Після катувань у полоні залишився без ніг: історія 32-річного захисника Івана Дзюби

У вересні 2022 року Іван Дзюба з Хмельниччини став розвідником. Виконуючи бойове завдання на Соледарському напрямку, захисник потрапив у полон. Через 13 днів військового звільнили. Іван, який був здоровим до полону, повернувся з ампутованими кінцівками та без пальця на руці. Зараз Іван Дзюба проходить лікування у реабілітаційному центрі “Незламні”. Історію пацієнта розповіли у Першому ТМО Львова.

До повномасштабної війни Іван Дзюба працював у Києві на підприємстві, де надають послуги з професійного догляду за автомобілями. У вересні минулого року чоловіка мобілізували. Він став розвідником. Спершу група Івана виконувала завдання в Бахмуті. Вже взимку її перекинули в район Соледара.

У перший бойовий вихід на новому місці чоловік з побратимами потрапив у поле зору російських груп. Українських військових почали обстрілювати, а також відрізали всі шляхи для відступу. Запаси води та їжі швидко закінчилися і захисники почали харчуватися снігом. На восьмий день вони вирішили ризикнути та вийти з укриття, втім майже одразу натрапили на вагнерівців. Російські бойовики розстріляли одного з українських розвідників, а двох інших — серед яких Іван — забрали у полон.

Івана Дзюбу утримували на Луганщині. Військового з перших днів почали катувати.

“Через тортури струмом мізинець на правій руці фактично згорає. Полоненого також нещадно б’ють по ногах та тримають у холоді. Кінцівки вражає некроз — тканини стрімко відмирають. В місцевій лікарні Іванові відрізають ноги. Після чого за ним доглядає та робить перев’язки інший поневолений — український військовий медик. За 13 днів від потрапляння в полон Івана передають українській стороні — без двох ніг та пальця на руці”, — йдеться у повідомленні.

Іван Дзюба адаптується до протезів. Перше ТМО Львова

Розвідника лікували у Дніпрі та Києві. Далі Іван приїхав на реабілітацію до центру “Незламні” у Львові. Там йому встановили протези. Завдяки щоденним заняттям із фізичним терапевтом Іван Дзюба вже ходить без милиць. Крім того, допомагає іншим військовим, які пересуваються на візку. Чоловік каже, після завершення реабілітації мріє повернутися у військо.