“Він наш наймолодший волонтер”. Історія 2-річного Максима із Львівщини

Максиму з села Сопошин, що на Львівщині, лише два з половиною роки, а він уже допомагає у місцевому гуманітарному штабі. З перших днів повномасштабного вторгнення хлопчик разом з мамою та іншими волонтерами сортують гуманітарну допомогу. Про це Суспільному розповіла мама Максима Христина Стахів.

“Перший раз ми сюди потрапили, ми принесли гуманітарну допомогу з дому, що могли, закрутки різні. І я зрозуміла, що я не зможу сидіти вдома, що треба щось робити і я брала його (сина Максима, – ред.) з собою, ми ходили, працювали і донині ходимо”, – розповідає мама Максима Христина Стахів.

“Максим каже, мам, дай щось робити, мам, дай я поможу, мам йдем разом, мам давай я щось візьму. Він все хоче робити разом зі мною і ми з ним ходимо, і працюємо. Бувало таке, що ми кожного дня приходили. Два місяці було так, що ми приходили кожен-кожен день”, – розповідає мама хлопчика.

Максиму дають переносити маленькі, не важкі речі. Кажуть, наймолодший волонтер Сопошина надихає усіх в гуманітарному штабі.

“Ви собі тільки уявіть п’ятеро здорових хлопців, стільки же жінок і маленька дитина, яка допомагала і я би не сказав, що вона допомагала, вона робила те саме, що і ми – це настільки вразило. Він нас надихає в цьому”, – каже волонтер Максим Романів.

Староста села Сопошин, яка керує гуманітарним штабом, Наталія П’єх розповідає, тут з перших днів повномасштабного вторгнення збирають допомогу – це і одяг, і їжа, і медикаменти, і засоби гігієни. Допомогу отримують від іноземних волонтерів з Польщі, Італії, Іспанії, США , Канади та Великої Британії.

“Допомагає з мамою і ми щиро тішимося, що ця дитина є поряд з нами. І коли ми інколи втомлюємось, ми розуміємо і бачимо, що він хоче далі працювати, він ходить активний, тому ми надихаємося тими речами”, – каже Наталія П’єх.

Команда волонтерів гуманітарного штабу Сопошина. Фото: Наталія П’єх

Допомогу відправляють жителям у прифронтові регіони або ж переселенцям, допомагають і військовим.

Читайте також

Понад мільйон на потреби ЗСУ зібрав 8-річний волонтер із Львівщини Юрій Напора

“Давай одружимось, завтра, може, не настане”: історія кохання військового та медикині з 80 бригади