Законопроєкт щодо обмеження використання патріотичної реклами: що він означає

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі”. У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт підготували у зв’язку з необхідністю перешкодити експлуатації в комерційних цілях подій, під час яких загинули люди, унеможливити випадки використання інших чутливих назв, образів та знаків, пов’язаних з опором російській агресії.

У крамниці на площі Ринок продають сувеніри, вишиванки і одяг з патріотичними написами. Продавчиня розповідає, що зараз мають попит футболки з тризубом, як у президента.

“Найбільший попит є на те, що зараз одягає президент і так далі. Власне більше туристи, вони звертають увагу на те, що вдягнуто на владі. Також люди, які якимось чином дотичні до ситуації в країні, це можуть бути волонтери, це можуть бути люди пов’язані з військовими”, — розповідає продавчиня Мирослава.

У магазині українського бренду у колекції представлені кардигани та жіночі колготки з принтом ЗСУ. На українському ринку представлені і інші речі, які у своїй назві містять військові або ж патріотичні гасла. До прикладу є насіння дині “Чорнобаївка”, редиска “Азовсталь”, пиво “Герої не вмирають”, суші-рол “Байрактар” тощо.

“За моїми спостереженнями такою “байрактарщиною” заграють зазвичай малі підприємства, які займаються маркетинговою комунікацією самостійно. Вони бездумно використовують ці символи. Хтось це робить, щоб підняти продажі, хтось, щоб підкреслити власну патріотичність і в першому, і в другому випадку це — моральне мародерство, якщо ці слова не підкріплені діями”, — каже керівниця креативної агенції Ельза Сагура.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт метою якого є обмежити використання військово-патріотичної тематики при реєстрації торгових марок і в рекламі. Проєкт закону передбачає заборону реклами з використанням назв населених пунктів, бойових дій, імен військовослужбовців, військових підрозділів, видів озброєння та офіційні привітання Збройних сил України.

“Цей законопроєкт є хорошою ініціативою, але я вважаю, що він має бути виконаний трішки інакше. Тобто повинні були не повністю заборонити використання такої символіки, використання таких значень імен географічних позначень, а повинні були передбачити якийсь критерій за яким ці назви будуть вважаться неприйнятними, порушуватимуть норми моралі або якісь гуманістичні цілі”, — говорить юрист Владислав Штурмак.

У серпні 2022 року маркетингова компанія “Kantar” та Google зробили спільне дослідження. Результати демонструють, що українців дратує у рекламі і як загалом оцінюють креатив під час воєнного стану.

Майже чверть опитаних (23%) зазначила, що їх дратує використання національної символіки, неврахування військових реалій або недоречність реклами, спекуляція чи піар на темі війни. Респонденти наводять назви піци “Байрактар” чи “Слава Україні”. При цьому більша частина (57%) позитивно ставляться до воєнних образів, таких як пес Патрон, “російський корабель” чи “Байрактар”. Майже три чверті (72%) вважають, що використання патріотичної теми доречне під час війни. 71% зазначили, що позитивно ставляться до гумору в рекламі брендів, особливо мемів на воєнну та невоєнну тему, тематики втрат російських військових та “бавовни”.

“Але якщо ще є підприємці, які задумуються над створенням “байрактарного” бренду, то я б застерігала їх від цього тому, що ринок вже перенасичений такого типу позиціюванням і таким брендам буде просто важко взагалі себе якось виділити і побудувати впізнаваність. Краще знайти цінність тут і зараз, яка підкреслює цінність вашого бренду і її розвивати. Не потрібно притягувати цінність з фронту та якісь поняття з фронту, якщо ви живете і працюєте в тилу”, — говорить керівниця креативної агенції Ельза Сагура.

Законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної: що він означає. Скріншот з дослідження компанії Кантар та Google

Термін “байрактарщина” з’явився після початку повномасштабної війни. Паралельно з тим існує ще один термін — “шароварщина”, що означає спрощення української культури, розповідає Христина Федечко. Вона вивчає український народний стрій 15 років та пояснює, чим відрізняється шароварщина, псевдоукраїнський образ від елементів української культурної спадщини.

“Шароварщина це — спрощення української культури в часи радянського союзу, тобто переважання форми над змістом. Якщо брати український автентичний одяг, то його спрощували до такого псевдоукраїнського, робили з нього дуже прості форми, не надавали йому змісту, оригінальності, вишивки, багатошаровості, наш давній український одяг дуже багатий”, — розповідає етнографиня Христина Федечко.

Обмеження, які передбачає законопроєкт, не поширюються на рекламу кіно-, відео- та видавничої продукції, що присвячена висвітленню подій, пов’язаних з війною.

Читайте також

Ціна — 1000 гривень. У Львові продають погруддя Володимира Зеленського