Бачити на дотик: координаторка проєктів для незрячих у Львові про друк книг під час війни

25.12.2022

136 5 хвилин читано

Цьогоріч у Ресурсному центрі Львівської політехніки попри війну вдалося надрукувати більше 20 видань для незрячих загальним накладом 5 тисяч книжок. Це утричі більше, ніж зазвичай. Книги шрифтом Брайля безкоштовно передали у бібліотеки та школи-інтернати по всій Україні. Зокрема, у Донецьку, Запорізьку, Херсонську та Харківську області. А також для незрячих дітей-переселенців за кордон. Про те, як створюють книги шрифтом Брайля, роботу в умовах війни та плани на 2023 рік Суспільному розповіла керівниця Ресурсного центру Львівської політехніки і координаторка проєктів для незрячих Оксана Потимко.

Війна не завадила, а стала стимулом

До початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали три видавництва, які друкували книги для незрячих. Вони були розташовані у Києві, Харкові та Львові. Через війну харківське та київське видавництво згорнули свою діяльність та евакуювалися за кордон. Керівниця Ресурсного центру Львівської політехніки Оксана Потимко каже, це мотивувало ще більше працювати.

“Як це дивно, війна не завадила. Здебільшого це стало таким стимулом до того, щоби друкувати більшу кількість книжок, більше видань, більші тиражі. Адже залишились тільки ми. Відповідно, на нас впало шалене навантаження. Якщо ми попередні роки друкували приблизно 1200-1500 книжок, то цього року — близько 5 тисяч книжок, тобто втричі більше, ніж це буває зазвичай. Якщо говорити про кількість найменувань — то це близько 22-23 видань впродовж року”, — каже Оксана Потимко.

“Казки” Галини Вдовиченко, видані у Ресурсному центрі Львівської політехніки. Фото Оксани Потимко

Таких результатів вдалося досягнути попри те, що фінансування проєктів для незрячих від міськради у 2022 році припинилось через війну. Гроші скерували на нагальніші потреби — оборону країни. Відновити друк книг шрифтом Брайля допомогли підприємці та благодійники.

“На початку війни ми мали ще на рахунках невеликі суми коштів і закупили папір для друку брайлівської літератури, пружини, термопапір для малюнків. Нас підтримали місцеві підприємці. Влітку ми підписали угоду з Литовським інститутом культури, який запропонував нам друкувати літературу литовських письменників, але в перекладі українською мовою. Вони фінансують друк і переклад, а ми друкуємо, відсилаємо цю літературу по Україні і два примірники віддаємо литовцям. І єдиний проєкт, який нам вдалося виграти — це зараз в грудні 2022 року проєкт за підтримки фонду “Abilis Foundation” з Фінляндії”, — каже координаторка проєктів для незрячих.

Книга шрифтом Брайля всередині. Фото Оксани Потимко

Також меценати подарували Ресурсному центру брайлівські принтери.

“Ми мали один брайлівський принтер і він періодично виходив з ладу. Нам цього року американські благодійники подарували великий потужний брайлівський принтер. Дорогий він, коштує близько 600 тис гривень. Це було у травні. А у вересні польські колеги подарували інший принтер — за 200 тисяч гривень. Якби не ця війна, нам би ніхто ці два принтери не купив і не передав, бо це дуже дорогі речі” — каже жінка.

Книга на 300 сторінок у Брайлі — 7 товстих томів — як створюють книги для незрячих

У Ресурсному центрі Львівської політехніки друкують книги для дітей різного віку — від учнів молодших класів до випускників. Серед цьогорічних новинок: “Расмус-волоцюга” Астрід Ліндгрен, “Пригоди Тома Сойєра” Марка Твена, “Пригоди Русалоньки із 7-Б”. А також книги Бенаса Берантаса, Іґне Зарамбайте та Евеліни Дацюте. Над кожною книгою працюють від півтора місяця до пів року залежно від кількості сторінок.

“Справа в тому, що брайлівська література вона є специфічною, її не можна зменшувати у розмірах. Тобто звичайні книги, коли ви друкуєте, ви можете робити більший шрифт, менший, а шрифт Брайля не зменшується в розмірі і не збільшується, тому що він стає нечитабельний. Припустимо, остання наша книга — це книга литовського автора Рімантаса Кміте “Хроніки Південного” в паперовому варіанті має понад 300 сторінок. В Брайлі — це 7 дуже товстих великих “енциклопедичних” томів по 130-140 сторінок кожний”, — каже Оксана Потимко.

Пригоди Тома Сойєра Марка Твена шрифтом Брайля. Фото Оксани Потимко

Книги Брайля ілюструють рельєфними тактильними малюнками.

“Вони є кольорові, хоч діти не бачать цього кольору на дотик. Ми до кожного малюнку даємо обов’язково його опис і там розповідаємо, що зображено. Якого кольору одяг, як виглядає обличчя героя: чи воно лагідне, чи воно сумне, чи усміхнене. Кожного героя дитина може побачити на дотик: де в нього крила, де лапки, де дзьобик, хвостик, якщо це до прикладу ворона”, — каже координаторка проєктів для незрячих.

Ілюстрації для книжок. Фото Оксани Потимко

Кожну книгу, надруковану Брайлем, у Ресурсному центрі доповнюють QR-кодом. Перейшовши за ним, можна послухати аудіоверсію книги. Їх озвучують також на базі Львівської політехніки.

“Ми створюємо аудіокниги в ролях за участі відомих українських артистів і незрячих дітей. Цей напрямок провадить Ярослав Нудик — соліст гурту “Піккардійська Терція”. Він озвучує дуже багато книжок і залучає до озвучення незрячих дітей різного віку. Це діти не тільки зі Львівщини. Цього року попри війну в озвученні наших книжок брали участь діти з Запорізької, Дніпропетровської областей, з міста Херсон, з Черкаської, Вінницької, Харківської та решти областей”, — каже Оксана Потимко.

Відправили тисячі книжок в різні точки України та світу

Собівартість книжки шрифтом Брайля — від 400 до 1200 гривень. Якщо вона має чотири і більше томів, сума зростає. Попри це книги, видані у Ресурсному центрі, не можна придбати. Їх безкоштовно передають у бібліотеки та спецшколи для незрячих.

“Робота, яку ми виконуємо — безкоштовна. Це принципове питання. Минулого тижня ми відправили більше як 1000 книжок по всій Україні: у Харків, Запоріжжя, Херсон, Кіровоградську область, Київ і далі й далі, по всій Україні. Відправляємо у спецшколи, інтернати, бібліотеки і індивідуально дітям. Навіть в Донецьку область — дівчинці, яка живе біля Краматорська і страшенно любить читати. Раніше ми відправляли в Рубіжне, але школа зруйнована”, — каже Оксана Потимко.

“Горістечко” та “Бабайка” Бенаса Берантаса. Фото Оксани Потимко

Також цього року Ресурсний центр відправив до півтори тисячі книжок у країни Європи: Литву, Польщу, Німеччину, Австрію, Чехію, Італію та багато інших. Туди евакуювали незрячих дітей із окупованих областей та зон активних бойових дій.

Книги до Різдва та плани на 2023 рік

Зараз у Ресурсному центрі в межах проєкту “Рятівна книжка” з фінською компанією “Abilis Foundation” друкують та озвучують три святкові книги. Вони називаються “Містерія Різдва”, “Біле Різдво” і “Різдвяні історії”. Усього у планах — 360 примірників.

“1 грудня виграли проєкт, а хочемо встигнути до Різдва. Одна готова, другу —додруковуємо, тож дві точно встигнемо. Плюс ми їх озвучили. “Містерія Різдва” — дуже цікава. Вона структурована: 12 колядок і кожну колядку співала інша незряча дитина. Плюс там є 12 рецептів. Їх прочитала народна артистка України Олександра Бонковська. І 12 різдвяних поезій. Кожну з них виконує різний актор. Це і “заньківчани”, і музиканти, і актори інших театрів: Роман Гавриш, Олександра Люта, Славко Нудик, Соломія Чубай”, — каже Оксана Потимко.

Наступного року у Львові хочуть надрукувати та озвучити в ролях книгу Астрід Ліндгрен “Роня, донька розбійника”. До цієї книги планують написати авторські пісні. А також — серію про відомих особистостей України та світу. Крім того, враховуватимуть побажання незрячих дітей.

Озвучення фільмів для незрячих та інші проєкти

Крім друку книжок, у Ресурсному центрі озвучують фільми для незрячих. Цього року створили аудіодискрипцію до фільмів “Крижане серце”, “Найкраща пропозиція”, “Побачення наосліп” і “1+1. Недоторкані”. Наступного року планують озвучити стрічки “Форрест Гамп” та “Хористи”.

“Це звичайний фільм, але до нього за спеціальними методиками робиться аудіодискрипція. Цей коментар додається в паузах між звуками, репліками фільму. Він незрячій людині дає можливість дивитись, що відбувається у фільмі”, — каже керівниця проєктів для незрячих.

Також Ресурсний центр створив інклюзивний мистецький проєкт “Відчинилося життя”.

“Цей проєкт — унікальний. Незрячі виконавці: і діти, і дорослі, з різних куточків України і світу виступають у супроводі оркестру. Наступного року проєкту виповнюється 15 років”, — каже Оксана Потимко.

Незрячі виконавці вже виступили в багатьох європейських країнах: від Польщі до Швеції. В наступному році серед планів є кілька концертів в Україні.