Подарували синтезатор у Львові: історія шестирічного Ярослава з Луганщини

Першокласник з Луганщини, який разом з мамою проживає у містечку для переселенців, почав у Львові вчитися у музичній школі. Однак у хлопчика не було власного інструмента. Здійснили мрію Ярослава у Львівській філармонії. Гендиректор закладу подарував його електричне піаніно.

Суспільне дізналося історію Ярослава Рогозяна та його мами Світлани.

Шестирічний Ярослав опановує гру на синтезаторі. Торік він з мамою переїхав з окупованого Лисичанська до Львова. Вони проживають у модульному містечку для переселенців. І віднедавна у їхній кімнаті з’явилося електричне піаніно.

“Ми ходили на арттерапію: малювання і театральний гурток. І там, коли ми чекали, поки група збереться, стояло фортепіано, була підготовка до концерту 5 музичної школи, там діти мали виступати. І він там “бринькав” собі на фортепіано. Вчителька це почула і запропонувала його вчити”, — розповідає Світлана Рогозян.

Світлана розповідає, що спочатку вони з сином ходили до бібліотеки, де було піаніно. Тож там Ярослав міг вправлятися у грі на музичному інструменті. А потім вирішила запитати у Львівській філармонії, чи немає там вживаного інструмента для її сина.

“Мені самі працівники підказали, що є такі інструменти, котрі вже не використовуються, але вони робочі. І я звернулася до керівництва філармонії, до директора, з проханням надати те, що їм вже не потрібно. Але для нас було здивуванням, коли до нас привезли новесеньке, зовсім новесеньке — це було для мене щастя, я навіть не очікувала”, — розповідає жінка.

Модульне містечко у Львові. Фото: Суспільне Львів

Сам Ярослав розповідає про перші враження, коли йому привезли подарунок.

“Я його розпакував і почав мамі розказувати і показувати. І далі дивився, як вони збирають. І сам зрозумів, як це працює”, — розповідає Ярослав Рогозян.

Гендиректор Львівської філармонії Володимир Сивохіп згадує, як зустрів переселенців з Лисичанська.

“Я згадав себе малого. Коли я також ріс, може, не в найкращих умовах. Але батьки відчули, що я хочу грати на фортепіано. І я зрозумів, що дитині треба вчасно давати те, до чого вона має нахил. Я не сумнівався, що я це зроблю. Ми обмінялися телефонами, я сказав: ми за день-два зідзвонимося, ми приїдемо і ви отримаєте те, що ви просите. І, звичайно, я вже тоді мав рішення, що це не буде старий інструмент, на якому вже неможливо грати”, — каже генеральний директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп.

Ярослав разом з мамою. Фото: Суспільне Львів

Тепер Ярослав не лише сам вчить ноти, а й показує мамі найпростіші акорди.