Час ціною в життя. Що таке інсульт і яка ситуація із захворюванням на Львівщині

29.10.2023

142 5 хвилин читано

Інсульт розвивається несподівано, швидко і часто призводить до важких наслідків, особливо, коли хворобу вчасно не розпізнати і не надати допомогу. За статистикою, у 50% випадках пацієнти не розуміють, що в них стався інсульт, доки їх стан не стане критичний.

У Всесвітній день боротьби з інсультом медики розповіли Суспільному, що провокує розвиток інсульту, як розпізнати хворобу, чому важливо вчасно надати допомогу.

Щодня до Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф надходить в середньому 25 викликів, що стосуються інсультів. Вік пацієнтів щоразу знижується. Якщо раніше “швидка” все частіше виїжджала до пацієнтів старших 60 років, то зараз це можуть бути також 45-50-річні.

“Судинна катастрофа, яка молодшає”

Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, яке спричиняє ушкодження частин головного мозку.

Сьогодні серцево-судинні захворювання є головною причиною всіх смертей в Україні — таких близько 67%, а у світі інсульт є другою за частотою причиною смерті та основною причиною тривалої непрацездатності. За даними МОЗ, за 2023 рік кількість українських пацієнтів з інсультами збільшилась на 16%.

Як зазначила професорка, експертка з неврології Департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Тетяна Негрич, за кількістю мозкових інсультів Львівська область посідає четверте місце з-поміж усіх міст та регіонів України (після Києва, Дніпропетровської і Харківської областей).

Таких інсультів минулого року на Львівщині зафіксували 6 067 випадків. Загалом у 2022 рік в Україні, за даними НСЗУ, було зареєстровано 96 329 мозкових інсультів (48 908 у чоловіків і 47 331 у жінок). Найбільша кількість інсультів, як зазначила неврологиня, була в зимові місяці, а найменша — у березні-квітні.

За словами старшої лікарки підстанції №1 станції екстреної медичної допомоги Львів Світлани Когут, щодня у Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф надходить близько 24-27 викликів до пацієнтів з інсультами. У місяць — таких викликів близько 650.

За період воєнного стану випадків побільшало. Більше того, через війну і часті стреси, середній вік пацієнтів з діагностованим інсультом знизився на 10-15 років.

“Якщо раніше на виклики з інсультами ми частіше виїжджали до пацієнтів від 60 років і старших, то зараз допомога потрібна також 45-50-річним”, — каже Світлана Когут і додає, що однією з причин раннього розвитку серцево-судинних хвороб вважає низький рівень профілактичних оглядів.

Чому розвиваються інсульти і як їх попередити

За словами Світлани Когут, інсульти найчастіше є ускладненням гіпертонічної хвороби, розвиваються на фоні різкого підвищення артеріального тиску, атеросклерозу аневризми судин мозку, захворювання серця та судин.

Факторами ризику виникнення інсультів є похилий вік, артеріальна гіпертензія, захворювання серця, ішемічні атаки, цукровий діабет, стрес, куріння, ожиріння і гіперхолестеринемія.

Для того, щоб розуміти і знати, що таке інсульт, варто розрізняти його різновиди. Є ішемічний і геморагічний інсульти.

Як пояснила співрозмовниця, під час ішемічного, який є найпоширенішим, відбувається закупорка судин тромбом:

“Частина мозку втрачає кровопостачання і його клітини поступово відмирають. При такому інсульті ураження мозку може бути менш сильним і спочатку малопомітним. Проте, якщо пацієнт не помітить симптомів і вчасно не звернеться до лікаря, існує ризик повторного і важчого виникнення та розвитку інсульту”.

Геморагічний інсульт зустрічається рідше, але супроводжується важкими наслідками і стан пацієнт різко погіршується. При такому інсульті йде розрив кровоносних судин та подальший крововилив у навколишні тканини мозку або між його оболонками.
Загалом прояви інсульту залежать від ураженої частини мозку.

Ознаками інсульту є:

раптовий інтенсивний головний біль або біль голови без причини,
запаморочення,
порушення ковтання,
раптове погіршення ходи, втрата координації,
порушена мови,
погіршення зору, двоїння перед очима,
нудота, блювота, сплутана свідомість,
зомління, асиметрія м’язів обличчя.

Лікарка наголошує, що важливо вміти розпізнати інсульт. Якщо симптоми інсульту є неочевидними, то пацієнт може пройти легкий мнемотичний тест FAST, що у перекладі означає “швидко”. Так його називають відповідно до перших букв:

F (face) — “обличчя”. Можна попросити пацієнта усміхнутись: оскільки при інсульті відбувається асиметрія обличчя або параліч м’язів з одного боку, кут губи візуально змінюється. Також можна попросити висунути язика: якщо він відхиляється вправо або вліво, це може вказувати на інсульт;

A (arm) — “рука”. Варто попросимо пацієнта підняти перед собою обидві руки. При інсульті рухи будуть нерівномірні, одна може залишатись нижче або відхилятись, падати або взагалі не підніматись;

S (speech) — “мова”. Хворий не може нормально відповісти на будь-яке питання, мова буде невиразна і плутана;

T (time) — “час”. Якщо помітили один з цих симптомів, треба якнайшвидше викликати швидку медичну допомогу.

“Час при інсульті — вкрай важливий. У нас, медиків “швидкої”, існує таке поняття, як стандартне вікно терапевтичних можливостей. Тобто, у пацієнтів з інсультом з появою перших ознак захворювання найважливіші 4,5-6 годин для надання необхідної тромболітичної терапії. Якщо цього досягти, пацієнт може повністю відновитись”, — веде далі співрозмовниця.

За статистикою, у 50% випадках пацієнти не розуміють, що в них стався інсульт, доки їх стан не стане критичний. Якщо допомогу не надати вчасно, може наступити інвалідизація чи смерть.

Зокрема, у перший місяць після інсульту помирає до 25% пацієнтів (зазвичай, відбувається набряк мозку, здавлення стовбурів головного мозку, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, ниркові недостатності). До 40% смертей припадає на перші дві доби.

До кінця першого місяця хвороби до 50% людей мають інвалідизуючі неврологічні розлади. Також серед наслідків і ускладнень: втрата пам’яті, повна втрата мови, проблеми зі слухом, зором, пневмонії, сепсиси, паралічі.

Перша допомога — що варто знати, аби допомогти

До приїзду медиків, важливо знати, як надати першу медичну допомогу при інсульті. Світлана Когут розповідає: якщо пацієнт при свідомості, він повинен лягти на ліжко, підставити під голову подушку, плечі і лопатки повинні бути вищими за тулуб на 30 градусів.

Варто забезпечити вільне дихання, звільнити від стискаючого одягу, особливо шию, груди, а також провітрити приміщення. При блюванні повернути голову набік. Важливо, щоб пацієнт не вставав, не робив різких чи зайвих рухів.

Якщо пацієнт непритомний, варто для початку перевірити, чи він дихає. Якщо так, то покласти на бік, легко підняти голову, щоб не задихнувся. Далі контролювати наявність пульсу аж до приїзду лікарів.

Якщо пацієнт не дихає, а дихання неритмічне, потрібно надати серцево-легеневу реанімацію.

Чого не варто робити при інсульті

Найперше — не приймати препарати для зниження тиску, а також не вставати з ліжка, не ходити, не нахилятись, не пити та не їсти, оскільки можливе порушене ковтання. Це стосується і самостійної госпіталізації хворого, краще дочекатись бригади швидкої медичної допомоги.

Профілактика та реабілітація

Найкращим способом зниження ризику інсульту є профілактика. Варто дотримуватись збалансованого харчування, бути фізично активними, відмовитись від шкідливих звичок, уникати стресових ситуацій, слідкувати за артеріальним тиском, регулярно проходити профілактичний огляд у невролога, а якщо у пацієнта вже є проблеми із серцем, тоді й кардіолога.

Надважлива реабілітація після інсульту. Якщо ситуацію відпустити на самовплив, людина може залишитися з набутими ураженнями назавжди. Реабілітація після інсульту має починатись відразу після лікарні і після того, як пацієнту надали медичну допомогу.

Перші півроку найважливіші і найвідповідальніші. На ранньому етапі потрібна допомога реабілітологів.

Розрізняють гострий, ранній, пізній і віддалений періоди реабілітації.
Центр екстреної допомоги має заключений пакет медичних послуг з НСЗУ, де прописана маршрутизація пацієнтів. Чим швидше він прибуде у лікарню, тим швидше їй нададуть допомогу і настане одужання.

Як наголосила Тетяна Негрич, мозковий інсульт у Львівській області лікують у визначених НСЗУ закладах:

Львівська обласна клінічна лікарня;
Львівське територіальне об’єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування і швидкої медичної допомоги”;
Львівський обласний госпіталь ветеранів війн і репресованих ім. Ю. Липи (Винники);
Буська центральна районна лікарня;
Дрогобицька міська лікарня № 1 Дрогобицької міської ради;
Стрийська міська об’єднана лікарня;
Самбірська центральна районна лікарня;
Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради;
Новояворівська міська лікарня ім. Ю. Липи.