Справа про розкрадання 1,5 млрд грн: ВАКС обрав запобіжний захід директорові “Львівського арсеналу”

Слідча суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала до директора “Львівського арсеналу” Юрія Збітнєва запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати визначене в ухвалі житло з 12 години дня до 8 години ранку.

Про це повідомив Центр протидії корупції.

За інформацією, Збітнєв повинен буде дотримуватися низки обов’язків, зокрема — здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування з визначеними слідством особами, а також носити електронний браслет.

Прокурор просив призначити варту із заставою у понад 268 млн гривень. Захист натомість просив не призначати запобіжний захід узагалі або призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.

Версія слідства

За версією слідства, Юрій Збітнєв у цій ймовірній схемі відповідав за:

• укладення контракту зі словацьким посередником, компанією Sevotech;
• надсилання комерційної пропозиції до Міноборони,
• підписання контракту з Міноборони на 100 тисяч мін та додаткової угоди до неї;
• надсилання листів, необхідних для укладення та здійснення передоплати,
• у майбутньому здійснення перерахунку 35% зі сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.

У листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 млрд грн передоплати на рахунок “Львівського арсеналу”, що складало 97% від вартості всього контракту. “Львівський арсенал” за цим контрактом мав отримати 3%.

Після отримання передоплати “Львівський арсенал” перерахував гроші із рахунку у державному Укргазбанку на свій же рахунок у приватному Аккорд банку. Зробили це нібито через те, що у приватному банку були кращі відсотки на залишок (так званий “нічний кредит”).

Далі частину коштів у розмірі 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро перевели на Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії WDG promet, яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Зараз ці гроші зникли й жодної міни поставлено так і не було.

Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством

Після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін, Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством. Він пояснив, що на співпрацю пішов, оскільки слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту.

Збітнєв сказав, що для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%.

За словами Збітнєва, при цьому від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. Під час однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав “либо платить на Sevotech все туда, либо возвращать обратно”.

Уже коли стало зрозуміло, що поставки мін з Хорватії не буде, Збітнєв знайшов іншого постачальника з Північної Македонії. Однак суд арештував понад 818 млн грн залишку на рахунках компанії. При цьому до арешту Збітнєв міг протягом кількох місяців в будь-який момент перерахувати кошти з рахунків, але не робив цього.

За словами Збітнєва, інші спецекспортери готові були зробити поставку мін на залишок, але тодішній в.о. директора департаменту Міноборони Нахкур нібито сказав: “або Sevotech, або ніхто”.

Зі сторони “Львівського арсеналу” супроводжував угоду по мінах і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони заступник Збітнєва, Сахненко.

Останній нібито також підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту.

За словами прокурора, Сахненко не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд клопотання щодо запобіжного заходу для Сахненка вже двічі переносили, бо він після підозри ліг до лікарні.

Що відомо про розкрадання коштів на закупівлі снарядів для ЗСУ

27 січня співробітники Служби безпеки України прийшли з обшуками до посадовців Міноборони та менеджерів “Львівського арсеналу”.

СБУ за сприяння Міністерства оборони викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Правоохоронці задокументували дані та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.

За матеріалами справи, п’ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

За даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти справи уклали з Міністерством оборони контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Постачання озброєння не відбулося, попри зобов’язання розпочати їх у грудні 2022 року. Водночас Міноборони переказало постачальнику озброєнь — компанії “Львівський арсенал” — 97% суми, передбаченої угодою.

Одного з підозрюваних, а саме ексочільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.

29 січня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) після тривалого засідання відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжний захід екскерівнику департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву.

1 лютого голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін в ефірі радіо NV заявив, що прокурори “підрізали справу Лієва на початку” та закликав генпрокурора Андрія Костіна їх покарати. Він зазначив, що суддя ВАКС відмовився задовольняти клопотання прокурора про запобіжний захід Лієву через порушення підслідності, оскільки до справи не були залучені НАБУ та САП.