Історико-архітектурний план Львова: що це таке і чому щодо нього тривають суди

Суди у Львові та Києві розглядають справи щодо історико-архітектурного плану Львова. Це документ, що фіксує розташування та межі нерухомої культурної спадщини міста, встановлює межі, у яких можлива забудова або ні, і якої висотності. Приватна особа та приватна компанія подали до суду, аби скасувати прийняття історико-архітектурного плану.

Чому потрібний такий документ і чому його хочуть скасувати через суд, дізнавалося Суспільне.

Історико-архітектурний опорний план Львова – документ, що є одним із основних, які стосуються містобудування. Саме його прийняття намагаються зараз скасувати у судах. За даними Львівської міської ради, у цьому документі є внесені:

• окремі споруди та інші об’єкти культурної та архітектурної спадщини;
• зони, що входять до охорони Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та буферної зони до неї;
• важливі історичні містобудівні об’єкти;
• пам’ятки історії;
• елементи ландшафту та інше.

Як розповіла Суспільному керівниця міського управління охорони історичного середовища Тетяна Балукова, історико-архітектурний опорний план Львова розроблявся згідно з чинним законодавством на замовлення міського управління охорони історичного середовища.

“Він є необхідний з огляду на те, щоби будь-які архітектурні перетворення, які відбуваються в історичному центрі Львова, відбувалися за певними правилами. Щоб вивести будь-які рішення щодо архітектурних змін в історичній частині Львова з ручного управління в об’єктивний спосіб надання містобудівних умов і обмежень і пізніше для роботи архітекторів у цьому середовищі”, — пояснює доцент кафедри реставрації Львівської політехніки Юрій Дубик.

На початку 2024 року Міністерство культури погодило історико-архітектурний план. А зараз тривають два суди. У столиці представники приватної компанії вимагають скасувати прийнятий опорний план Мінкультом. А у Львові приватна особа вимагає скасувати відповідний наказ про його затвердження департаментом Львівської обласної військової адміністрації. Коментувати Суспільному судові позови і представники приватного забудовника, і позивачка до суду у Львові відмовились.

Ці дві справи пов’язані із двома земельними ділянками, що розташовані поруч, у районі вулиці Липинського у Львові. Там заплановане будівництво, що перевищує встановлені опорним планом норми, повідомила представниця міського юридичного департаменту Ольга Тарасович.

“Позивачами не доведено, чому саме вони скасовують саме наказ Міністерства культури чи чому вони скасовують наказ ЛОВА. Що один наказ, що інший поширюють свою дію на всю територію міста Львова. І у зв’язку з тим, що вони мають у наявності ті земельні ділянки, що юридична особа, яка оскаржувала наказ Міністерства культури, що фізична особа, яка оскаржує наказ ЛОВА, вони вважають, що один, що інший наказ зачіпає їхні інтереси як мешканців міста Львова, що мають наміри щодо нового будівництва”, — каже Ольга Тарасович.

“Забудовник не розуміє, чому саме така висота при відсутності поблизу пам’яток, ось тут виникають певні проблеми. Звичайно, що інвестори мають свій бізнесовий інтерес, це зрозуміло, вони шукають будь-які способи задля того, щоб заперечити ті регламенти, які встановлено”, — додає Юрій Дубик.

Як повідомила пресслужба Львівської міської ради, київський суд у липні прийняв рішення, за яким наказ про прийняття опорного плану Львова був скасований. Рішення чинності не набрало, оскільки мерія подала апеляцію. Розгляд апеляції мав відбутись у закритому режимі 14 жовтня, але інформації про те, чи воно відбулось, немає. Суспільне надіслало запит про перебіг справи та про рішення, якщо таке було, у Шостий апеляційний суд столиці. Наразі відповіді немає.