Без “Лускунчика” та “Лебединого озера”. Як змінилася культурна сфера Львова за рік війни

Львівська опера та філармонія прибрали з програми російські твори, у книгарнях менше російських книг, а на музичних платформах та YouTube збільшились рейтинги українських авторів контенту. Як змінилась культурна сфера у Львові після початку повномасштабного вторгнення, дізнавалось Суспільне.

Львівська опера першою відновила свою роботу після початку повномасштабного російського вторгнення. Відкриття відбулось на площі перед театром. Там організували концерт до народження українського композитора Миколи Лисенка.

Після початку повномасштабної війни з програми театру прибрали твори російських авторів. Серед них був “Лускунчик” та “Лебедине озеро” Петра Чайковського. Натомість підготували прем’єри українських авторів. Наприклад, виставу “Украдене щастя” за мотивами однойменної драми Івана Франка.

“Ми проти будь-якої апеляції до російського репертуару, неважливо в якому контексті. Ми виступаємо, щоб всі митці, в Україні і за кордоном, усвідомлювали, що російський репертуар, російська музика, російська культура загалом є потужною зброєю нашого ворога, є великою частиною їхньої пропаганди”, — каже керівниця літературно-драматургічної частини Львівської опери Аліна Плахтієнко.

У одній з львівських книгарень в асортименті представлені українські книги, а російські видання залишились лише у вигляді декору, розповідає адміністраторка книгарні Соломія Процак.

“Російськомовні книжки — ті, що надруковані в Україні російською, якщо такі були, то їх було достатньо мало в асортименті. Книг російських видавництв, російських авторів в нас насправді було не так багато. Це в основному якась класика, яка була і залишається, на жаль, популярною. Ми теж її прибрали, тобто фактично зараз тільки український контент, україномовні автори”, — розповідає адміністраторка Соломія Процак.

Без “Лускунчика” та “Лебединого озера”. Як змінилася культурна сфера Львова за рік війни. Суспільне Львів

У деяких книгарнях Львова, ще продають російські книги, там нам не дозволили знімати, але відео, що підтверджує продаж російських книг, надали львів’яни.

За словами продавців так розпродують залишки, придбані до 24 лютого 2022 року. У книгарні наукового товариства, яку відкрили для того, щоб розповсюджувати українську книгу, кажуть, що попит на російські книжки є.

“Багато в нас є вимушених переселенців, які не звикли читати українською мовою. Їм зручніше читати російською, вони ходять, шукають книги російською мовою і в кого ще є залишки, то вони, мабуть і у виграші в бізнесі, бо вони мають що пропонувати. Ми пропонуємо український варіант”, — розповідає завідувачка книгарні Любов Бартошевська.

З початком повномасштабного вторгнення 64% українців почали постійно спілкуватись українською. Також зменшилась кількість споживачів російського контенту. Понад 40% перестали дивитись російські серіали та слухати російську музику. Про це свідчать дані соціологічної групи Рейтинг станом на серпень 2022.

Про те, що збільшилась кількість слухачів розповідає і виконавець ХАС.

“Слухач почав слухати українського артиста, не тільки нового, але і того, хто творив до повномасштабного вторгнення. Оскільки ті платформи дуже розумні — вони всі реагують на лайки, на підписки відповідно. У рекомендації закидає дуже багато того, що український слухач міг, на жаль. Що я по собі відчув і багато колег, дуже багато підписок, прихід грошей на платформах і прихід переглядів”, — каже співак Назар Хассан.

Проте, що український контент став популярнішим онлайн каже і львівський стендап комік Андрій Озарків. За його словами, люди почали більше відвідували вечірки коміків онлайн. Їх відновили у березні минулого року.

Комік Андрій Озарків під час виступу. Суспільне Львів

“Було десь 4 чи 5 тисяч підписників зараз вже 106. Ми провели перші стендапи місяць після повномасштабного вторгнення і ще думали чи це доцільно. До нас дуже багато людей прийшло і це виявилось хорошою терапією, такою психотерапією, щоб трошки відволіктись і просто посміятись. До нас прийшла дівчинка з Чернігова і вона каже: “Я перший раз за місяць засміялася”, — розповідає стендап-комік Андрій Озаркін.

А ще культурні заклади адаптували свої програми і організовують вистави та концерти без світла. Такий концерт відбувся в Органному залі 11 жовтня 2022 року. Тоді у Львові ввечері зникло світло. Виступ Луганського філармонійного оркестру вирішили розпочати з увімкненими ліхтарями на телефонах.

Читайте також

Протягом року повномасштабної війни “Домівка врятованих тварин” прийняла 6 тисяч тварин

Від львівського вокзалу до кордону: спогади про початок повномасштабного вторгнення