Йод пити не треба, це не другий Чорнобиль: що буде у разі підриву Запорізької АЕС

4 тижні назад

161 3 хвилин читано

Захар Іванов, науковий співробітник відділу готовності та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, у коментарі Фактам ICTV розповів, що може статися у разі теракту на Запорізькій атомній електростанції.

За його словами, насправді це можуть знати лише терористи, які окупували АЕС.

Для нас важливо, щоб залишалася цілою гермооболонка (фізичний бар’єр та пасивна система безпеки) ядерних реакторів. Тоді легше та швидше можна буде стабілізувати енергоблок. Персонал станції також матиме змогу зменшити витік радіоактивних аерозолів у навколишнє середовище.

Зараз дивляться

За словами Захара Іванова, витік аерозолів через гермооболонку все ж можливий, але це мізерно малі дози порівняно з тим, якби ця захисна система не працювала.

– Допоки гермооболонка буде ціла, хоча вона теж має певні межі можливостей, доти вона максимально виконуватиме свою функцію фізичного та технологічного бар’єру, – наголосив Захар Іванов.

Експерт зауважив, що енергоблоки ЗАЕС проєктувалися для мирного використання. Тоді передбачалися проєктні та позапроєктні аварії, а також шляхи їхньої ліквідації чи мінімізації. Але все ще передбачало, що надзвичайна ситуація станеться всередині енергоблоку, а не зовнішній теракт.

Захист енергоблоків ще на стадії проєктування не передбачав захисту від навмисного підриву вибухівкою.

Захар Іванов нагадав, що з вересня 2022 року ядерні реактори Запорізької АЕС перебувають здебільшого у “холодному зупині” – це означає, що не відбувається активного ядерного поділу.

– Зокрема, йод-131, за який усі так переживають. Уже відбулося 35 періодів напіврозпаду йоду-131. Тобто це мізерно мала кількість порівняно з тим, якби реактор працював на повну потужність, – заявив експерт з радіаційного моніторингу.

Навіть якщо станеться якась аварія з витоком радіоактивних аерозолів назовні, то немає тієї необхідності бігти купувати та приймати препарати стабільного йоду – калій йодид. МОЗ може рекомендувати проводити йодну профілактику на дуже малій території або взагалі не рекомендувати її проводити.

Ще однією потенційною небезпекою на території ЗАЕС є сухе сховище відпрацьованого ядерного палива. Захар Іванов наголошує, що паливо відпрацьоване, тому там не відбувається реакцій ділення. Тому у разі підриву відпрацьованого ядерного палива йодів у радіоактивній хмарі аерозолів не має бути.

Наслідком підриву сухого сховища може бути забруднення самого майданчика або десятки-сотні метрів території Запорізької АЕС. Тобто немає загрози для значних територій.

Якщо російські терористи підірвуть (пошкодять) охолоджувальний ставок, то погіршиться проведення охолодження активної зони реакторів.

Є таке явище, як залишкове енерговиділення. Навіть тоді, коли реактор зупинено, ядерне паливо продукує тепло, яке треба відбирати, щоб не було плавлення.

– Якщо не буде ставка охолодження – буде менше шляхів для подальшого охолодження реакторів. Звичайно, є ще інші системи для відведення тепла від активної зони, проте втрата будь-якої з них унеможливлює подальше дублювання систем захисту, – заявив експерт Захар Іванов.

Чи буде зона відчуження?

Те, що може статися на ЗАЕС, не варто порівнювати із тим, що було на Чорнобильській АЕС. На Запорізькій станції інший тип енергоблока – більш технологічний та захищений. Характер аварії, що може відбутися, нестиме зовсім інші наслідки.

За словами експерта з радіаційного моніторингу, у разі теракту на ЗАЕС не повинно бути настільки потужного парового вибуху, такого колосального розповсюдження радіоактивних аерозолів у навколишнє середовище. Через те, що реактори на ЗАЕС не працюють, не передбачається протікання аварії, подібної до тієї, що сталася на ЧАЕС у 1986 році.

Чи можуть бути забруднені десятки тисяч квадратних кілометрів території — у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки поки не передбачають. Все може обмежитися навіть територією проммайданчика або ще менше – все тому, що енергоблоки не працюють.

Роза вітрів Енергодару – куди може піти хмара радіоактивних аерозолів?

Впродовж року у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки проводили спостереження та розрахунки щодо негативного впливу на території Україні від можливої аварії на ЗАЕС.

За основу брали погодні умови. Так, наприклад, території міста Києва, Київської області, так само Вінниця та область рідко фігурували у розрахунках. Якась кількість радіонуклідів могла фіксуватись (в рамках розрахунків), але вона не сприяла формуванню значних доз опромінення.

Відповідно до рози вітрів (на діаграмі представлено для м. Енергодар), характерної для зони розташування ЗАЕС, найбільш вірогідними напрямками поширення потенційної хмари з радіоактивними аерозолями є західні та південно-західні території.

На діаграмі нижче – ймовірності розповсюдження радіації у разі вибуху за певних метеоумов.

Тобто гіпотетично можуть зазнати впливу певні населені пункти на територіях Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Однак характер забруднення можна буде прогнозувати тільки після отримання інформації про надзвичайну подію та метеоумови, що склалися на майданчику під час неї.

– Зараз ми не передбачаємо необхідності проведення контрзаходів на відстанях понад 100 м від енергоблока. Проте все залежить від події, яка може статись, – заявив Захар Іванов.

Чи треба приймати препарати йоду?

Поки немає передумов, що у разі надзвичайної ситуації в повітря потрапить радіоактивний йод-131.

Що ж до препаратів стабільного йоду, то тут варто слухати рекомендації лише Міністерства охорони здоров’я України, адже це його повноваження.

За словами Захара Іванова, негативні ризики від невиправданого прийому препарату можуть бути гіршими, ніж від того, скільки людина вдихне. Особливо, коли не передбачається наявність радіоактивного йоду у викиді.