НАТО в питанні майбутнього членства в Альянсі, оскільки наразі вступ України у військово-політичний блок означав би прямий військовий конфлікт з Росією.

Під час зустрічі президентів України та США, американський лідер Джо Байден, відповідаючи на запитання журналістів про те, як швидко Україна розраховує приєднатися до НАТО після завершення війни, Байден пожартував, що це станеться за “одну годину і 20 хвилин”.

Політолог Володимир Фесенко каже, що якби там не було, членство України в НАТО залежатиме від закінчення війни, а також від того, як саме будуть розподілені сили за підсумками бойових дій.

– З (питанням членства в НАТО, – Ред.) Фінляндії теж все вирішилось не за 1 годину і 20 хвилин. Близько 9 місяців знадобилось Фінляндії, і це найшвидший вступ до НАТО за багато останніх років, – сказав він.

При цьому Фесенко каже, що треба дивитись навіть не на Фінляндію, а на Швецію, якій на шляху до членства в Альянсі перешкоджали Угорщина та Туреччина.

– Всі ми знаємо країну, як мінімум одну, яка нам теж таке саме зробить. Безумовно, це Угорщина. Я не радію жартам Байдена, тому ці жарти не відповідають дійсності. Тому війна буде впливати. Якщо війна закінчиться відчутною перемогою України, звільненням усіх окупованих територій, то ми швидко будемо в НАТО. Не за 1 год і 20 хв, а за рік-два, – вважає він.

Перше засідання Ради Україна-НАТО

Новий орган, який був затверджений на саміті, має замінити собою попередню Комісію Україна-НАТО, в рамках якої раніше проводились консультації на рівні міністрів та військового керівництва України та держав-учасників НАТО.

Рада Україна-НАТО замість цього має надати ширші можливості для політичного діалогу, взаємодії, співробітництва та євроатлантичних прагнень України на шляху в НАТО. Ключовою відмінністю можна вважати, що в рамках Ради Україна буде ухвалювати рішення на рівних правах з усіма членами НАТО.

– Ми зустрічаємося на рівних. Це не зустріч 31 союзника з партнером. Ми можемо зустрічатися на рівні глав держав і урядів, як зробимо це сьогодні. Можемо зустрічатися на рівні міністрів оборони, послів, на військовому рівні, за участю наших начальників Генштабів та інших експертів, створювати групи. Тому це сильніша, важливіша політична структура, ніж просто партнерство. І це один з кроків, які ми робимо на шляху до членства, – казав генсек НАТО.

Перше засідання Ради Україна-НАТО відбулось у другий день саміту, 12 липня.

Гарантії безпеки

Ближче до вечора середи відбулось засідання лідерів держав Групи семи, куди запросили і українського президента, де узгодили рамкові рішення щодо гарантій безпеки України.

Як згодом заявив Володимир Зеленський, угоди про гарантії безпеки будуть прописуватись між двома країнами, які потім ратифіковуватимуть ті чи інші держави.

У декларації G7 вказується, що з 12 липня між Україною там державами Великої сімки розпочинаються переговори щодо майбутніх гарантій безпеки.

– Ключовою тезою декларації є підтвердження факту, що безпека України є складовою безпеки Євроатлантичного регіону. Цю тезу підкріплює згадка про майбутнє членство України в НАТО, — заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Крім того, документ передбачає зобов’язання країн G7 з продовження військової допомоги “на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами”.

Через те, що документ не був юридично підкріплений, його вже встигли охрестити новим Будапештським меморандумом для України. Втім під час підсумкової пресконференції президент Зеленський наголосив, що рішення G7 немає нічого спільного з цим сумнозвісним меморандумом.

– У гарантіях безпеки будуть прописані конкретні кроки країн-підписантів у разі нової агресії на адресу України. Пакет – про підтримку України, про недопущення нової агресії, про посилення українських сил, про посилення фінансових структур і кібербезпеки. Також туди входить політика застосування санкцій, – сказав президент.

Зброя від партнерів

Під час саміту низка країн-учасників Альянсу оголосили про нову оборонну підтримку України, куди увійде, зокрема, новітні далекобійні ракети.

Головним досягненням військової підтримки України стало затвердження коаліції з 11 країн-членів НАТО, які навчатимуть льотчиків Повітряних сил ЗСУ на винищувачі F-16, про що оголосив міністр оборони Олексій Резніков.

Крім того, Франція надасть ракети великої дальності SCALP та інженерне обладнання для розмінування.

Офіційний Берлін, своєю чергою, оголосив про новий оборонний пакет на €700 млн, куди, зокрема, увійдуть ЗРК Patriot, танки Leopard та БМП Marder.

Австралія надасть Україні ще 30 бронемашин Bushmaster.

Норвегія ж передасть українському війську дві системи NASAMS і 1 тис. дронів Black Hornet.

Лондон зі свого боку оголосив про пакет військової підтримки на $65 млн, що передбачає ремонт обладнання та створення військового реабілітаційного центру.

Примітно, що під час заключної пресконференції президент Володимир Зеленський сказав, що наразі в нього немає розуміння щодо поставок американських далекобійних ракет АТАСМS.

– Ми почали розмову довгий час тому, місяці, про кластерні (касетні, – Ред.) боєприпаси і я вдячний, що є таке рішення, бо РФ використовує їх, а у нас такої зброї немає. Тому почекайте, не все одразу, – сказав він.

Військовий оглядач Олег Старіков вважає, що вплив політичних рішень на саміті може вплинути на мотивацію українського війська позитивно, лише за тих умов, якщо захисники на полі бою бачитимуть позитивні аспекти саміту, та не концентруватимуть свою увагу на тому, що не було реалізовано.

– Самі результати (саміту, – Ред.) хороші. Але щодо очікувань, влада робила все можливе, щоб були завищені очікування. Суспільство думало, що зараз раз – і з’являться кисільні береги та молочні ріки. А виявилося, що зовсім по-іншому, – вважає він.

При цьому Старіков каже, що військова підтримка, яка була оголошена, буде надана Україні не найближчим часом.

– Ця (підтримка, – Ред.) надійде у близькостроковій та середньостроковій перспективі. Якщо брати озброєння, пов’язане з сухопутною складовою, то це може бути близькострокова перспектива, – каже він.

При цьому військовий оглядач вважає, що такі ППО, як NASAMS та Patriot надійдуть пізніше, не кажучи вже про літаки, які можуть надійти до України лише на початку наступного року.