У львівському скансені “Шевченківський гай” оновлюють розписи у хатах з різних регіонів

У львівському музеї “Шевченківський гай” оновлюють розписи у хатах з різних регіонів. Груби розмальовує головний художник музею Святослав Фот. Він намагається відтворювати притаманні для кожного етнографічного регіону орнаменти.

Нещодавно художник Святослав Фот завершив розписувати піч у сільській хаті з Чернівецької області, яка стала експонатом музею. На орнаменті — виноградна лоза.

“Розписували по-різному. І наскільки я докопувався до якоїсь інформації, то казали, що на Буковині практично ніхто нічого не розмальовував. Але в кінцевому результаті наші науковці подивилися, знайшли старі дослідження і вияснилося, що таки розмальовували. Досліджено було, що в буковинських хатах розмальовували п’єци отак: мусив бути або хрест, або дерево життя. Ну і, відповідно, так як на Буковині тепло і добре, там поширений виноград. Він є поширений і в вишивках, можете побачити. Тож ми зробили розпис виноградом”, — каже Святослав Фот.

Також відтворили автентичний розпис печі в покутській хаті з Івано-Франківської області. Там вже інший візерунок на грубі.

“Спочатку білили піч. Пізніше використовували як барвники натуральні глини. Малювали вочевидь якимось пензликом, але вже не таким, як сучасний. Використовували палець для малювання цяток”, — говорить головний художник музею.

Святослав Фот розмальовує піч у хаті з Покуття. Суспільне Львів

За словами Святослава Фота, у давнину, коли розмальовували печі, люди могли використовувати навіть овочі.

“Так само використовували картоплю. Можна було вирізати з неї саму формочку, якою ви мусили малювати, як штамп. Вмочали у фарбу і приставляли. Вмочав – і малював”, — додає митець.

Розписи у хаті з Вижницького району, Буковина. Суспільне Львів

Окрім розписів, у музейних хатах додають елементи, які мали би занурити відвідувачів у автентичну атмосферу. Наприклад, розвішують тютюн чи ліплять вареники, говорить заступник директора музею з наукової роботи Сергій Ципишев.

“Це є принцип “живої експозиції”. Тобто, коли ми вкладаємо якісь такі невеличкі деталі в інтер’єр, не робимо його просто мертвим: от поставили стіл, поставили лаву – і до побачення. Вкладаємо якийсь нюанс, який говорить про те, що ось тут тільки що була людина, вона щойно вийшла. Вона тут щойно щось робила. Як ті вареники лежать – ну ж була господиня, зліпила вареники, залишила, пішла. А ми зайшли і побачили. Так само з тим тютюном”, — каже Сергій Ципишев.

Хата з села Трійця. Суспільне Львів

За словами Сергія Ципишева, зараз у музеї просто неба триває реставрація на декількох об’єктах. Насамперед ремонтують дахи, аби підготувати будівлі до зими.