Конфіскація статків працівників МСЕК неможлива, потрібні зміни у законодавстві – голова НАЗК

5 години назад

179 2 хвилин читано

Працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не можна позбавити необґрунтованих активів шляхом конфіскації, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Існуюча форма покарання, яка допустима для співробітників МСЕК, передбачає покарання лише за внесення неправдивих відомостей у декларації про майно та доходи.

Про це повідомив очільник Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик в ефірі телемарафону Єдині новини.

Відповідальність працівників МСЕК

Він повідомив, що притягнути працівників МСЕК до відповідальності можна лише за статтею про недостовірне декларування.

Водночас додаткові елементи фінансового контролю, на кшталт відповідальності за незаконне збагачення чи конфіскація необґрунтованих активів, не може бути застосована проти працівників МСЕК, оскільки для цього наразі потрібно вносити зміни в Кримінальний та Цивільно-процесуальний кодекси України.

Павлущик заявив, що НАЗК вже працює над цим, оскільки цього вимагає рішення РНБО. Він зазначив, що відповідний законопроєкт, згідно вимог РНБО, має бути поданий Нацагенством не пізніше кінця грудня поточного року.

– Ми підготуємо проєкт, ми подамо його Кабміну у визначені терміни, тобто до кінця грудня цього року. Ми зробимо усе можливе, що це сталось набагато швидше. Ну і будемо розраховувати на підтримку уряду і в подальшому парламенту, який має проголосувати ці зміни, – заявив голова НАЗК.

Віктор Павлущик додав, що співробітники МСЕК почали декларувати своє майно лише з 2023 року, оскільки до цього їх фінансова діяльність не була під контролем через електронне декларування. Цього року НАЗК вже розпочало повну перевірку перших 7 декларацій працівників МСЕК, і три з них вже завершено.

Довідково. Станом на сьогодні стаття 366 частина 2 КК України (Декларування недостовірної інформації) передбачає штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів, або громадські роботи на строк до 240 годин. Також цією статтею передбачена можлива відповідальність до двох років обмеження волі.

Водночас наявна стаття не передбачає конфіскацію майна, у разі якщо правопорушник здійснив незаконне збагачення.

Своєю чергою стаття 368, частина 5 КК України (Незаконне збагачення) має покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, а також можливу конфіскацію майна. Застосування цієї статті передбачає конфіскації через систему цивільної конфіскації, але має здійснюватись за позовом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Скандал із оформленням фіктивної інвалідності через МСЕК

Нагадаємо, 22 жовтня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони щодо ліквідації МСЕК до 31 грудня 2024 року, та, зокрема, розробки проєктів законів щодо відповідальності працівників МСЕК за необгрунтовані статки.

На тлі скандалу з підробкою документів щодо фіктивної інвалідності, на чому були викриті низка прокурорів, перш за все, у Хмельницькій обласній прокуратурі, генпрокурор Андрій Костін подав у відставку.

Своєю чергою у середу, 23 жовтня, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що такий орган, як МСЕК, буде ліквідований до кінця тижня.