Від початку року львівські рятувальники загасили 379 пожеж сухої трави. Чому не варто спалювати сухостій

Навесні кількість пожеж на полях, присадибних ділянках, у парках та на узбіччях доріг суттєво збільшується. Хоч піковими вважаються березень та квітень, інші місяці є не менш небезпечними. Наступний складний період у рятувальників — з вересня до листопада. Гасити пожежі внаслідок підпалів рослин і сміття доводиться часто, адже вогонь може перекинутися на лісосмуги та навіть житлові будинки. Також спалювання може нашкодити здоров’ю та довкіллю. Чим небезпечний спалений сухостій, як підпали можуть нашкодити здоров’ю і природі, а також які існують альтернативи палінню дізнавалось Суспільне.

Горить трава, очерет та торф

Гілля, бадилля, скошена трава і сухостій. Навесні, з настанням сезону підготовки до висадки городів жителі приміських територій та сіл масово спалюють непотрібну або суху рослинність. За даними Головного управління ДСНС України у Львівській області, з початку 2023 року і станом на травень, на території Львівської області зареєстрували 385 пожеж в екосистемах, загальною площею 36,1 гектарів. Такі цифри фіксують практично щороку.

“Цього року рятувальники ліквідували 379 пожеж сухої трави, чотири пожежі очерету, одну лісову пожежу та одну пожежу торфу”, — зазначив речник Головного управління ДСНС України у Львівській області Віталій Туровцев.

З останніх значна пожежа трапилась 1 травня. У цей день рятувальники Львівщини загасили п’ять пожеж сухої трави. Вогонь знищив понад 2 тис. кв. м сухостою. До ліквідації займань залучили шість спецмашин та 21 людину особового складу.

“У такий складний час, в умовах воєнного стану свідомо нищити Україну, свою землю спалюючи суху траву — це злочин”, — додають рятувальники.

У ДСНС попереджають, що через спалювання трави може спалахнути пожежа. Зокрема, відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу. Зупинити вогонь, що набрав сили — непросто.

Небезпечні канцерогени для здоров’я

Як зазначив завідувач підстанції №2 станції екстреної медичної допомоги Львова Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олег Фогт, вогонь може спричинити отруєння, термічні опіки, призвести до каліцтва, інвалідності та навіть загибелі людини.

У практиці медика були неодноразові випадки, коли доводилося надавати допомогу людям, які потерпіли через спалювання сухостою. Серед них найчастіше траплялись опіки тіла, дихальних шляхів. На жаль, були й летальні випадки.

“Отруєння продуктами горіння небезпечне як для самої людини, яка спалює сухостій, так і для оточуючих, що поблизу. Першими симптомами отруєння є запаморочення, порушення свідомості, аж до її втрати. Непоправну шкоду може отримати навіть здорова людина, що вже казати про тих, в кого є проблеми зі здоров’ям. Наприклад, може відбутись загострення хронічних захворювань, особливо у людей зі серцево-судинними чи легеневими недугами”, — каже Олег Фогт.

Тління та вогнище сухостою утворює небезпечні канцерогенні речовини, за словами медика, воно здатне загострити онкозахворювання або взагалі спричинити його, тобто стати тригером для небезпечної хвороби.

Спалені залишки рослин, які раніше поливали пестицидами, а в ґрунт вносили добрива, призводить до вивільнення цих сполук у повітря, а також їхню трансформацію під дією вогню, що може збільшити їхню небезпечність. А оскільки під час паління трави чи сухостою люди підкидають ще й побутове сміття, в якому може опинитися пластик, фанера тощо, це додає ще з десяток хімічних елементів у дим, який вдихаємо.

Як пояснив завідувач підстанції екстреної медичної допомоги, найперше, що повинна зробити людина, яка відчула нездужання від спалювання сухостою — це покинути місце на доступну віддаль. Якщо помітили, що хтось втратив свідомість, людину варто відтягнути у безпечне місце та викликати швидку допомогу.

Вплив на довкілля

Через спалення сухостою руйнується ґрунтовий покрив і вся його мікрофлора, знищується насіння і коріння рослин. Крім того, від вогню гинуть тварини і комахи, випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів.

“Спалювання трави дуже шкодить довкіллю. Губиться вся флора, яка дотична до ділянки спалення, відбуваються викиди токсичних речовин в атмосферу, якими ми потім дихаємо. Тож, набагато кращим варіантом є переробка на компостування”, — каже провідний технолог ЛКП “Зелене місто” Мирослава Білокур.

Із березня 2020 р. у Львові на вул. Пластовій, 13 працює міська станція компостування, де від населення приймають харчові відходи, гілля, листя, сухостій, скошену траву і всю іншу органіку. Усе приймають та піддають компостуванню аеробним шляхом щодня з понеділка до п’ятниці з 8:00 до 17:00 год.

Мирослава Білокур розповідає, що органіку мешканці можуть привезти самостійно або ж, хто не має власного авто, залишити у спеціальних контейнерах з органікою біля багатоповерхівок чи особняків.

“99% контейнерних майданчиків Львова вже покриті спеціальними жовтими або коричневими контейнерами, де можна залишити траву чи сухостій. Далі перевізники все привезуть на станцію компостування”, — каже співрозмовниця.

Приймають, утилізують органіку від мешканців безкоштовно. Із бізнесом заключають договір і відповідно до нього послуга стає платною — 322 грн за тонну. За словами Мирослави Білокур, це пільгова ціна на час дії пілотного проєкту.

На станції компостування усе перероблять на органічну підживку, якими можна покращити склад грунтів.

“Привезти, переробити і забрати назад компост не можливо. Але готовий продукт можна придбати, зокрема за тонну вартість становитиме 309 грн. Окремі мешканці, управляючі ОСББ досить часто приїжджають до нас за продукцією коли роблять благоустрій територій”, – додає вона.

Оскільки продукт із компостувальної станції має нейтральний РН баланс, він підходить для більшості рослин. Переробленим добривом можна підживлювати дерева і кущі, додавати в лунку відро компосту перед висадкою дерев, також використовувати для розсади, пересаджування вазонів. Єдине, що рекомендує Мирослава Білокур у таких випадках — змішувати одну частину продукції з трьома частинами землі.

Рейди та штрафи

Як зазначив Віталій Туровцев, від початку 2023 р. на території Львівської області провели 386 рейдів щодо запобігання виникненню пожеж на відкритій території.

Під час рейдів поліцейські склали 59 протоколів про адмінправопорушення, з них — 26 за самовільне випалювання рослинності або її залишків (ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та 33 за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, зокрема щодо розпалювання багаття (ст. 175).

За випалювання сухої рослинності передбачено адміністративну, а в окремих випадках і кримінальну відповідальність. Зокрема:

За спалювання громадянами трави і листя — адміністративна відповідальність і штраф від 3 060 до 6 120 грн. Для посадовців — від 15 300 грн до 21 420 грн.

За порушення громадянами пожежної безпеки в лісі — адміністративна відповідальність і штраф від 1 530 до 4 590 грн.