Можуть перейти не лише до ПЦУ: експерт про те, яка доля чекає на УПЦ МП

Верховна Рада 20 серпня ухвалила довгоочікуваний законопроєкт, який передбачає заборону діяльності на території України релігійних організацій, пов’язаних із Росією.

Релігійні організації, пов’язані з Москвою, матимуть дев’ять місяців на розірвання зв’язків із Російською православною церквою.

Наступного дня у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті повідомили, що рішення щодо припинення діяльності релігійних організацій, пов’язаних з РПЦ, ухвалюватиме суд. 

Факти ICTV поспілкувалися з релігієзнавцем Андрієм Смирновим. Він пояснив, що ухвалений закон не означає автоматичний перехід парафій УПЦ до ПЦУ, а також зауважив, що попри можливі багаторічні судові процеси, значно раніше вступить у дію норма про припинення договорів користування державним і комунальним майном.

— На скільки ефективний або реальний швидкий перехід парафій УПЦ МП за 9 місяців?

— Зараз не йдеться про перехід парафій, а про те, що Українська православна церква має розірвати зв’язки з Російською православною церквою. Куди вони перейдуть – це внутрішнє питання автономії громад. Держава не вказує їм, куди переходити. Вона лише вимагає, щоб релігійні організації не мали церковно-канонічних зв’язків із РПЦ, яка благословляє війну. Ось і все.

А які в них існують варіанти – це вже інше запитання. Парафії можуть приєднатися до Православної церкви України. Крім того, УПЦ МП зараз проводить переговори з Вселенським патріархом про нормалізацію відносин. Можливо, будуть знайдені інші компромісні рішення чи церковні моделі подвійного підпорядкування. Держава в це не втручається, проте сприяє діалогу церков.

— Однак, представники УПЦ МП кажуть, що не мають жодних зв’язків із Москвою.

— Вони про це говорять 30 років. Держава в це не вірить, тому провела релігієзнавчу експертизу Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом. Можете з нею ознайомитися на сайті Державної служби з етнополітики і свободи слова.

І було доведено, що УПЦ – структурний підрозділ РПЦ. Вона не розірвала остаточно канонічні зв’язки з Москвою, митрополит Онуфрій не вийшов зі складу Синоду Російської православної церкви, всі єпископи УПЦ є членами Архієрейського Собору РПЦ.

— У Держетнополітики заявили, що рішення щодо припинення діяльності релігійних організацій, пов’язаних із РПЦ, ухвалюватиме суд. У такому разі, чи не затягнеться така тяганина на роки?

— Так, це може затягнутися на роки, але набагато раніше вступить у дію норма про припинення договорів користування державним комунальним майном. Орієнтовно 3 тис. громад та монастирів втратять право користуватися цими спорудами, і тоді в них буде вибір: або переходити до Православної церкви України, або звільнити ці приміщення.

— Тобто, у будь-якому випадку очікується перехід?

— Я думаю, що цей закон стане додатковим стимулом для переходу деяких парафій, а можливо навіть і монастирів, до Православної церкви України. Бо раніше монастирі не могли перейти до ПЦУ, і створювалися нові юридичні особи у Києво-Печерській лаврі та Почаївській лаврі. Тепер монахи будь-якого монастиря УПЦ МП можуть проголосувати й перейти до ПЦУ.

— Чи можуть парафії УПЦ МП перейти не лише до ПЦУ або УГКЦ, а скажімо до Румунської православної церкви або Грецької?

— Теоретично так, але Румунська православна церква ще не визнала Православну церкву України і створила свій вікаріат на території України, який називається Румунська православна церква в Україні. Цей вікаріат не зареєстрований, і поки що реального переходу туди не відбулося.

Українська держава не буде реєструвати альтернативні православні юрисдикції в Україні. Тому що є томос про автокефалію, є незалежна православна церква і нових православних церков на території України не буде, крім Ставропігії Вселенського Патріарха в Києві, яка є дипломатичним представництвом.