Солодощі, сухі борщі та окопні свічки: як переселенці на Львівщині допомагають ЗСУ

05.12.2022

136 2 хвилин читано

У Сколівській громаді, що на Львівщині, проживає декілька сотень вимушених переселенців. Багато з них волонтерять і активно допомагають військовим. Зокрема, разом з місцевими волонтерами збираються на дозвіллі у гуманітарному штабі, який організували у місцевому музеї.

Олена Янатьєва приїхала з Маріуполя. Вдома жінка працювала дієтологом у дитячому садку. У перший день війни вона з колегами віддала приготовані раніше страви до бомбосховищ, зокрема й на Азовсталь.

“Найстрашніше було – холод. Не так був голод, як холод. В квартирі було вибите все. Все, що могло битися – воно вибилось. І тому був у квартирі нуль градусів. Кожні 10 хвилин були авіанальоти. І тому я зразу зрозуміла, що це щось не те”, — каже переселенка.

З Маріуполя жінка з родиною виїжджала у березні, долаючи блокпости з кадирівцями.

“Виїжджали ми спонтанно. Не було ні “коридорів”, не було передишки. Нічого не було. Інформації взагалі ніякої не було! Щоб ви розуміли, на другий день у нас уже хліба не було. Ні води, ні хліба. На п’ятий день у нас газ пропав. На третій чи четвертий день уже і світла не було”, — каже Олена Янатьєва.

Опинившись на Львівщині у гірському місті Сколе, мешканка Маріуполя вирішила допомагати іншим переселенцям та волонтерити.

Олена Янатьєва в’яже шкарпетки військовим. Суспільне Львів

Гуманітарний штаб розгорнули в місцевому музеї.

“Вперше Оленка прийшла ну десь місяці чотири, ну може навіть чотири з половиною тому до мене сюди, в наш пункт. Розгублена, в депресії. Людина не знала, що має далі робити, які її наступні кроки, до кого вона має звернутися. Вона приїхала сюди з сім’єю і , слава Богу, що знайшлася людина, яка прихистила її”, — каже керівниця пункту збору гуманітарної допомоги Тетяна Зінкевич.

Переселенці з місцевими волонтерами збираються у гуманітарному штабі. Суспільне Львів

У Сколівській громаді проживає 350 родин переселенців. Багато з них волонтерять заради армії, каже Тетяна Зінкевич. Роблять окопні свічки та готують сухі борщі й солодощі на передову. Михайло Скрип – один з таких переселенців. До війни у Харкові мав кондитерський бізнес.

“Посиділи-посиділи в нашому селі – треба ж щось робити. Ми й раніше волонтерили, допомагали хлопцям на фронті з 2014 року. Основний продукт наш – це є батончики енергетичні. Так звана паста Гіппократа, її раніше так називали. Це суміш злаків, горіхів”, — каже Михайло Скрип.