“У Незалежності — дуже дорога ціна”: історія родини Протопопових з Херсону

Олена та Єгор Протопопови – сім’я із Херсону. Їхній дім розташований поблизу Антонівського мосту. Вони покинули його у перші дні повномасштабного вторгнення. Опісля майже два місяці провели під російською окупацією. Після переїзду на Львівщину Єгор пішов до війська, аби швидше звільняти рідні землі. На війні отримав поранення, а тепер вчиться ходити на протезах після подвійної ампутації. Про ціну незалежності та пережиті випробування Олена та Єгор розповіли Суспільному.

Тимчасовим домом для Олени та Єгора Протопопових став Львів. Свій у Херсоні їм довелось покинути. Мирне життя у Херсоні, кажуть, для них закінчилося вранці 24 лютого.

“24 лютого ми прокинулись від вибухів і це був останній день, коли ми були вдома. В перший день ми виїхали в інший район Херсону, бо наш дім розташований біля Антонівського мосту. Там були запеклі бої, були обстріли. Десь об 11 ранку вже вертольоти висаджували десант біля нашого будинку. І ми вирішили, що повертатися не будемо”, — каже Єгор Протопопов.

“Наш дім був нам дуже дорогий. Бо ми його дуже довго будували. Ми 5 років мріяли про свій дім, про свій садочок, свої квіточки, вклали туди дуже багато душі і серця. Все робив Єгор своїми руками, я йому допомагала. В нас там стіни були розмальовані. І виїжджати… для мене це було просто як видирати серце”, — говорить Олена Протопопова.

Наслідки обстрілів Херсону. Фото з архіву родини Протопопових

Майже два місяці родина провела під окупацією.

“Для мене такий поштовх був, коли ми виїхали перший раз у місто, в центр подивитися, бо в чоловіка ще магазин був в місті, і я побачила через вікно маршрутки як людей виводять з хати, там приватний сектор – із мішком на голові. І я в той момент сіла і подумала: мішок на голові… Все. Я більше не зможу ніколи в житті це прийняти, сприйняти. Я не хочу, щоб моя дитина в тому росла. Ти переживаєш, хочеш чимось помогти людям, а не можеш”, — розповідає мешканка Херсону.

Опісля був виїзд на підконтрольну Україні територію та далі — до Львова.

“Ми коли виїжджали, то знали, що на деяких блокпостах треба дати якісь цигарки, якісь гроші або шоколад, наприклад. Ми сховали, дали дитині шоколад, і сказали, якщо буде потреба – то віддаси на блок-посту. А як не буде потреби – віддаси нашим. І ми ту шоколадку провезли. А коли зустріли перший наш блок-пост, почали витягати ту шоколадку, а військові побачили дитину і дали йогурти дитині. І я кажу: там орки забирають шоколад, гроші в дітей, а наших наскільки їх люди люблять, що вони і йогурти мають і можуть ними поділитись”, — розповідає чоловік.

Єгор та Олена у Львові. Суспільне Львів

Опісля Єгор вирішив сам вступити до лав ЗСУ, аби якомога швидше звільнити на той час окупований рідний Херсон. На Донецькому напрямку під час артобстрілу відбитої позиції військовий отримав поранення.

“Я зрозумів, що все дуже важко, що стан мій важкий. Побачив сильну кровотечу, зрозумів, що в мене є приблизно 40 секунд, щоб перекрити цю кровотечу. Я почав накладати турнікети. Перший затягнув, але щось так невдало. Бачу, що кров ще іде, на іншу ногу —інший турнікет. Потім повернувся до тої ноги. Але сил вже не було. Почав втрачати свідомість. І тут вже мої побратими підбігли”, — каже херсонець.

Єгор Протопопов опановує протези. Суспільне Львів

Зараз Єгор після лікування та реабілітації опановує протези та вже водить автівку на частково ручному управлінні. Поки сім’я залишається у Львові, але мріє, що район, де розташований їхній дім, більше не обстрілюватимуть. І вони повернуться у спекотне херсонське літо.

“Для мене в Незалежності — дуже дорога ціна. Тому що я ніколи не думала, що моя родина заплатить таку високу ціну”, — додає Олена Протопопова.