У Львові попрощаються ще з п’ятьма захисниками

7 березня Львів попрощається ще з п’ятьма захисниками. Тарас Генгало, Мирослав Стець, Анатолій Пилипенко, Владислав Вишатицький, Назар Королишин загинули, боронячи Україну. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Чин похорону Назара Королишина розпочнеться о 11:00 год у храмі Різдва Івана Хрестителя (м. Винники, вул. Галицька, 61). Поховають воїна на новому кладовищі у Винниках.

Чин похорону Тараса Генгала розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.

Чин похорону Мирослава Стеця, Анатолія Пилипенка, Владислава Вишатицького розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі, о 14:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі.

Назарій Королишин — уродженець міста Винники. Загинув 27 лютого. Йому було 25 років.

Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету “Львівська політехніка”, згодом продовжив здобувати освіту в НУ “Львівська політехніка”.

Після завершення навчання проходив військову службу в Києві при Міністерстві оборони України. Працював на Приватному підприємстві та на СТО у Львові. Захоплювався автомобілями та технікою.

Із перших днів повномасштабного вторгнення за власною ініціативою став на захист Батьківщини до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби у місті Броди одружився.

У Назарія Королишина залишилися батьки та молодший брат.

Тарас Генгало. Фото: Львівська міська рада

Тарас Генгало — львів’янин. Загинув 25 лютого. Йому був 31 рік.

Закінчив Державний навчальний заклад “Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг” за спеціальністю “кухар-кондитер”. Згодом проходив військову службу.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 77-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У Тараса Генгала залишились батьки, брат, дружина і маленька донька.

Владислав Вишатицький. Фото: Львівська міська рада

Владислав Вишатицький — львів’янин. Загинув 3 березня. Йому було 22 роки.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Закінчив Вище професійне училище №20.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління “Захід” Сил територіальної оборони ЗСУ. Виконував бойові завдання на території Харківської, Сумської та Донецької областей.

У Владислава Вишатицького залишилися батьки.

Анатолій Пилипенко. Фото: Львівська міська рада

Анатолій Пилипенко — уродженець міста Єнакієве Донецької області. Загинув 4 березня. Йому було 56 років.

Навчався у місцевій школі в Єнакієве, згодом – у Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №15 Донецької міської ради Донецької області. Закінчив Донецький національний технічний університет за спеціальністю “маркшейдер”. Після завершення навчання проходив військову службу в армії.

У мирний час працював заступником командира у Державній воєнізованій гірничорятувальній службі в Донецьку та Краматорську. Був головою Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Здобув ступінь кандидата наук.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії разом із родиною переїхав до Львова та вступив до територіальної оборони. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління “Захід” Сил територіальної оборони ЗСУ.

У Анатолія Пилипенка залишилися дружина, син, донька, дві сестри та п’ятеро онуків.

Мирослав Стець. Фото: Львівської міської ради

Мирослав Стець — уродженець села Золотники Тернопільської області. Загинув 4 березня. Йому було 48 років.

Закінчив Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування. Здобував освіту у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. У мирний час працював у житлово-експлуатаційній конторі.

Виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 23-го окремого мотопіхотного батальйону “Хортиця” Сухопутних військ ЗСУ.

Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив державу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління “Захід” Сил територіальної оборони ЗСУ.

У Мирослава Стеця залишилися дружина, син та донька.

Читайте також

На війні загинув командир роти 125-ї бригади Микола Макаревич