Концепція розвитку кераміко-скульптурної фабрики у Львові: що буде з приміщеннями

Артменеджер Павло Гудімов має концепцію розвитку кераміко-скульптурної фабрики. Згідно з його планом там можна облаштувати музей та майстерні для митців. Проте зараз засновники фабрики і компанія, яка управляє майном, вирішують конфлікт у суді.

“Я вважаю, що там обов’язково має бути музей, присвячений кераміко-скульптурній фабриці, тобто ти не можеш говорити про цю територію, розуміючи що ця територія, маркована певним середовищем, певними художниками, певними політичними процесами”, — каже артменеджер Павло Гудімов.

Таку концепцію для львівської кераміко-скульптурної фабрики пропонує Павло Гудімов. Окрім музею, за його словами, там потрібно облаштувати майстерні для митців, сервісні площі, тобто кав’ярню, або ж місце, де можна залишити дітей і займатись виробництвом творів мистецтва і сувенірної продукції.

“Перш за все через ту творчу плеяду, яка працювала. Не досягнення скажемо так, виробничі досягнення худ фонду, а саме творчі одиниці прославляють цю фабрику і вони прив’язані до того вже на століття”, — каже Павло Гудімов.

Засновником фабрики є Національна спілка художників. У 2008 році спілка передала управління компанії “Акрополь”. Про це розповів директор фабрики та заступник голови Національної спілки художників України Ігор Гавришкевич. Наразі вони хочуть розірвати договір і подали позов до суду.

Кераміко-скульптурна фабрика у Львові зсередини. Суспільне Львів

“Ми бачимо у якому стані є фабрика: багато запущеного, багато сміття, невідремонтовані приміщення. Зрештою, згідно з законом, управитель має бути підконтрольним цій організації, яка надала йому своє майно в управління, але був час, коли нас сюди навіть не допускали”, — каже директор фабрики Ігор Гавришкевич.

Директор компанії “Акрополь”, яка управляє майном, Ростислав Оленчин розповів про те, з чого, на його думку, розпочався конфлікт.

“Національна спілка в особі керівника фабрики неодноразово і постійно вимагає від нас, щоб ми припинили експлуатацію фабрики. Тобто, щоб відімкнули водопостачання, електропостачання, каналізацію в буквальному розумінні. Якщо ми це виконаємо, то на вулиці опиняться всі митці”, — каже директор компанії-управителя Ростислав Оленчин.

Концепція розвитку кераміко-скульптурної фабрики у Львові: що буде з приміщеннями. Суспільне Львів

Наразі на фабриці працюють різні митці, які орендують там приміщення. Зокрема скульптор Богдан Кухарський. Він користується майстернею 10 років.

“Я знаю, що тут є моя робота, найгірше, що може бути, то цей весь бардак. Я тут ще підвал орендую. Просто переїжджати буде важко. Якщо треба, я звичайно можу ходити та кричати, бо мені це важливо, але якщо всі бігають і кажуть: “Ми тобі хочемо допомогти, а тобі тільки гірше, отже щось не так”, — каже скульптор Богдан Кухарський.

Скульптор Богдан Кухарський. Суспільне Львів

Земля, на якій розташована фабрика, є у власності міста, каже заступник міського голови Андрій Москаленко.

“Позиція міської ради є принциповою, категоричною і не буде переглядатися. Цей простір має бути простором для скульпторів, для митців. Місто не буде видавати жодних містобудівних умов ні на що інше і не буде погоджувати нічого, окрім простору для митців, скульпторів. Потрібно чітко чути позицію митців і з цією позицією працювати”, — говорить заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

За словами директора фабрики, наступне засідання в обласному господарському суді щодо розірвання договору спілки з управителем відбудеться 20 вересня.