Хвороба Лайма: скільки випадків діагностували на Львівщині та які симптоми

Хвороба Лайма або кліщовий бореліоз – захворювання, яке проявляється не лише плямою (еритемою), а й може призвести до важких наслідків з боку серцево-судинної чи нервової системи. Чим швидше кліща витягнути з тіла, тим менше шкоди він завдасть організму.

Генеральна директорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко розповіла Суспільному, як та коли проявляється хвороба Лайма та чи існує від неї щеплення.

Підтвердили у 32 мешканців Львівської області

Львівщина є територією, де щороку реєструють випадки нездужання на хворобу Лайма – інфекційне захворювання, яке може мати хронічний або гострий перебіг, і вражати серце, суглоби, нервову систему і шкіру. Але якщо ще кілька років тому, зважаючи на регулярно проведені моніторинги дослідження укусів кліщів, які збирають на різних територіях області, кожен третій кліщ був інфікований бореліями, то за останній рік відсоток виявлення борелій в кліщах знизився і становить не більше 11%. Тобто рівень інфікування знижується.

Однак, лише у червні цього року хворобу Лайма підтвердили у 32 мешканців Львівської області й цифра значно більша, ніж за аналогічний період минулого року. Як розповіла генеральна директорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко, за шість місяців цього року виявили 66 випадків, у той час, як за цей же період минулого 2022-го року – 42 випадки. Що стосується дітей, то з усіх 66 випадків, хворобу Лайма виявили у п’яти дітей. Найчастіше кліщі присмоктувались під час відвідування парків, лісових масивів. цього року 51 випадок захворювання зафіксували у Львівському районі, 7 – у Золочівському, 5 – у Дрогобицькому, 2 – у Яворівському та 1 – серед мешканців Самбірського району.

Якщо людину кусає кліщ, потенційно є ризик, що вона може інфікуватись Лайм-бореліозом.

Витягнув кліща – іди до лікаря

Загальна статистика щодо укусів кліщів та їх присмоктування не відома, адже, як наголосила Наталія Іванченко, далеко не всі люди звертаються за медичною допомогою, а витягають кліщів самостійно. Проте, з її слів, важливо, аби кожен знав: після того, як кліща витягли (а це варто зробити якнайшвидше, бо від тривалості присмоктування у тілі залежить перебіг хвороби), варто звернутись за медичною допомогою. У людини є 72 години для того, щоб одноразово прийняти курс профілактичного лікування. Препарати, які призначає лікар, відпускаються за рецептом.

“Часто люди самотужки витягають кліща (чого не раджу робити), самі здають антитіла до борелій і думають, що з ними все гаразд. Але часто трапляється, що антитіла формуються після трьох-чотирьох тижнів від укусу, тому все ж раджу звернутись до лікаря – сімейного або інфекціоніста. Найбільш рятівними є 72 години від моменту присмоктування. Тож, лікар, по-перше, зможе вчасно призначити профілактичне лікування, а, по-друге, правильно встановить індикаторні показники, зокрема, коли варто прийти до лікаря наступного разу і чи потрібні додаткові дослідження”, – каже Наталія Іванченко.

Вона додає, що завдяки вчасно прийнятому профілактичному лікуванню, а це одноразове прийняття курсу антибіотикотерапії, людина не інфікується.

Нести кліщ на дослідження, аби дізнатись чи присутня борелія, не обов’язково. Зі слів Наталії Іванченко, кліщі на Львівщині досліджують виключно з моніторинговою метою, щоб знати відсоток інфікування бореліями. Але навіть якщо після проведеного дослідження борелії не виявили, це ще не означає, що в людини не було ризику інфікування.

Все ж, якщо бажання принести витягнутого кліща на дослідження є, варто звертатись за адресою: вул. Круп’ярська, 27 або ж за номером телефону – (032) 275 60 61, де нададуть всю необхідну інформацію. При тому, якщо раніше на дослідження брали виключно живих кліщів, то тепер існують методи лабораторної діагностики, при яких інфікування можуть виявити, коли кліщ вже не рухливий.

Від еритеми до суттєвих проблем зі здоров’ям

За словами директорки Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталії Іванченко, у більшості людей, які звернулись за медичною допомогою після присмоктування кліща, діагностували еритеми – червоні плями у вигляді кілець, які збільшувались у розмірах. Проте, хвороба Лайма може протікати й у інших формах: плями спочатку можуть бути менш виражені, їх важко помітити, через що людина не вчасно звертається за допомогою. Згодом можуть виникати множинні мігруючі еритеми, шкірні доброякісні лімфоцитоми, інші проблеми зі здоров’ям. Також може відбутись так звана дисемінація, коли через наявність збудника в організмі відбувається ураження суглобів, серцево-судинної, нервової систем, можуть виникати нетипові прояви, що нагадують різні хвороби.

“Хвороба Лайма не є лагідною і не проявляється лише плямкою. Не зважаючи на те, що немає інтоксикації чи високої температури, вона може спричинити значні розлади та завдати шкоди організму. Люди місяцями можуть і не здогадуватися, що інфіковані хворобою Лайма, яку переносять кліщі”, – каже епідеміологиня.

Вакцина від хвороби Лайма є, але, за словами Наталії Іванченко, досвід показує, що використовувати її на популяційному рівні недостатньо. Тож, щоб захиститись, варто всілякими способами уникати присмоктування кліщів. Йдучи у ліс, парк чи присадибну ділянку, подбайте, щоб шия, передпліччя, а також ноги були закриті. Тим, у кого немає алергічних реакції, може використовувати акарицидні препарати. Після повернення додому варто уважно оглянути шкіру й вбрання.

Найбільша активність присмоктувань кліщів, відтак випадків хвороби Лайма, спостерігається включно до листопада. Імунітет після перенесеного кліщового бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.