Не всі капелани — військові: потребу унормування визначень обговорили на Міжконфесійній раді при Міноборони

2 години назад

145 1 хвилина прочитана

Про це повідомляє кореспондент АрміяInform.

Душпастирське наставництво військовослужбовців Збройних Сил України здійснюють священнослужителі різних конфесій, організаційного підпорядкування та юридичного статусу. Часом усіх їх узагальнено називають військовими капеланами чи самі вони позиціонують себе як військових капеланів.

Чи правильно це, обговорили під час засідання Міжконфесійна рада з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України.

Питання порушили військові капелани, яких у складі Збройних Сил України вже більше 300.

Військове капеланство у нинішньому форматі існує вже третій рік. За цей час встигла викристалізуватися професійна верства священнослужителів, які здійснюють душпастирське наставництво, перебуваючи на службі у лавах Збройних Сил України.

Військовий капелан — це насамперед військовослужбовець військової служби за контрактом. Відповідно називатися військовими капеланами повинні винятково ті капелани, які перебувають на службі у Збройних Силах України.

Відповідно, священнослужителі, які задовольняють духовно-релігійні потреби військовослужбовців, не перебуваючи самі на військовій службі, можуть називатися капеланами чи капеланами-волонтерами, якщо вони також підтримують військо матеріально.

На засіданні Міжконфесійної ради детально обговорили це питання та запропонували відповідним чином його унормувати таким чином, щоб розмежувати капеланів-військовослужбовців та цивільних капеланів.

Окрім того, прозвучала пропозиція, що цивільні капелани мають бути приналежними до певної Церкви та повідомляти про це, а Церква, відповідно, має нести відповідальність за діяльність приналежної до неї капелана.

Представники Міжконфесійної ради звернули також увагу на проблему самочинного капеланства, коли капеланське служіння під прикриттям громадських організацій здійснюють особи, не приналежні до жодної Церкви.