Зник безвісти після обстрілу Яворівського полігону. Що роботи рідним військовослужбовця

Марія Пюрик з Куликова Львівської області понад рік шукає свого сина. Військовослужбовець Роман Пюрик перестав виходити на зв’язок після ракетного обстрілу Яворівського полігону, його тіла не знайшли. Офіційно чоловік вважається зниклим безвісти.

Суспільне поспілкувалося з адвокаткою та дізналося, що робити рідним у випадку, коли військовослужбовець зник безвісти.

Зник безвісти після обстрілу Яворівського полігону

Син Марії Пюрик Роман був мобілізований під час АТО і після повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. Жінка каже, що син перебував на території Яворівського полігону. Він перестав виходити на зв’язок після ракетного обстрілу у березні 2022 року.

“Я кажу тому слідчому: “Може ви всіх останків не позбирали”. По телевізору показують, що людину навіть через 2 року знаходять. Він сам не знає, що робити. Ми найняли адвоката”, — розповідає мама безвісти зниклого військовослужбовця Марія Пюрик.

Також жінка відвідує судові засідання у справі Олександра Косторного. Його підозрюють у передачі даних, які скоригували вогонь по Яворівському полігону.

Жінка продовжує шукати тіло сина, щоб поховати його.

Шок, неприйняття, стабілізація — психологиня про етапи, які проживають родичі

Психологиня Координаційного штабу допомоги родинам військових, каже що звістка про втрату спочатку викликає шок та несприйняття. Через це людина не знає, як себе опанувати.

“Зараз наша система так побудована, що є певні органи влади, куди можна звернутися. Коли людина звертається до нас в штаб, звичайно ми її тут стабілізуємо і надаємо їй фахову допомогу, для того щоб вона могла рухатися далі. Важливо дати людині поштовх, щоб вона не завмирала в цьому стані, а щоб вона змогла знайти кроки рухатися далі”, — каже психологиня Олена Антонова.

Психологиня додає, рідним важливо знати, що вони мають робити завтра і у наступні дні. Також важлива підтримка інших родичів.

Коли людина ставить за ціль знайти і поховати тіло близької людини — це про проживання травми, каже Олена Антонова.

“Коли людина не може досягнути прийняття цього факту, вона вірить і має надію, не може прожити травму. Травма до року — це є процес, коли людина має пережити всі стадії травми”, — говорить психологиня.

Пошук зниклих безвісти військовослужбовців. Поради адвокатки

Адвокатка Тетяна Садовська займається справами зниклих безвісті після початку повномасштабного вторгнення. Каже, що після отримання документу про те, що людина зникла безвісті, необхідно звернутись в поліцію із заявою про розшук за особливих обставин.

“Я рекомендую рідним, звертаючись до поліції, обов’язково описувати в заяві не лише персональні дані: прізвище, ім’я, по-батькові, останнє відоме місце знаходження, контактний телефон. Обов’язково звертаю увагу, що слід вказувати особливі прикмети на тілі або на одязі. Описати ті речі, які він міг мати з собою, зазначати зріст, розмір взуття, тобто надати якомога більше детальної інформації”, — говорить адвокатка.

Після цього необхідно отримати витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування, аби отримати номер кримінального провадження.

Подаючи заяву, рідні зниклої людини мають надати зразки ДНК для дослідження і отримати після цього постанову. Її можна сфотографувати на телефон або попросити надати копії.

“У копії постанови має бути вказано: персональні дані слідчого, номер кримінального провадження, у якому призначається експертиза. Це дуже важливо, тому що бувають випадки, коли ДНК відібрали, експертна установа видала висновок, але через те, що були неправильно оформленні документи, це ДНК може бути не поміщене до Центральної облікової бази. На жаль, були випадки, коли через отакі проколи у документах, тіло понад пів року лежало у морзі”, — пояснює адвокатка Тетяна Садовська.

Через місяць після здачі ДНК адвокатка радить поцікавитися чи є результати, висновок і чи ДНК поміщене до Центральної облікової бази.

“З початком повномасштабного вторгнення було багато загиблих. Зараз та ж ситуація у зоні бойових дій. Багато кримінальних проваджень. Їх часто переадресовують і по цьому ланцюжку губляться листи, які є підставою для призначення порівняльної експертизи”, — каже Тетяна Садовська.

Відтак, адвокатка радить щомісяця або раз у два місяці надсилати письмові клопотання слідчим та запити до експертних установ, чи встановлено ДНК, чи виявлено ДНК. Зразки таких звернень є на інтернет платформах.

За потреби рідні також можуть звернутися до волонтерських адвокатських ініціатив.