“Хліб для миру в Україні”: на Львівщині реалізують українсько-італійський проєкт

На Львівщині реалізують спільний українсько-італійський проєкт “Хліб для миру в Україні”. Італійський кооператив закупив зерно у фермерів Львівської області. Згодом борошно з нього продавали в Італії, а частину грошей з продажу кожної упаковки скерували на закупівлю насіння для українців. Про це Суспільному розповіла директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Тетяна Гетьман.

Фермер Василь Герус має на Львівщині 150 гектарів поля. За його словами, уперше його продукція — пшениця та житнє борошно — вийшла на закордонний ринок. Зерно вдалося експортувати завдяки українсько-італійському проєкту “Хліб для миру в Україні”.

“Ми вже багато років не використовуємо мінеральних добрив, а користуємося тільки органічними добривами. Коли вони взяли аналіз жита і пшениці, їм показники сподобалися, вони вирішили співпрацювати з моїм господарством. Ми відправили 43 тонни пшениці і три тонни борошна житнього”, — розповідає керівник фермерського господарства.

Італійський соціальний кооператив закупив продукцію у фермерів Львівщини, аби підтримати їх під час війни. Згодом борошно почали продавати у магазинах північноіталійського регіону П’ємонт, каже директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Тетяна Гетьман.

“Там на базі кооперативу” Pausa Café” з цієї пшениці виробили борошно і випікали хліб. А також у вигляді борошна ця продукція продавалася в італійських мережах “Coop”. 30 центів з кожної проданої одиниці потім реінвестували в закупівлю насіння: насіння зернових і насіння трав, яке ми роздали серед 72 сімейних фермерських і дрібних фермерських господарств Львівщини”, — говорить Тетяна Гетьман.

Фото: Суспільне Львів

Ще одна спільна українсько-італійська ініціатива — допомога вимушеним переселенцям, розповідає голова Львівської аграрної палати Ігор Вуйцик. На конкурсі відібрали сім крафтових виробників продуктів, які могли забезпечити прихистки їжею.

“Вимога конкурсу була, щоб він мав “позитивну дискримінацію”. Що сюди входило? Перш за все, на підприємствах мали бути залучені жінки. По-друге, працівники в них — внутрішньопереміщені особи. По-третє, надавалася перевага крафтовим виробникам і органічним виробникам”, — каже Ігор Вуйцик.

Завдяки проєкту вдалося налагодити постачання соків, печива, сиров’яленого м’яса у шість прихистків.

Читайте також

На Львівщині стартувала посівна кампанія