Від львівського вокзалу до кордону: спогади про початок повномасштабного вторгнення

Сотні тисяч людей на Львівському вокзалі за добу та понад 30-кілометрові черги із автівок на кордоні Львівщини із сусідньою Польщею. Із першого дня повномасштабного вторгнення Львівщина приймала людей, які втікали від війни. Більшість із них долали шлях до західного кордону України залізницею чи приватними авто.

Суспільне зібрало спогади про перші дні після 24 лютого 2022 року: як люди евакуювались і долали шлях від перону львівського вокзалу до пропускних пунктів із ЄС.

Як зустрічали людей на львівському вокзалі?

В останні дні лютого та на початку березня 2022 на Львівському вокзалі було тисячі людей. Сюди іще прибували останні поїзди із Бахмута та Херсону.

За даними керівника Львівського вокзалу Романа Сенишина, через вокзал тоді проходило від 80 до 110 тисяч пасажирів на добу, але точно порахувати скільки – неможливо.

Площа перед львівським вокзалом 26 лютого 2022 року. Кадр із відео Суспільного

Людей на вокзалі у Львові зустрічали медики, психологи, волонтери. У перші дні повномасштабного вторгнення на площі перед вокзалом розгорнули польові кухні, роздавали їжу та воду.

Волонтери готували вдома бутерброди та роздавали їх на вокзалі. Фото: Юлія Ванкевич

Була там і волонтерка Юлія Ванкевич. Каже, тоді люди приїжджали без речей та першого необхідного.

“Вони довго їхали, вони їхали не в комфортних умовах, бо їх було багато. Вони змерзли і десь на третій день ми додумалсь до того, що, напевне, канапки і чай – це трохи мало. І почали готувати для них гарячу їжу і вона розходилась настільки швидко, що нас аж дивувало”, – пригадує волонтерка.

Солодощі та фрукти для дітей. Фото: Юлія Ванкевич

Та, за словами Юлія Ванкевич, на площі перед львівським вокзалом їжі вистачало усім. Було декілька організацій, які привозили її сюди. На локації, де була тоді Юля, вирішили годувати і домашніх тварин, з якими приїжджали переселенці.

“Для хом’ячків корм був, бо люди і хом’ячків забирали, для папуг. Воно було якось логічно, ти даєш їжу людям, а бачиш, що в них там коло ноги ще хтось є, і ти такий: в мене і для тебе щось є”, – розповідає Юлія Ванкевич.

Волонтери фасували корм в одноразові ємності та роздавали власникам тварин. Фото: Юлія Ванкевич

Дорога до кордону

Тоді із вокзалу людей частково розселяли у Львові та області, але більшість прямувала далі, до кордонів із ЄС. На трасах, що вели до пунктів пропуску почали утворюватись черги. У перші дні березня у напрямку Краковця черга легковиків розпочиналась за майже 30 кілометрів від пункту пропуску.

Черга до ПП “Краковець” 28 лютого 2022 року. Кадр із відео Суспільного

Тут теж допомагали волонтери. Людей годували мешканці сусідніх сіл і містечок.

Місцеві мешканці пригощають гарячими стравами людей із черги на узбіччі дороги. Кадр із відео Суспільного

Черга з охочих перейти українсько-польський кордон пішки 6 березня 2022 року. Кадр із відео Суспільного

Людей було так багато, що на пропускних пунктах для автомобілів створювали і піші переходи – пригадують прикордонники. Так було, наприклад, у Краковці.

“Керівництво відкрило і якось так по чуть-чуть почали пробувати і дуже багато людей було евакуйовано через піший перхід. Ми працювали на ізнос, як кажуть. Всі розуміли, що треба людей якомога більше випустити”, – розповідає прикордонниця Алла Мендрик.

Допомагали прикордонники із закритих аеропортів

За словами начальника інспекторів прикордонників Сергія Веретільника, процедура перетину кордону тоді була спрощена, а їм на допомогу приїхали прикордонники із вже закритих на той час українських аеропортів.

“В середньому, кажемо так, пропускна спроможність пункту пропуску зросла десь на 50 відсотків. Ми десь до 10 тисяч громадян за добу пропускали і до 3-4 тисяч автомобілів”, – каже Сергій Веретільник.

Черга до українсько-польського кордону. Кадр із відео Суспільного

Помер на руках прикордонниці

Прикордонниця Олександра Єфимова одна з тих, хто працював тут 24 лютого 2022 року. Жінка і сама у 2014-му виїхала із зони бойових дій на Донеччині. Тому, каже, знала, що таке втікати від війни із власного досвіду.

“Дуже багато разів ми викликали швидку допомогу рятувати людей. На брамі притискали людей так, що вони втрачали свідомість. Не могли говорити, просто втрачали свідомість. Ми їх виносили на руках. Через браму дітей подавали, бо дітки падали, ледве не вмирали. Відкачували, обливали водичкою….”, – пригадує прикордонниця.

Тоді на кордоні під час евакуації до Польщі на руках в Олександри померла людина.

“Дідусь вів свою доньку з внуком. Його надусили дуже в натовпі, а він ще ніс великі чемодани. І йшов попереду мене і впав на мене. А подумала, що просто людині погано. Почала надавати йому першу допомогу, робила штучне дихання, але людина померла”, – розповідає Олександра Єфимова.

Таким кордон Україна-ЄС був близько 3 тижнів.

Читайте також

Переселенці, виїзд за кордон та безпека в регіоні. Інтерв’ю з начальником Львівської ОВА

“Близько 5 млн українців пройшли через Львів” – інтерв’ю з мером Андрієм Садовим

Від початку повномасштабного вторгнення понад 380 тисяч людей евакуювалися на Львівщину потягами