Готуємося приймати ще більше туристів. Інтерв’ю із міським головою Трускавця

Наприкінці вересня Трускавець, який є бальнеологічним курортом, що розташований в передгір’ї Карпат, став членом Європейської Асоціації історичних термальних курортів (European Historical Thermal Towns Association). Відзнаку єдине місто в Україні отримало під час Туристичного Конгресу, який провели в іспанському курорті Оуренсе, що розташоване у Галісії. Відтак, Трускавець долучився до півсотні інших європейських курортів, які є у європейському довіднику визнаних курортів.

Суспільне поспілкувалося із міським головою Трускавця Андрієм Кульчинським про те, що означає цей статус та як курорт розвиватиметься далі.

Трускавець став членом Європейської Асоціації історичних термальних курортів. Що цей статус означає для міста і яких змін чекати?

До Асоціації історичних термальних курортів входять курорти, які вже століттями або навіть тисячоліттями існують в Європі. Таких близько 50, серед них, наприклад, спа в Бельгії, Баден-Баден в Німеччині, Карлові Вари в Чехії, Монтекатіні Терме в Італії. А тепер ще й Трускавець в Україні.

Ми – єдине місто-курорт в нашій країні, кого запросили в Асоціацію. Це підтверджує нашу статусність і можемо сміливо, на рівні з європейцями, стверджувати, що Трускавець є курортом високого рівня.

Після завершення війни матимемо повне моральне та юридичне право виходити із рекламою на європейський ринок і претендувати на всіх туристів, які можуть приїхати в Трускавець.

Претендуватимете тепер не лише на українських, а й іноземних туристів?

До коронавірусу закордонних туристів у нас було приблизно 30%. Найчастіше приїжджали з Польщі. Зокрема, за три роки ми охопили близько 50 тисяч поляків. Також нас охоче відвідували азербайджанці, молдовани, білоруси, німці, американці, представники Середньої Азії. Загалом, ми розвивали напрям на збільшення європейського туриста, бо це насамперед люди, які приїжджають в Україну з валютою. Вони її продають, зміцнюють гривню, вкладають гроші в український бізнес, який потім працює. Це дуже важливо для всіх нас. Чим більше до нас приїде людей, які захочуть оздоровитися, тим краще.

Крім того, нас включили в історичні стежки європейськими курортами, які так само будуть представлені в європейських довідниках.

Сила та унікальність Трускавця в цілющих водах. Чи це також стало поштовхом до членства? І розкажіть – у чому особливість вод?

Асоціація, членами якої ми стали, охоплює термальні курорти. Хоч у нас таких вод немає, бо ми бальнеологічний курорт, все ж нас включили до свого складу. Представників, мабуть, більше цікавила історія нашого курорту та важливість цілющих вод.

Трускавцю виповнилося 195 років. У нас є величезна кількість санаторіїв, готелів, історичних вілл, які збереглися ще з часів Австро-Угорщини та Польщі. Тобто навіть попри зміни, цивілізаційні віяння курорт зберігся та існує досі. Так само навіть попри конкуренцію із фармакологічною галуззю курорт залишається затребуваним.

Особлива ця потрібність, що я дуже відчув і помітив на конференції, загострилася після коронавірусу. Увесь світ зрозумів, що здоров’я – це цінність і що важливими є не лише гроші, машини, престижні професії. Смерть не вибирає, треба дбати про своє здоров’я вже зараз. А цінність саме курортів є великою, адже це і рання профілактика хвороб, і після перенесених недуг.

Бювет у Трускавці. Фото: Трускавецька міськрада

Отримання членства, це, мабуть, ще й залучення коштів?

Нам дали вудочку, тобто можливість, а не рибу. Відтак, цією можливістю ми маємо правильно скористатись. До завершення війни ми повинні бути структуровані, як європейський курорт. Готуємо повну інформацію про свій курорт та якісні послуги й що входимо в Асоціацію. Це все повинно відображатись у довідниках, аби надалі всі туристичні компанії, які працюють з курортами, мали наші контакти. Спочатку хочемо, щоб про нас знало якомога більше людей, далі все напрацьовуватимемо.

Чи у час війни в Трускавці проходять лікування та реабілітацію поранені?

Ситуація пов’язана з війною є ширшою, адже у багатьох людей дуже загострилася стресова ситуація. Це може бути пов’язано з негативною інформацією, руйнуванням будинків, втратами близьких людей. Треба відновлюватися, у цьому можуть допомогти зміна середовища, пиття корисної та цілющої води, курс відновлювальних процедур. Це все дуже потрібне зараз і ще стане в потребі кілька років після війни.

Чи достатньо у вас медичного персоналу для надання допомоги потерпілим у війні?

Більш ніж достатньо. Населення Трускавця налічує 20 тисяч населення. З них 2 тисячі – це медичний персонал. Фактично, 10% нашого населення є медиками. Такої пропорції не має жодне інше місто. У нас є медсестри, молодший медичний персонал, терапевти, урологи, лікарі діагностики, лаборанти тощо.

Скільки зараз у місті налічується санаторіїв і пансіонатів та яку кількість людей вони можуть прийняти?

У нас є санаторії, готелі, вілли, пансіонати. Загалом – близько 90. Кожен з них відрізняється масштабністю і функціональністю. Ще кілька зараз у процесі будівництва, зокрема ведеться спорудження одного санаторію та трьох готелів, які матимуть від 4 до 6 поверхів.

Усі вони пропонують 15 тисяч ліжкомісць. Тобто, одночасно до нашого курорту може приїхати 15 тис. людей.

Трускавець також став прихистком для тисяч внутрішньо переміщених осіб. Скільки зараз мешкає переселенців і де саме?

Станом на сьогодні, у нас перебуває близько 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Вони живуть переважно у квартирах і садибах, а не у готелях, санаторіях чи пансіонатах. Звідти розуміємо, що після війни додатково місто, як некомерційна складова, може прийняти до 30 тисяч курортників.

Більше того, більшість людей приїжджають до нас не на один день, а приблизно від двох до трьох тижнів. Це також важливо враховувати.

Чи підраховували, скільки загалом прихистили людей від початку повномасштабної війни?

Таких цифр не вели. Знаємо лише, що станом на сьогодні у нас зареєстровано 15 317 ВПО. Для 20 тисячного міста прийняти таку кількість додаткових людей – це дуже багато.

Розкажіть – з якими найбільшими викликами довелося зіткнутися у 2022 році?

Спочатку був коронавірус, а тепер війна. Курортну галузь вони зачепили чи не найбільше.

Ми розуміємо, що у час війни людям не до курортного відпочинку й у перші два місяці українці приїжджали не оздоровитися, а просто пожити в номері чи “перебути” війну. Одномоментно в місті могло перебувати 40-50 тисяч людей, відповідно зайнятими були усі наші курорти. Фактично, виросло ще одне місто, що створило для нас великий виклик – було нагромадження на інфраструктуру, водопостачання, електроенергію. У магазинах полиці швидко порожніли. Але ми справилися. Зараз цей виклик також зберігається, але в дещо інших масштабах.

Виклик полягає ще й у тому, що люди, які сюди приїхали, шукають роботу. Наше місто моногалузеве, під час війни лише частина санаторіїв працюють на повну потужність, тож пропонувати роботи немає змоги. Також варто врахувати, що під час опалювального сезону, який буде дорогий і складний для всіх нас, певна частина санаторіїв закриються, що потягне за собою звільнення працівників. Люди звернуться на біржу, впадуть податки. А ще певна частина дітей ходить у наші школи та садки, що також є на нашому утриманні.

Зараз триває повномасштабна війна і з міркувань безпеки, мабуть, не найкращий час, щоб закликати людей їхати на відпочинок. Та все ж, що уже робите для того, щоб запрацювати на повну потужність після перемоги?

Статус, який ми отримали – це великий поштовх для розвитку. Наші санаторії, готелі, пансіонати мають тримати й показувати високий рівень обслуговування, у тому числі медичного. Насамперед це – відповідальність. Якщо ми стали європейським курортом, треба тримати планку і робити все, щоб відвідувачам сподобалося і вони приїхали ще раз. Інакше – доведеться закритися, щоб на це місце прийшли кращі.

Над репутацією міста, отриманням високого статусу працювало дуже багато людей, тож ніхто не збирається його втрачати тільки через те, що хтось не допрацьовує.

Як щодо цін, чи вони зростуть?

Порівняно з європейськими курортами ми є конкурентними у плані цін і послуг. У нас суттєво дешевше. Коли вже станемо членами Європейського Союзу, тоді будемо їх вирівнювати. Але для цього ще треба дійти. Наразі у наших головних планах – відбудова економіки.

Які цілі має місто і курорт на найближчі роки?

Місто Трускавець має площу 9 квадратних кілометрів. Після адмінреформи до нас доєдналося кілька сіл, відповідно тепер площа Трускавця становить 200 квадратних кілометрів.

Нам було дуже важливо розширятися, аби мати змогу збільшувати пропозиції для своїх гостей – в частині піших теренкур, вело- і кінних маршрутів. Наприклад, на околиці Трускавця, зокрема, у Бориславі, вже працює гірськолижний спуск, разом з Львівською ОВА ми зробили проєкт “ВелоБескиди”, де через кілька громад пролягає шлях протяжністю до 60 кілометрів. Також на найбільшій горі Трускавецької громади Цюхів, висота якої 930 метрів над рівнем моря, завдяки проєкту побудували 15-метрову оглядову вежу. Туди зі Львова і не тільки приїжджає дуже багато людей. З вежі можна побачити два різних пейзажі: зі сторони Трускавця, Дрогобича, Стебника і Львова помітна рівнина, а якщо розвернутися на 180 градусів – Карпати. Це можливо лише на нашій оглядовій вежі.

Також плануємо створити клуб дельтапланеристів та розвивати галузі, які повинні бути на всіх курортах – стоматологію, косметологію. Щоб відвідувачі, які приїжджають на курорт, і пролікувалися, і оздоровилися, і омолодилися. Якщо люди не мають часу чи можливості це все зробити вдома, то ми їм запропонуємо у комплексі.

Читайте також

Переїхали понад 200 підприємств. Як український бізнес релокували на Львівщину

Готовність до опалювального сезону — майже 100% — начальник Львівської ОВА