Вперше в Україні: львівські хірурги використали шкіру від посмертного донора для однорічної дитини

У Львові здійснили пересадку шкіри від посмертного донора однорічному Андрію. У хлопчика 25% опіків шкіри: підборіддя, шиї та грудної клітки. Про це повідомили у Першому ТМО Львова.

За словами мами Андрія Наталії, коли вона готувала їсти, хлопчик потягнув за дріт електричний чайник та перекинув на себе.

“Я була в шоці. Перше про що я подумала, я побігла в ванну, щоб облити холодною водою, щоб опіки були не глибокі, але все одно. Одяг знімався вже зі шкірою”, — розповідає мама Андрія Наталія.

Дитину одразу доправили до опікового блоку лікарні. Там у реанімації команда анестезіологів стабілізувала стан дитини, але шкіра хлопчика місцями була настільки уражена опіками, що вже не могла відновитися самостійно.

Опікові хірурги вирішили пересадити дитині шкіру від посмертного донора. До цього кроку в Першому медоб’єднанні Львова готувалися кілька років. Це стало можливим в тому числі завдяки минулорічним змінам до закону про трансплантацію.

“Це посмертний донор. Так само, як і на вилучення органів, родичі дають офіційну згоду для забору шкіри. Як і при трансплантації будь-якого органу, оформлюється вся документація з оформлення усіх видів згоди”, — говорить заступниця медичного директора з анестезіологічної роботи Наталія Матолінець.

Фото: Перше ТМО Львова

Лікарі зняли верхні, уражені фрагменти тканини, опікові хірурги закрили рани донорською шкірою. Така шкіра може перебувати на тілі пацієнта до чотирьох тижнів. Мета такої пересадки — захистити обпечені ділянки та створити максимально природні, необхідні для якнайшвидшого загоєння ран умови. А через кілька тижнів хлопчику зробили аутотрансплантацію — закриття рани власною шкірою.

“Використання донорської шкіри має перевагу над ксеношкірою. Це зменшує кількість оперативних втручань, особливо при дефіциті шкіри. Також донорська шкіра, на відмінно від ксеношкіри, може довше перебувати на рані пацієнта”, — говорить керівниця міського центру термічної травми і пластичної хірургії Леся Стрілка.

Андрій разом з мамою та командою лікарів. Фото: Перше ТМО Львова

Зараз дитина вже вдома. Далі — реабілітація. Батьки мають робити вправи із Андрієм аби сповільнити ріст рубців.

“Якщо все буде так, як ми задумали, все буде йти за планом, то можливо цього буде достатньо. Звичайно, він буде рости, буде формуватись рубець і він ставатиме кожного разу жорсткішим, можливо більший, але ми будемо на зв’язку і це дозволить запобігти таких речей. Проблема в тому, що наша шкіра еластична, а рубець — ні”, — розповідає фізичний терапевт Сергій Худа.

За словами медиків, опіки — одна із найчастіших причин травматизації військових та цивільних під час війни.

“Враховуючи війну в Україні, враховуючи величезну кількість постраждалих, це сьогодні один із найнеобхідніших компонентів якісного лікування та відновлення якості життя пацієнта”, — каже заступниця медичного директора з анестезіологічної роботи Наталія Матолінець.

Читайте також

Жив із гвинтом у шлунку пів року: у Львові хірурги прооперували трирічного хлопчика

Кістковий імплант для фаланги взяли із ребра пацієнта: львівські хірурги наново сформували чоловікові палець руки