Кім Чен Ин: біографія, особливості правління та чим небезпечна співпраця з Путіним

Кім Чен Ин неодноразово погрожував використанням ядерної зброї. До того ж, останнім часом він тісно співпрацює з російським диктатором Володимиром Путіним.

Факти ICTV запитали в експерта, про особливості правління Кім Чен Ина та до чого може призвести співпраця з російським диктатором – детальніше читайте в матеріалі.

Що відомо про Кім Чен Ина: біографія

Кім Чен Ин – державний, партійний та військовий діяч.

Точна дата й місце народження невідомі. Це може бути 8 січня 1982-го, 8 січня 1983-го або початок 1984 року, ймовірно, у Пхеньяні, КНДР.

Кім Чен Ин є третім і наймолодшим сином Кім Чен Іра, який був відомим диктатором.

Мати Кім Чен Ина Ко Йон Хі (Ko Young-hee) народилася в Японії в родині корейської професійної танцівниці. Вона була третьою з чотирьох жінок Кім Чен Іра. За офіційною версією, померла у 2004 році від раку, але ходили чутки, що її було вбито. Саме мати називала сина Кім Чен Ина “Королем Пораненої Зірки”.

Відомо, що Кім Чен Ин мав зведеного старшого брата за батьком – Кім Чон Нама. Більшість часу він проводив за кордоном, переважно в Макао. Його життя було непримітним. Помер у лютому 2017-го, у віці 45 років. За деякими даними, був отруєний в міжнародному аеропорті Куала-Лумпур.

Коли батько був при владі (з кінця 2010 року) Кім Чен Ин почав з’являтися на публіці разом із ним. Вже тоді його почали розглядати як майбутнього наступника на посаді лідера нації.

Після смерті Кім Чен Іра, його сина, Кім Чен Ина, офіційно проголосили Великим Наступником.

Багато фактів з біографії диктатора Кім Чен Ина, а саме, хто його дружина, скільки дітей тощо – залишаються невідомими.

Кім Чен Ин: роки та особливості правління

Після смерті батька, з 29 грудня 2011 року, Кім Чен Ин обійняв його посаду та продовжив манеру і традиції правління.

Політолог і політичний консультант Ігор Рейтерович розповів про особливості правління Кім Чен Ина.

Він зазначив, що у Північній Кореї, мабуть, один із найжорстокіших авторитарних чи тоталітарних режимів, які є на на сьогодні у світі. Тобто він на порядок гірший, ніж у Китайській Народній Республіці чи в деяких інших країнах, які, м’яко кажучи, не вирізняються демократією. Наприклад, Іран, окремі арабські країни, де встановлені досить жорсткі режими.

– Це спадкове правління. Батько та дід очолювали країну, а Кім Чен Ин цю традицію продовжує. У такому контексті це свідчить про КНДР, як про дуже закриту країну, яка мало спілкується з зовнішнім світом. Вона надзвичайно заідеологізована, має безправне і лояльне населення, абсолютно віддане, принаймні в тому форматі, яке ми спостерігаємо. Це дозволяє Кім Чин Ину робити будь-які дії, не звертаючи особливої уваги на зовнішній світ, – каже Ігор Рейтерович.

Ця країна століттями перебуває під жорсткими санкціями, та водночас зберігає певні відносини з Китаєм, а останнім часом установила відносини і з Російською Федерацією.

На думку політолога, Кім Чен Ин отримує від цих відносин гроші, певні технології (супутникові та, можливо, ядерні), а також інші технології, яких не вистачає країні. В обмін на це він дає Росії зброю та снаряди.

Північна Корея десятиліттями накопичувала снаряди, бо їхня концепція війни проти Південної Кореї передбачає використання великої кількості артилерії. І, за останньою інформацією, вона готова передавати Путіну і своїх солдатів, яких використовуватимуть у війні проти України.

—  Це режим, який абсолютно позбавлений будь-яких сантиментів. Режим, який не хвилюється про свою міжнародну репутацію, через її відсутність. І режим, який готовий на будь-які дії, які, на думку лідера цього режиму, можуть принести йому економічні, політичні, геополітичні чи якісь інші дивіденди. Насправді це страшний режим у тому сенсі, що в нього практично немає жодних запобіжників, – зауважив Ігор Рейтерович.

Чи може Кім Чен Ин застосувати ядерну зброю

Історія про ядерну зброю, яку розробив Кім Чен Ин і якою він із великою імовірністю володіє (кажуть, що в них є близько 50 боєголовок), це якраз свідчення того, що він розуміє великі силові дії у відповідь або поки що, деякою мірою, звертає увагу на Китай, бо економічно сильно залежить від цієї країни.

Північна Корея має проблеми з внутрішньою економікою, тож Китай іноді приходить на порятунок. Але останнім часом вони все менше й менше уваги звертають на цю країну, тому що з’явився Путін. Для Кім Чин Ина це виграшна ситуація,бо він і заробить, і про Північну Корею будуть багато говорити, зазначив політолог.

На думку експерта, розмова про застосування ядерної зброї – це передусім залякування. Навіть якщо вони мають 50 боєголовок (до речі, не всі вони можуть бути стратегічного характеру, може, там є і тактичні заряди), то не факт, що їх всі можливо використати. Також, Кім Чен Ин прекрасно розуміє, що у разі її застосування можна отримати відповідь.

– Для порівняння, у Північної Кореї, за різними підрахунками, орієнтовно 50 боєголовок. У Сполучених Штатів їх близько 5 тис. Тому, в цьому контексті, навряд чи погрози застосування ядерної зброї становлять велику загрозу, а реальне використання – малоймовірне.

Але проблема подібних режимів у тому, що коли їм немає чого втрачати, то вони можуть піти на що завгодно, і це потрібно враховувати, та наразі це здається лише шантажем. Кім Чин Ин робить це багато років, і поки що немає причин для зміни такої стратегії, – зазначив Ігор Рейтерович.

Які наслідки співпраці Кім Чин Ина з Путіним для України

Наслідки вже є. По-перше, Росія у великій кількості використовує північнокорейські снаряди. Якби не ці снаряди, вони не могли б так інтенсивно робити обстріли на фронті. По-друге, Росія використовує балістичні ракети, які постачає Північна Корея.

– Балістичні ракети не дуже якісні, вже були зафіксовані випадки, коли вони вибухали просто в небі, зокрема й над Україною або над РФ. Але вони є і, на жаль, часто прилітають туди, куди їх, власне, посилають, – каже експерт.

По-третє, історія з військовими. Якщо дійсно дійде до того, що Кім Чин Ин відправлятиме своїх солдатів в Росію, їх там будуть гримувати під бурятів, а за інформацією нашої розвідки, начебто так і планують робити, то Путін отримає практично необмежений, на певний період часу, людський ресурс, який можна використовувати так, як він вважає за потрібне.

– Тому північним корейцям нема чого втрачати. Вони накачані ідеологічно й будуть вважати, що виконують якесь велике завдання, а саме – воюють із НАТО. До того ж, вони отримуватимуть гроші, яких вони в житті не бачили у своїй країні, – прокоментував Ігор Рейтерович.

Для України можливе засилання людей із КНДР небажане, оскільки це дасть додаткові ресурси РФ для продовження війни. Єдине, о якщо все ж таки ці солдати тут з’являться, українські військові візьмуть їх у полон – і це побачить весь світ, тоді це буде доказом їхньої присутності на нашій території.

Це призведе до того, що світу потрібно буде якось реагувати. Оскільки це вже не російсько-українська війна, це буде війна з участю третіх сторін, причому ці сторони беруть участь не на рівні радників чи найманців, а на рівні збройних сил.

Це може створити проблеми для тих же Штатів, оскільки Північна Корея головним своїм ворогом вважає Південну Корею, яка є союзником США. Це наразі є стримувальним фактором, але якщо Путін і Кім Чин Ин через нього переступлять, то світу доведеться по-іншому реагувати на це, прокоментував політолог.