Нематеріальна спадщина України: як створюють глинянський візерунковий текстиль

Містечко Глиняни розташоване за 40 кілометрів від Львова. За дослідженнями місцевого музею, традиції ткацтва там відомі із 18 століття. Відтоді ткацтво у Глинянах переживало декілька періодів розквіту та занепаду. Востаннє – за радянських часів. Тоді виробництво у Глинянах націоналізували. А на початку 90-х килимарська фабрика закрилась. Про те, як у Глинянах відроджують традиції килимарства, дізнавалося Суспільне.

На 150-річному верстаті працівниця місцевого музею, ткаля Ольга Новак показує, як створюють зразок нематеріальної української спадщини – глинянський килим. Цей килим буде на єврейський мотив. Разом із українським і польським мотивами він характерний для Глинян, де жили поряд ці громади.

“Кожного разу, коли я перекладаю нитку, після того як я заклала отак через цілий килим, це треба “прибити” так нитки, щоб побачити, чи це добре зроблено, вкладено і щоби килим був щільний”, — каже наукова співробітниця музею ткацтва Ольга Новак.

Саме зі створення музею почали відроджувати традиції килимарства у місті. За словами ініціаторки заснування музею Зеновії Шульги, традиції такого візерункового ткацтва відомі у Глинянах із 18 століття. А в радянський період його звели до примітивізму. Зеновія Шульга показує один із найцінніших килимів у музеї — міжвоєнного періоду.

“Це є репліка графіки Ковжуна. Він ілюстрував роботи Івана Франка і збірочку “З днів журби” і цей мотив пави є там в графіці”, — каже ініціаторка створення музею Зеновія Шульга.

Фрагмент репліки графіки Ковжуна. Суспільне Львів

Килими називають мистецькими творами. Бо спершу митець створює твір, опісля його переносять на такий технічний малюнок, і лише згодом – створюють із ниток.

“Технологія, яка використовувалась в Глинянах, давала можливість, незважаючи на таку геометризацію, абсолютно точно відтворювати рисунок автора”, — каже Зеновія Шульга.

Створення глинянських килимів. Суспільне Львів

Також є сучасні зразки варіації глинянського килима. Такі роблять для закордонних замовників. Здебільшого на замовлення для української діаспори. Зараз ціни на такі стартують від 2000 євро.

“Це англійською мовою “лакшері сегмент”, тобто, люксові товари, які будуть маркувати Україну. Як країну, що розвиває свою культуру. Яка базуючись на традиціях, робить щось абсолютно нове”, — каже представниця арт-студії Марія Флейчук.

Сучасний зразок глинянського килима. Суспільне Львів

Зеновія Шульга сподівається, що внесення глинянського текстилю до нематеріальної спадщини дозволить відроджувати ткацтво. І в майбутньому відкрити ткацьку школу, де передаватимуть цю традицію.

Глинянський килим. Суспільне Львів

Зараз у місті залишилось близько 10 ткаль, які вміють ткати глинянський текстиль.

Музей ткацтва. Суспільне Львів

Читайте також

Глинянський візерунковий текстиль внесли до нематеріальної культурної спадщини України

У Львові презентували речі, які віднедавна є нематеріальною спадщиною України