ПЦУ та УГКЦ перейшли на новий календар: що змінилося з 1 вересня
З 1 вересня Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та Православна церква України (ПЦУ) перейшли на новий календар свят. Тепер більшість церковних дат відзначатимуться на 13 днів раніше. Зміни торкнуться лише нерухомих свят, а ось чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив’язаних до нього подій, зберігатимуть. Такий перехід зі старого юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають новоюліанським календарем. Парафіям та монастирям надали право обирати та залишатися на “старому стилі”.
Суспільне дізнавалось, яких змін чекати від літургійної календарної реформи, коли тепер святкуватимуть найважливіші церковні дати та чи є громади та парафії на Львівщині, які відмовляються або відтерміновують перехід.
Історичне рішення
Рішення про перехід на новий календар УГКЦ ухвалила в лютому цього року. Для парафій, які не готові до такого кроку, залишили можливість літургійного життя за юліанським календарем до 2025 року. Про це йшлося у 5-й постанові 93-ї сесії архиєрейського синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася у Брюховичах біля Львова.
Перехід на новоюліанський календар з нового церковного року ПЦУ остаточно затвердила на Помісному соборі 27 липня цього року. Це рішення стало історичним, адже кілька століть українська церква мала юліанське літочислення, яке було одним з елементів російської церковної традиції. Новоюліанський календар практично у всьому збігається із григоріанським. Останній є загальноприйнятим стандартом для більшості держав світу, а також використовується в римо-католицьких церквах.
До реформи ПЦУ та УГКЦ кілька століть жили та святкували за старим юліанським календарем, який відстає від світського на 13 днів. Католики та протестанти перейшли на більш точний григоріанський календар ще у XVI столітті за указом Папи Римського, але православні віряни не прийняли календарну реформу. Спроби перейти на сучасний календар в Україні були з початку XX століття, але їм заважав Радянський Союз. 2023 року українські церкви виправили неточність між церковним та світським календарем, і майже всі свята відзначатимуть одночасно з католиками. Винятком стане Великдень та пов’язані з ним свята, такі як Трійця та Вознесіння Господнє, які вираховують за місячним календарем.
За словами релігієзнавця, директора Релігійно-інформаційної служби України (РІСУ) Тараса Антошевського, ми нарешті будемо жити за “правильним годинником”, а не таким, що запізнюється.
“Раніше, говорячи про дати зі світського календаря, який є в основі григоріанським, і використовуючи їх для інших свят, виходила плутанина. Тобто люди жили у світському житті за одним календарем, а в церковному – за іншим. У календарі біля дати 7 січня у другій колонці було написано 25 грудня, тож люди, які думали, що відзначають Різдво 7 січня, насправді робили це 25 грудня. Церква використовувала календар, який відставав на 13 днів від календаря, який ми вживали. Тепер ми не будемо обманювати ні себе, ні інших, говорячи, вживаючи чи плутаючи з датами”, — каже співрозмовник.
Як наголосив Тарас Антошевський, наші прадіди Різдво святкували взагалі 6 січня і тоді різниця була 12 днів, ще раніше – 5 січня (з різницею в 11 днів), а перед тим взагалі 4 січня (з різницею у 10 днів). Юліанський календар навіть на момент встановлення Різдва, у IV столітті, запізнювався на три дні.
“І щодо церковного календаря, і висловлювань Папи Римського є одна і та ж проблема – ми живемо під впливом дуже потужних стереотипів та міфів. Але вони народились не сьогодні, а походять з царської Росії. З одного боку люди тішаться, що мають українську національну церкву, а з іншого – зайшовши у стрічки соцмереж, стає зрозуміло, що поширюють, обговорюють російські міфи, зокрема ті, які були закладені у давні часи, виступають проти “руского міра”, засуджують агресію, але надалі поводяться дивно, поширюючи їхні ідеї. Усе це робиться для того, щоб ми оцінювали світ під конкретним кутом. Те саме зі святами, які є відображенням нашого релігійного світогляду. Є євангельські, старозавітні події чи життя святих. Вони жили у певний історичний час, належали до певної історичної епохи, але трактування, поширення світоглядних штампів, стереотипів тісно засіли в головах”, – веде він далі.
Більшість вірян — “за” літургійну реформу і зі слів релігієзнавця, це хороша нагода подолати ці міфи та стереотипи, що закладені у свідомості людей.
Рухатись разом
Перехід на новий церковний календар – це не політична зміна, а переосмислення християнства та літургійного життя церкви. Як зазначив керівник пресслужби Львівської архиєпархії УГКЦ Михайло Квасюк, про зміни у календарі мовилось ще раніше, не лише, коли у 2022 році Росія почала повномасштабну війну. Єпископи та священники, спілкуючись з вірянами, вже тоді пояснювали таку потребу.
“Блаженніший Святослав казав, що це нагода нам відповідально переосмислити наше християнство та впорядкувати життя. Літургійна реформа не впливає на богословські доктрини церкви, це є напрацювання науки, астрологів. Також зміни не стосуються змісту, а лише дат. Коли ми всі разом збираємось, то єднаємось у церкві Христовій і рухаємось разом з Господом. Ісус каже: “Де двоє чи троє в ім’я моє зібрані, там я серед них”. Тому ця мить має бути чимось палаючим серед нас. Нічого не зміниться, якщо будемо сухо ставитись до таких історичних змін. Треба старатись глибше входити у значення того, що відбувається в нашому житті”, — пояснює отець Михайло Квасюк.
У Львівській архиєпархії УГКЦ, за його словами, є 430 священників, 305 парафій, не враховуючи монастирів і маленьких капличок, які розбудовуються і стають парафіями. Більшість під час синоду єпископів заявили про бажання перейти на новий календар. Однак, ті, хто в силу певних обставин цього не зробив, має час на роздуми та дії.
“У 2025 році має відбутись велична подія – зустріч Папи Римського і Патріарха Варфоломія (з нагоди 1700-річчя Першого Вселенського Собору), на якій сподіваються дійти згоди щодо єдиної дати Великодня. Тому наш синод дав парафіям, які ще не готові до змін, подумати та мати час для переходу. Проте, на цю мить, наскільки відомо, жодна з них не зверталась з проханням відтермінувати та залишитись за старим стилем”, — каже він.
За словами співрозмовника, нові підготовлені календарі дуже швидко розкуповують, а це означає, що датами цікавляться, про них хочуть знати, розуміти, готуватись.
Визначеного терміну для парафій Львівської єпархії ПЦУ, які ще не визначились чи наразі відмовляються переходити, не має, пояснює секретар управління Львівської єпархії ПЦУ Руслан Матвієнко. Це справа кожної парафії.
“У нас є рішення Помісного собору, де визначили, що церква загалом переходить на новий календар. Водночас дали можливість парафіям, які ще не готові це зробити, залишатись. Це все законно і проблем у цьому церква не бачить”, — каже священник і додає, що ті, хто бажає залишитись на юліанському календарі, повинні зібрати збори та двома третинами це вирішити.
Скільки парафій Львівської єпархії ПЦУ не перейде на новий календар, точно сказати Руслан Матвієнко не береться. Каже, що це стане відомо вже 8 вересня, коли згідно з новоюліанським календарем відзначатимуть Різдво Пресвятої Богородиці. Проте, їх буде небагато.
“В єпархії є 350 парафій. Більшість з них — переходять на новий календар, залишитись може в межах десяти. Причини на те — різні. Вважаю, що варто було б більше проводити просвітницької роботи, пояснювати людям суть реформи, говорити про те, що з 15 православних церков світу — 10 автокефальних живуть за цим календарем. Порізно жити — не зовсім зручно, тож маємо це розуміти”, — веде далі співрозмовник.
На думку релігієзнавця Тараса Антошевського, звиклість людей до “нових” дат може прийти досить швидко, потрібно лише усвідомити та захотіти.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
“Не можна чекати, щоб хтось перейшов, а самим цього не робити. Вже минулого року чимало українців святкували Різдво 25 грудня. Якщо в людей буде бажання, тверда віра, то прийде і звикання”, – наголосив Тарас Антошевський.
Новий церковний календар на 2023 рік
- Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня)
- Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня)
- Покрови Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня)
- Архистратига Михаїла – 8 листопада (замість 21 листопада)
- Введення в храм Пресвятої Богородиці – 21 листопада (замість 4 грудня)
- Андрія Первозванного – 21 листопада (замість 4 грудня)
- День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня)
- Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня)
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня)
- Архидиякона Стефана – 27 грудня (замість 9 січня)
- Щедрий вечір, день святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня)
- Обрізання Господнє – 1 січня (замість 14 січня)
- Богоявлення, Водохреща – 6 січня (замість 19 січня)
- Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого)
- Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня)
- День святого Юрія – 23 квітня (замість 6 травня)
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) – 24 червня (замість 7 липня)
- Апостолів Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня)
- Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня)
- Маковея (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня)
- Преображення Господнє (Яблучний Спас) – 6 серпня (замість 19 серпня)
- Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня)
- Усікновення голови Іонна Хрестителя – 29 серпня (замість 11 вересня)
Дати святкування рухомих свят у 2024 році
- Вербна неділя – 28 квітня
- Великдень – 5 травня
- Вознесіння Господнє – 13 червня
- Трійця – 23 червня