Нематеріальна культурна спадщина. Як на Львівщині спілкуються Надсянською говіркою

До елементів нематеріальної культурної спадщини внесли Надсянську говірку Яворівського району, що Львівщини. Ця говірка належить до архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя. Має звукові перетворення, своєрідну лексику та діалекти. Як спілкуються носії говірки, дізнавалося Суспільне.

Мешканці села Малнів Яворівського району, що розташоване біля кордону України з Польщею, є носіями Надсянської говірки, що нещодавно включили у перелік нематеріальної культурної спадщини.

“Я вам точно по-малнівському порозказую, о тово є наприклад ляда, то не є прилавок, то є ляда по малнівському, але ми говоримо по межи людьми.. по ’єдєсєт гривнів, о п’єдєсєт гривнів, чуєте, я ю то важила, то є по двайці вісім”, — каже продавчиня Марія Козова.

Надсянський говір належить до одних з архаїчних говорів галицько-буковинської групи, поширений переважно по річці Сян.

Характерні риси Надсянської говірки. Суспільне Львів

Загалом межа надсянського говору проходить умовною лінією через такі населені пункти: Немирів — Яворів — Мостиська — Добромиль. Характерні риси: перехід звука Е в А, перехід ненаголошеного О в У, відсутність вставного Л, В у функції прийменника та префікса переходить в Г, а Ф в Х. Є також своєрідна лексика.

Надсянський говір присутній у мові персонажів Осипа Маковея. У місцевій бібліотеці є збірка його віршів. Завідувачка бібліотеки Ганна Гусяк зачитує вірш:

Конець, тій ниві конець

будемо плести вінець

зв’яжемо жито в снопи

зложимо збіжжя в снопи.

“Шо таке збіжжя? Це колись було не так, як тепер, комбайн молотить пшеницю, чи там овес, а колись вручну серпами жали жито і збирали собі до стодоли і це можна порівняти збіжжя”, — каже Ганна Гусяк.

Бібліотека у Малниві. Суспільне Львів

Корінний житель села та автор книги про історію Малнова розповідає, що місцевий говір утворився внаслідок співжиття різних етнічних груп, каже що на цій території раніше поселились чехи, поляки, угорці та румуни, вони вчили українську мову і привносили щось своє.

“Наприклад, напоїти куня, напуїти. Пасти курову, худити ду школи, міска мєса, малоє дівчатко, дівчєтко, через “е”. В гуроді пусадили вогірки, то зараз можна почути вирази, якими користуємося на даний час в нашому селі”, — каже житель села Степан Гусяк.

Нематеріальна культурна спадщина. Як на Львівщині спілкуються Надсянською говіркою. Суспільне Львів

Серед носіїв говірки люди як старшого, так і молодшого віку. Проте місцеві мешканці зізнаються, що коли переїжджають до Львова чи інших великих міст, то намагаються говорити літературною мовою.

Читайте також

Надсянську говірку внесли до елементів нематеріальної культурної спадщини