Нові безпекові угоди, відхід ЗСУ з Урожайного та ураження бази РФ у Криму: головні новини 18 липня Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

В Україні та світі сталося чимало подій 18 липня, зокрема, президент Володимир Зеленський підписав безпекову угоду з прем’єром Словенії Робертом Голобом, а також прем’єром Чехії Петром Фіалою.

Також Франція анонсувала пакет допомоги Україні, у який мають увійти бронетранспортери, радари та гаубиці Caesar.

На фронті також не обійшлось без змін. ЗСУ були вимушені відійти з Урожайного у Донецькій області.

Що сталося в Україні та світі за добу 18 липня 2024 року – читайте далі у матеріалі на сайті Факти ICTV.

Безпекові угоди зі Словенією та Чехією

Між Україною та Словенією й Чехією були укладені безпекові угоди.

Підписання відбулося у Великій Британії під час візиту туди президента Володимира Зеленського.

— Чехія і надалі допомагатиме нашій державі в рамках своєї ініціативи щодо постачання артилерійських снарядів калібрів 155 мм та 122 мм за підтримки країн-партнерів.

Крім того, Україна та Чехія посилюватимуть на своїх територіях промислові потужності з виробництва боєприпасів, а також створюватимуть спільні підприємства, – зазначено в документі.

Згідно з документом, Словенія сприятиме нашій державі в навчанні у рамках Місії ЄС із військової допомоги Україні (EUMAM).

Наші держави співпрацюватимуть у пошуку джерел фінансування для надання допомоги у впровадженні проєктів української оборонної промисловості.

Також угода передбачає надання гуманітарної підтримки.

Відхід ЗСУ з Урожайного та ситуація на Херсонщині

ЗСУ, що обороняли селище Урожайне в Донецькій області, вийшли з нього задля збереження життя та здоров’я військових.

– Сили оборони через те, що ворог зруйнував в Урожайному майже все, відійшли на інші позиції. Було ухвалено рішення для збереження життя і здоров’я наших військовослужбовців, які тримали там оборону, — повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ Хортиця Назар Волошин.

Зокрема, за повідомленнями ОСУВ Таврія, у районі Кринку ЗСУ продовжують виконувати бойові завдання.

– Це вже давно не населений пункт, а місце, в якому фактично неможливо тримати оборону. Але українські захисники й надалі перебувають на визначених позиціях і плацдармах на лівобережжі Дніпра, знищують окупантів та завдають російській армії відчутних втрат, – зауважує речник ОСУВ Таврія Дмитро Лиховій.

Анонсування допомоги від Франції

Україна отримає від Франції новий пакет військової допомоги, у який увійдуть 128 транспортних машин VAB, 18 артилерійських гаубиць Caesar і 24 легких танки.

– Протитанкові ракети, вантажівки й радари становитимуть іншу частину додаткового французького обладнання відповідно до плану, наміченого на 2024 рік, – ідеться в повідомленні.

Крім цього, Франція проведе двомісячні військові навчання для 2 100 українських солдатів до кінця 2024 року.

Зазначається, що невелика частина навчання буде зосереджена на підготовці на танках.

Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

В Україні запустили цифровий реєстр порушень міжнародного гуманітарного права внаслідок збройної агресії Росії. 

– Мінреінтеграції запустило в роботу цифровий реєстр для фіксації порушень міжнародного гуманітарного права внаслідок збройної агресії проти України, – повідомили у Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.  

Головна мета створення реєстру – це документування злочинів РФ для подальшого притягнення до відповідальності винних осіб. 

Адміністратором зазначеного реєстру є Національне інформаційне бюро при Мінреінтеграції. 

Переобрання голови Єврокомісії

18 липня під час засідання Європейський парламент переобрав Урсулу фон дер Ляєн головою Європейської комісії на другий термін. З необхідних 361 вона отримала 401 голос.

Напередодні вона оприлюднила політичні засади, в яких викладено її програму на наступні п’ять років.

30-сторінковий документ містить, зокрема, обіцянки:

• створити новий фонд для стимулювання європейської промисловості;
• послабити правила конкуренції, щоб дозволити укладати більше угод між компаніями;
• створити посаду комісара з питань оборони;
• потроїти кількість прикордонників в Європейському Союзі. 

Важливі рішення Ради

18 липня відбулося пленарне засідання Верховної Ради, під час якого було ухвалено низку рішень.

Так,  18 липня в першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт №11340 щодо угоди зі слідством у провадженні щодо корупційних злочинів. Документ передбачає надання можливості корупціонерам у разі угоди зі слідством отримати штраф замість покарання в’язницею. Це вже викликало шквал критики серед громадянського суспільства та опозиції.

– Якщо законопроєкт №11340 буде ухвалено в нинішньому вигляді, кожен учасник топкорупційного злочину, включно з організатором, зможе просто відкупитися, запропонувавши будь-яку суму в обмін на угоду зі слідством. Необов’язковим буде навіть повне відшкодування завданої шкоди чи збитків, – пояснила глава комітету Анастасія Радіна.

Однак у Раді відреагували на закиди у зраді, зазначивши, що законопроєкт №11340 був вимогою міжнародних партнерів у рамках Ukraine Facility Plan.

– Фінальна версія законопроєкту однаково буде проходити “залік” від міжнародників. Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроект “зрадою”, у нього є право і можливість надати свої аргументи представникам посольств і міжнародних організацій. Але я впевнений, що все буде гарно доопрацьовано до другого читання, як це вже було багато разів у подібних ситуаціях, – зауважив голова фракції Слуга народуДавид Арахамія.

Також Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроект №11256-2 про підвищення акцизного податку на пальне.

Згідно з документом, акцизи на паливо збільшуватимуть у кілька етапів, починаючи з 1 вересня.

Так, мінімальні ставки акцизного податку мають становити: для бензину – €359 за 1000 л, для дизельного пального – €330 за 1000 л, а для скрапленого газу – €125 за 1000 кг (приблизно €68 за 1000 л).

Поступове підвищення акцизів на пальне до цих показників відбуватиметься протягом чотирьох років – до 2028 року.

Ураження бази РФ у Криму

У Криму 18 липня прогреміли вибухи, які стали слідством ураження морськими та повітряними дронами російської бази берегової охорони на озері Донузлав. За інформацією поінформованих джерел Фактів ICTV, операцію провела СБУ спільно з ВМС ЗСУ.

У результаті атаки було уражено та виведено з ладу:

• штаб із пунктом управління;
• склад боєприпасів і техніки;
• електропідстанцію;
• технічні споруди;
• вогневі позиції ворога.

Хвороба у Японії

У Японії стрімко зростає кількість хворих на смертельно небезпечну бактеріальну інфекцію – синдром токсичного шоку. Їхня кількість уже досягла 977.

Захворювання викликають бактерії, найчастіше стафілококи або стрептококи.

— Щойно людина вранці помічає набряк стопи, який вдень може поширитися до коліна, існує реальний шанс померти за дві доби, — зазначив професор інфекційних захворювань Токійського жіночого медичного університету Кен Кікучі.

Медик попереджає, що при поточних темпах зараження кількість випадків у Японії може перевищити 2,5 тис. осіб, а рівень смертності становитиме 30%.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.