Якою буде “Мистецька бібліотека” у Львові — розповідають її директор та кураторки

“Мистецька бібліотека” у Львові — це проєкт, який виник на базі мережі міських бібліотек Львова, що відкриється у ревіталізованому просторі вже у жовтні. Дизайном іпростору займався львівський художник Влодко Костирко.

Особливість цієї бібліотеки у тому, що зібрання зосереджуватиметься на книжках про мистецтво, коміксах, артбуках та подібних виданнях. Взяти участь у створенні колекції бібліотечних книжок запрошують усіх охочих: наразі триває опенкол для тих, хто може поділитися рідкісною книжкою. Це можна зробити не лише в Україні, але й поза її межами.

У планах зібрати книгозбірку з не менш як 20 тисяч позицій. До того ж серія опенколів відбувається і в Європі за допомогою мережі партнерів від ist publishing. Подаровані книжки матимуть спеціальний екслібрис, автором якого став Сергій Майдуков.

Про те, якою буде “Мистецька бібліотека” у Львові, Суспільному Культура розповідають її директор Василь Кметь, а також кураторки та видавчині ist publishing Катерина Носко й Анастасія Леонова.

Василь Кметь, директор “Мистецької бібліотеки”

Ідея мистецької бібліотеки має кількарічну історію. Йдеться про те, що централізована бібліотечна система для дітей і дорослих, яка функціонувала у Львові, досить швидко модернізувалася та оновлювалася. Ці бібліотеки — проєктні, тобто кожна бібліотека має своє призначення, обличчя та специфіку. І це розуміння фокуса та специфіки дозволяє краще задовольняти потреби громади, ефективно працювати у сфері послуг, організовувати події та підходити до питання комплектування. Так бібліотека розвивається, стає більш динамічною та живою. Тому зрозуміло, що згодом у Львові постало питання про створення цікавої мистецької бібліотеки, яка б мала широкий асортимент якісних книжок.

Наша бібліотека розміщена у самому центрі міста. Вона продовжує ті започатковані традиції, які були, але разом з тим пропонує нові можливості.

Треба сказати, що сам будинок бібліотеки — унікальний зразок сецесійної архітектури початку ХХ століття. І це також дає нам можливості для того, щоб використати інтер’єр та говорити й про мистецькі складові самого простору.

Мистецька Бібліотека. Мистецька Бібліотека

“Мистецька бібліотека” — для нас цікавий і багатогранний проєкт, який створюється за активної співпраці з мистецькими середовищами та видавництвами. Партнерство з ist publishing є таким важливим стимулом, який спонукає створювати нові грані бібліотечної справи й бібліотечного обслуговування.

Ідея “Мистецької бібліотеки” – у тому, щоб створити осередок у місті, присвячений мистецтву книги та її історії, де можна буде говорити про книгу як про артефакт і сама книга буде функціонувати як мистецький об’єкт. Таке місце, де зможуть наживо зустрітися бібліотекар, автор, творець книжки. А книжкова графіка, оформлення, пошук форми книги і її читання будуть поєднані в таку творчу лабораторію. Тобто бібліотека має бути осередком та перетином і бібліотечних, і видавничих, і мистецьких зацікавлень.

Тому нам важливий і сам простір, нам було важливо зберегти його унікальні риси та використовувати його не лише для читання, але й для виставок. Через це ми передбачили в архітектурі простору створення експозиційної зали, де проходитимуть виставки та покази.

Але головною перевагою цього місця буде те, що бібліотека забезпечуватиме широкі потреби користувачів, власне людина буде існувати серед книг та подій і зможе бачити себе у мистецькому контексті.

Катерина Носко. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Катерина Носко, видавчиня та кураторка

Ми неймовірно пишаємося тим, що стали частиною цього проєкту. Почнемо з того, що як мале видавництво, стикнувшись із повномасштабним вторгненням, ми почали багато думати про те, що можемо дати нашій аудиторії. Відчували бажання бути частиною більшого книжкового ландшафту, ніж ми є. Нас завжди цікавило те, як функціонує книжкова система — з книгарнями, з видавництвами, з авторами і так далі. На цій умовній мапі, наче в тіні, лишалася бібліотечна мережа. І для нас таке становище було прикрим, адже бібліотека – це місце взаємодії.

Коли ми вже познайомилися із Львівською муніципальною бібліотекою та Львівською міською радою, то повернулися до нашої старої ідеї про створення мистецької бібліотеки. І тоді дізналися, що така ідея вже існувала у міста.

Мистецькі книжки, артбуки — це те, на чому фокусується наше видавництво і те, з цим ми присутні на різних фестивалях.

Досвід співпраці з бібліотекою – це щось дуже захопливе. Передусім тому, що це муніципальна структура. І це те місце, де ти розумієш: все, що ти створюєш, лишається для громади. Це надзвичайно надихає.

Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Анастасія Леонова, видавчиня та кураторка

Я додам до слів Каті про те, що для нас це дійсно надзвичайний досвід. І сам формат роботи та фокус на бібліотеці потребують особливої взаємодії. Нам самим не вистачало такого простору, де можна було б більше взаємодіяти з мистецькими виданнями. Ми видаємо книжки, але далі спілкуємося з магазинами, книгарнями, ярмарками, фестивалями та галереями. Тому коли з’явилась ідея створення бібліотеки, ми подумали, що це буде дійсно важливе місце перетину точок взаємодії з дуже різними виданнями та в різних форматах. Це і створення колекції, і проведення різних воркшопів та виставок. Але і просто читання та обговорення. В нас навіть буде революційний для України формат кав’ярні в бібліотеці. Це дійсно дуже рідкісний для України формат. Тому ми розглядаємо бібліотеку як доволі відкритий, мобільний простір, який у якомусь сенсі змінює статичне сприйняття бібліотеки.

Василь Кметь

Сьогодні часом трошки дивно й образливо чути висловлювання окремих чиновників про те, що бібліотеки своє віджили і що оновлення фондів нічого не дає. Я хотів би наголосити, що бібліотеки є тим живим, комфортним простором, де насправді відбувається надзвичайно активне спілкування. І якщо проаналізувати, наприклад, попит наших читачів за останніх кілька місяців, то ми звертаємо увагу на те, що попит саме на сучасну, актуальну, нову літературу існує і він лише зріс.

Бібліотеки є якраз дуже важливим чинником певної інклюзії, залучення та інтеграції людей у певні громади. Бібліотека є тим місцем, який допомагає не просто адаптуватися, але й побачити одне одного, відчувати себе частиною спільнот. У нас, наприклад, діють різнопланові курси, заняття, воркшопи. І навіть тут, поки ми реконструюємо і реорганізовуємо нашу бібліотеку в мистецьку, ми маємо вже багато запитів проєктів, які зможуть відновити чи продовжити роботу в цьому напрямі.

Тобто бібліотека, культура читання і формування єдиного гуманітарного інтелектуального дискурсу — це насправді надзвичайно важливий чинник в культурному житті нашого суспільства.

Екслібріс Мистецької Бібліотеки авторства Сергія Майдукова. ist publishing

Катерина Носко

Я трохи додам до ідеї інклюзивності. Ми як видавництво дуже зацікавлені у таких напрямах. Наприклад, у нас вийшов комікс “Блайдмен” для незрячих людей, ми також видали “Довідник безбар’єрності” про безбар’єрну мову. Тому тема інклюзії є серед наших зацікавлень давно, це є серед принципів нашої роботи. Ми бачимо бібліотеку також саме інклюзивною та доступною для всіх.

Одна з ключових візій: щоб людина, яка приходить у бібліотеку, почувалася як вдома. А що значить “як вдома”? Передусім — в безпеці. Тому забезпечити таку атмосферу для нас було важливо: це має бути не лише через організацію простору, але й через комунікації з людьми та роботу з персоналом. Тож повага — наш головний принцип. Дуже би хотілося, щоб і наша команда, і люди, які перебувають та будуть перебувати в просторі бібліотеки, мали саме таке розуміння.

Існує думка, що наші бібліотеки – це щось непотрібне, застаріле, і туди ніхто не ходить. Але я читаю різні Telegram-канали, і там часто з’являються новини про бібліотеки, я часто читаю коментарі людей про це. Наприклад, нещодавно соціологічне дослідження оприлюднило результати, згідно з якими 70 % людей не ходить у бібліотеки. Мені було цікаво почитати чому. І люди в коментарях кажуть, що насамперед через атмосферу – вона недружня, що вони не знають, чим там займатися.

Тому ми дуже великі зусилля докладаємо до того, щоб зробити колекцію різноманітною. Звісно, фокус залишається мистецьким, але наше пріоритетне завдання — говорити з різними партнерами про те, щоб вони купували та дарували книжки бібліотеці, й це стане ядром колекції.

Екслібріс Сергія Майдукова. Мистецька Бібліотека/ist publishing

Василь Кметь

Щоби йти на зустріч користувачеві, ми започатковуємо низку нових сервісів. Наприклад, даємо можливість здавати книжки не у тій філії, де книжка була отримана. Для цього ми створюємо мережу, яка б дозволила замовляти книжки в одній філії, а віддавати в іншу. Тобто профілюємо політику комплектування інклюзивно.

Дуже багато наших читачів та користувачів допомагають купувати книжки для бібліотеки. Особливо це важливо через те, що зараз ми маємо певний брак фінансування. Тому в нашій бібліотеці є найновіші видання.

Колеги згадували про те, що існує потреба в комплектуванні та оновленні фондів, і я підтверджую це: завдяки ініціативі видавництва ist publishing ми дуже активно формуємо колекцію “Мистецької бібліотеки”. Тож вона справді буде дуже цікавою і багато в чому ексклюзивною.

Мистецька Бібліотека/ist publishing

Анастасія Леонова

Ми беремо перед собою таку амбітну функцію розширювати функції бібліотеки, коли можна прийти в простір та, наприклад, просто попрацювати з ноутбуком, випити кави чи зустрітися з друзями. Ми йдемо до того, щоб бібліотека з’явилася на мапі місць, куди можна ходити й проводити час.

Один з перших кроків до цього — у формуванні колекції. Це дійсно буде доволі унікальна збірка з рідкісними книжками, яких просто неможливо десь знайти. Йдеться і про англомовні, і про україномовні книжки з історії, теорії, мистецтва, архітектури, дизайну, моди, філософії, соціології та інших сфер. До процесу збору таких книжок ми долучили іноземних партнерів з Бельгії, Нідерландів та інших країн Європи. Доволі часта проблема для дослідників — брак книжок, які є “фундаментальними” та необхідними для вивчення й читання. Ми намагатимемося цю лакуну заповнити, щоб у студентів та дослідників була змога їх читати й з ними працювати.

Окрім того, є такі дуже рідкісні книжки, які складно знайти в громадських бібліотеках чи книгарнях. Такі артбуки часто створюються як об’єкти та існують в єдиних екземплярах. Ми думаємо розвивати цю частину колекції також.

Василь Кметь

Ми хочемо працювати так, щоб книжки були актуальними, живими і мали свого користувача. Мова йде про принципове розширення дискурсу читання, дискурсу культури.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв’язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]