Суспільне мовлення

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими звірами

Коти, собаки, гризуни, шиншили, морські свинки, рептилії, змії, всі види копитних, а також крокодили, страуси, єноти і навіть білохвостий орлан Галя та 70-кілограмовий кавказький вівчар Макс. Цих та інших тварин під час війни з Миколаєва, Мелітополя, Краматорська, Херсона, Одеси, Лисичанська і Запоріжжя евакуювали у львівську Домівку врятованих тварин.

Загалом прийняли близько 5 тисяч тварин. Декого вдалося повернути господарям, інші — знайшли нову домівку, але є й ті, хто досі у Домівці врятованих тварин у Львові.

Перша евакуація та небайдужі волонтери

Війну в Домівці врятованих тварин, що у Львові, на вул. Олекси Довбуша, 24 відчули з перших днів. Тоді до притулку почали прибувати перші евакуйовані тварини, яких привозили, покидали або губили господарі.

“Перших тварин, яких приймали, ми знайшли і забрали із львівського вокзалу. Люди масово виїжджали поїздами за кордон і для тварин часто або не було місця, або їх не приймали в поїзд, тому українці залишали клітки, сумки, переноски просто на перонах, а самі рушали далі”, — розповідає спеціалістка зоовідділу Домівки врятованих тварин Олена Барабанова.

З другого-третього дня війни до притулку вже почали приїжджати великі машини, заповнені клітками. Одні розвантажували евакуйованих тварин із фронтових і прифронтових регіонів, а інші — вантажили корм та везли необхідне туди.

Евакуйовані до Домівки тварини, квітень 2022 року. Фото: Домівки врятованих тварин

За словами Олени Барабанової, коли у Домівці вирішили організувати гуманітарний штаб, відразу почала надходити гуманітарна допомога у вигляді кормів, обробок, переносок. Долучалися й небайдужі львів’яни.

Кількість волонтерів збільшилася в рази — одночасно приходило до 150 людей, постійних було близько двадцяти.

“Спочатку у нас був справжній хаос, але з’ясовувати звідки саме ці тварини, скільки їх точно — не було часу. Траплялося, що приїжджала вантажівка, ми відкривали тент, а там — сто кліток зі собаками і котами, та в кожній з них по дві-три тварини. Усе відвантажували, розподіляли по інших клітках, а натомість завантажували корм. Все відбувалося циклічно”, — додає співрозмовниця.

Інколи тварин привозили люди самостійно — приймали навіть від військових, яких призвали на фронт, а собаку чи кота не було з ким залишити. Також траплялося, що бійці, повертаючись на ротацію, привозили по кілька тварин сюди.

Щоб мати змогу розмістити всіх, довелося екстрено зводити вольєри. Так збудували цілий бокс, який функціонує вже восьмий місяць.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Евакуйовані тварини, Домівка, квітень 2022 року. Фото: Домівки врятованих тварин

Зараз у Домівці врятованих тварин, що у Львові, перебуває 520 тварин. Ще 171 тварину, яку привезли із зоологічного кутка при залізниці у Запоріжжі, помістили в інший притулок, який зараз зводять. Він розташований за 40 кілометрів від Львова.

Локації наразі не називають і для відвідувачів він зачинений. Лише відомо, що евакуйовані тварини перебувають там у тимчасових дерев’яних вольєрах, а поблизу будують адміністративний будинок. Новий притулок буде готовий не раніше травня 2023 року.

Приймали всіх – від собак до рептилій і страусів

Загалом від початку повномасштабної війни до Домівки евакуювали близько 5 тисяч тварин. Приймали домашніх котів, собак, гризунів, а також рептилій, змій із зоомагазинів, які зачинялися, та копитних із розбомблених ферм.

Разом з тим у львівський притулок потрапляли шиншили, великі морські свинки, крокодили, страуси, єноти, кози, олені, барани, мавпа, носуха.

Також із Харкова до Львова евакуювали білохвостого орлана на ім’я Галя, яка була місцевою фотомоделлю.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Орлан Галя. Фото: Олена Барабанова

З початку повномасштабної війни її власник вирішив виїхати за кордон. Віддати комусь хижу тварину було нереально, адже згідно із законодавством України, орлана заборонено утримувати в неволі, а випустити в природу також не вихід, бо у птаха з дитинства підрізані крила і літати не може. Власник вирішив відвезти Галю в Домівку. Тут вона й досі.

Знайшов прихисток у Львові також великий 70-кілограмовий кавказький вівчар Макс.

“До нас зателефонував чоловік з Харкова, який евакуйовувався з кавказьким вівчарем. Попросив взяти на перетримку на два-три дні, бо у Львові було важко знайти житло, куди б впустили з великою твариною. Потім мав його забрати. Ми погодилися, але у результаті чоловік довго не дзвонив, та й сам не піднімав слухавки. Приблизно через два тижні з’ясувалось, що чоловік вже у Німеччині”, — розповідає Олена.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Вівчар Макс. Фото: Олена Барабанова

Працівниця Домівки каже, що незважаючи на свій молодий вік — два роки, Макс важить 70 кг і схожий на чудового ведмедика. Собака дуже соціальний та комунікабельний, любить спілкуватися, бавитися з дітьми, тому зараз у Домівці йому шукають добру і люблячу сім’ю. Але шукають для нього родину, яка щиро прийме і буде ним займатися, приділяти час, а не почепить на ланцюг чи змусить охороняти підприємство, ділянку, ферму, бо наразі саме такі пропозиції отримували.

“Макс — не той собака, що це робитиме. Йому необхідна людина”, — каже співрозмовниця і додає, що за час перебування у них собаку кастрували, вакцинували і виготовили потрібний пакет документів.

Крім евакуйованих тварин, приймають у Домівці й тих, кого залишили самі львів’яни. Так у притулок нещодавно потрапив єнот. Його привезли місцеві жителі, вказавши, що це тварина їхнього сусіда, але він виїхав за кордон, а клітку виставив на вулицю. З їхніх слів, єнот почав робити збитки сусідам, ті його били та проганяли, а інші захистили і привезли в Домівку.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Покинутий єнот. Фото: Домівки врятованих тварин

Як розповідає Олена Барабанова, через два дні після того, як допис про знайденого єнота виставили у соціальну мережу, подзвонив чоловік і сказав, що це він загубив єнота. Мовляв, він жив у нього клітці біля особняка і втік. Проте, як з’ясували у Домівці, знайда — не його, бо останній не має чіпа. Волонтери сподіваються, що справжній власник знайдеться і пояснить, чому так вчинив з твариною.

Єнот після вакцинації проходить карантин і сидить окремо від всіх. У разі, коли господар не з’явиться, тварину залишать у Домівці. У природу його випускати не можна, бо не виживе — не вміючи самостійно добувати їжу, він замерзне і помре.

Спеціалістка зоовідділу дивується, чому люди взагалі вирішують “заводити” єнотів:

“Мало хто розуміє, що таке утримувати і доглядати за єнотом, тим не менше, це роблять. Люди думають, що це весело, наче іграшка. Насправді ж, від природи єнот — хижа тварина, яка може трощити все довкола. Коли це стає явним, просто викидають на вулицю”.

До речі, із 19 єнотів, які є в Домівці врятованих тварин, 15 постраждали від рук людей. Найчастіше, за словами Олени Барабанової, їх люди купують незаконно, через платформи онлайн-оголошень.

Покалічені війною

Евакуйовані тварини, яких привозили до Львова з регіонів, де велися бойові дії, були у стресі та поранені.

Травму та важке поранення — пошкодження кінцівки, поламану щелепу та осколки по тілу – отримав Зубик. У будинок, поблизу якого собака був прив’язаний до ланцюга, поцілив снаряд. У результаті тварині довелося ампутувати одну лапу. Проблеми із щелепою так і залишилися.

“На жаль, лікарі більше, аніж зробили, допомогти Зубику не можуть. Його привезли до нас надто пізно. Рани майже зажили, собака може трохи жувати, але лікарі кажуть, що зайвий раз травмувати і ламати щелепу, щоб потім її вправляти, не варто”, — каже Олена Барабанова.

Рани у тварин у Домівці можуть лише обробляти, інші маніпуляції та операції проводять у зооклініках. За все доводиться платити. Возять тварин до лікарів у залежності від їхнього стану, а також по мірі надходження самих тварин та грошей.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Бабак Ромчик у кукурудзі. Фото: Домівки врятованих тварин

Наприклад, одна титанова пластина для тварини може коштувати 9 тис. грн. Стерилізація — від 1,5 тис. грн. Скільки грошей загалом уже витратили на стерилізацію, кастрацію, вакцинацію та лікування тварин за час війни у Домівці не кажуть. Більшість профінансовано за волонтерські пожертви.

Чималий стрес підопічні Домівки врятованих тварин отримали 15 листопада, коли росіяни атакували Львів ракетами. Від прильоту та гуркоту у притулку біля собачих вольєрів вибило дві шибки, а тварини сильно злякались.

“Тварини дуже відреагували. Якщо у нас тут завжди шумно, то в цей момент настала повна тиша — всі поховалися по будках і норах і ще з дві години перебували у стресі. На щастя, ніхто не постраждав”, — каже співрозмовниця.

Нова родина для тварин

З п’яти тисяч тварин, які прибули до Домівки за час війни, майже усіх повернули власникам або прилаштували. Домашніх тварин здебільшого відправляли до львівських родин, аби мати змогу відстежувати їх долю та інколи бачитися, рідше — за кордон, але тоді відстежування здійснювали зоозахисні організації, партнери та друзі.

Так, свій новий дім тварини із Домівки знайшли у Німеччині, Польщі, Чехії, Швейцарії, Англії, Нідерландах, Латвії.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Кролики та хом’ячки перед евакуацією з Домівки до Німеччини. Фото: Домівки врятованих тварин

Траплялося, що собак чи котів губили, згодом власники впізнали тварин через соціальні мережі та приїжджали за ними. Але це можна зробити лише особисто. Через “треті руки” тут цього не роблять, навіть якщо дуже просять.

“Перш ніж віддати тварину людям, ми повинні перевірити, чи це справді власник. Не варто приховувати, що люди люблять наживу, особливо, коли йдеться про породистих тварин. Наприклад, до нас потрапляли собаки таких дорогих порід, як самоїди, шпіци, то відразу на них знаходилися 15 “власників”. Щоб пересвідчитись, вимагаємо прийти до нас, показати документи на тварину, спільні фотографії чи відео. Також зважаємо на реакцію собаки на появу господаря”, — каже Олена Барабанова.

Якщо на початку повномасштабної війни собак і котів прилаштовували по 15-20 на тиждень, то зараз по одній-дві в місяць. Понад те, спеціалістка зоовідділу Домівки каже, що краще прилаштувати двох в місяць, але знати, що собака буде в нормальних умовах, аніж потім хвилюватися — що з твариною і чи в неї нормальні умови.

Дивує жінку те, що люди часто роблять різницю між дворовими та породистими тваринами і наголошує: “любити треба всіх, як і рятувати”.

“Коли телефонують у Домівку і відразу кажуть, що хочуть взяти лише породистого собаку, відразу спрацьовує негативний фактор. Такі вимоги свідчать про те, що людина шукає не друга, а породу. Більше того, такі люди схильні до того, що можуть залишити тварину напризволяще, адже цінності ніякої не несуть”, — додала вона.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами. Фото: Олена Барабанова

Олена Барабанова радить: щоб взяти справжнього друга з притулку, варто пройти кілька етапів.

Перший — прийти у Домівку, познайомитися з твариною, взяти її на вигул, пройтися парком, подивитися, як собака поводиться, чи є контакт між ними. Другий етап — проходження співбесіди з волонтерами. Ймовірному власнику розкажуть про вакцинацію, стерилізацію, годування та догляд. Третій і останній етап — це підписання договору про відповідальне утримання (новий власник зобов’язується проводити планові вакцинації, доглядати, не передавати тварину в треті руки, не залишати на вулиці, не чіпати на ланцюг).

Також у Домівку новий власник завжди може звернутися за консультаціями та порадами.

Головні потреби – тепло і їжа

Щоб тваринам було світло, тепло та комфортно перезимувати, у Домівку, за спонсорські гроші, закупили два генератори. Особливо гостро це питання постало після регулярних вимкнень електроенергії. Критичним виявився день, коли в клітках, де живуть змії та рептилії, температура знизилася до +17 градусів, що є смертельно небезпечно для них.

Що стосується “буржуйок”, то наразі фінансової можливості їх придбати не має.

Також зараз тут зводять новий котячий будиночок, який буде з підігрівом. Складним для Домівки залишається питання із харчуванням тварин. Їжі треба постійно, при тому багато і різної. Тим більше, що взимку тварини харчуються в півтора рази більше.

Зокрема, потрібні: овочі, фрукти, крупи, сіно, зерно, риба, м’ясо, корми для собак, котів, кроликів, папужок, шиншил.

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами

Поранені та у стресі. Як у Львові в Домівці врятованих тварин доглядають за евакуйованими тваринами. Фото: Олена Барабанова

“На жаль, ми самі не справляємось. Тварин надалі стає все більше. Усіх й так прийняти не можемо, бо і місць не вистачає, і з продуктами є проблеми. Ми не можемо набрати сотні чи тисячі тварин, а потім не мати чим їх годувати”, — каже Олена Барабанова.

Усе необхідне можна приносити у Домівку врятованих тварин за адресою: вул. Олекси Довбуша, 24. Притулок працює щодня з 10.00 до 17.00 години.

Читайте також

У львівській “Домівці врятованих тварин” майже 50 собак-переселенців чекають на господарів

Будівництво притулку для тварин поблизу Львова планують завершити до кінця травня


Джерело: Суспільне мовлення України