Отримав поранення біля Бахмута. У Львові відновили кисть командиру спецпідрозділу поліції

У січні командир спецпідрозділу поліції “Схід” Сергій Богдановський, який воював на Бахмутському напрямку, підірвався на розтяжці та отримав поранення руки. Після лікування у Дніпрі та Львові й реабілітації в центрі “Незламні” чоловік знову повернувся на фронт. Історією військового поділилися у Першому ТМО Львова.

Сергій Богдановський — капітан поліції з Харківщини. У 2015 році чоловік вступив до лав підрозділу спеціального призначення та став бійцем штурмового відділення. А за 5 років — командиром. У перший день повномасштабної війни його підрозділ став на захист Харкова. Після того Сергій з побратимами брав участь в аеророзвідці, штурмах та стабілізаційних заходах після контрнаступу і звільнення міст і сіл Харківської області.

Зараз підрозділ захисника служить на Бахмутському напрямку. Там у січні Сергій підірвався на розтяжці. Його тактичну рукавицю розірвало, великого пальця не було, а вказівний був сильно травмований.

“Мені ніколи не було страшно померти, але завжди боявся отримати інвалідність. Через службу. Боявся опинитись не в строю”, — каже Сергій.

Військовий самостійно наклав турнікет. Тоді його доправили у Краматорськ. Медики знезаразили рану, щоб зупинити гнійні процеси, та відправили далі. У Дніпрі командирові пришили великий палець лівої руки, а потім наклали апарат зовнішньої фіксації. Для реконструкції руки пацієнта скерували до Львова.

“Спершу львівські лікарі усунули розвиток гнійних процесів та загоїли обширну рану між пальцями — вказівним та великим. Згодом на цьому місці утворився рубець. В ході наступної операції рубець висікли та ротаційним клаптем з передпліччя закрили дефект. Таким чином, розширили проміжок між пальцями та загалом відновити функцію кисті. Потому командир пройшов реабілітацію в центрі “Незламні”, — йдеться у повідомленні.

Через три місяці відновлення захисник знову зміг вільно рухати кистю та пальцями, як до травми. Сергій Богдановський вже повернувся на фронт і продовжує служити на Сході України зі своїм підрозділом.

“Переживав, що більше не зможу повернутись, а моя підтримка дуже важлива для хлопців. Зі мною вони почуваються впевненіше. Спасибі лікарям за допомогу!” — додає військовий.