Шелтер — означає прихисток. Де на Львівщині приймають переселенців з Донецької і Луганської областей

18.11.2022

129 6 хвилин читано

Щотижня із громад Донецької та Луганської областей евакуюють принаймні тисячу людей. Це — організована евакуація із “силовою” підтримкою: військові, поліція, рятувальники, підготовлені волонтери. Також люди виїжджають із регіону самі: тікаючи від війни або зими без опалення. За офіційними даними, близько півмільйона мешканців Донеччини зареєструвалися у різних областях України як внутрішньо переміщені особи.

Де шукати прихисток людям із зони бойових дій? Які шанси у родини переселенців знайти безкоштовне житло на зиму? Де приймають людей з дітьми і, можливо, собакою? Які зручності, послуги, підтримку пропонують українцям зі сходу на заході країні, у Львівській області? — Суспільне зробило огляд шелтерів: приватних, волонтерських, облаштованих благодійними фондами і місцевою владою громад Львівщини.

Прихисток у селі Жвирка Сокальської громади

Фото: Українська освітня платформа

Шелтер розташований у будівлі колишньої сільради села Жвирка. Опікується прихистком Українська освітня платформа: благодійна організація зробила у приміщенні ремонт і розмістила переселенців із зони бойових дій, зокрема з Донеччини та Луганщини.

Шелтер надає притулок винятково жінкам з дітьми, проживання безкоштовне, але обмежене — не більше пів року. Людей розміщують в окремих кімнатах, розрахованих на п’ятьох людей. Приймають у шелтері і домашніх тварин.

Шелтер — означає прихисток. Де на Львівщині приймають переселенців з Донецької і Луганської областей

Фото: Українська освітня платформа

Шелтер має спільні вбиральні, ванні кімнати і кухню, облаштовану необхідним приладдям для приготування їжі. Для дітей є ігрова кімната, біля будівлі — подвір’я для прогулянок.

Нині у шелтері живуть 20 людей, і є ще одна вільна кімната.

Фото: Українська освітня платформа

Прихисток у Кам’янці-Бузькій

У Кам’янці-Бузькій на Львівщині шелтер для переселенців облаштовують у порожньому двоповерховому будинку, який громада надала в оренду безкоштовно. Нині волонтери Української освітньої платформи роблять ремонт на першому поверсі.

Там буде шість кімнат для трьох-чотирьох людей кожна. Завершити ремонт і прийняти перших гостей у шелтер волонтери планують у грудні.

Українська освітня платформа має гарячу лінію для переселенців. Людям пропонують варіанти розміщення: тимчасові або довготривалі, безкоштовні або з оплатою комунальних послуг. Це можуть бути великі прихистки у приміщеннях навчальних чи культурних закладів або приватні кімнати.

“У нас є банк житла. Якщо ми не зможемо поселити людину у свій шелтер або у людини є окремий запит, ми пропонуємо інші прихистки чи окреме житло. Це може бути за орендну плату, за плату житлово-комунальних послуг чи безоплатно взагалі”, — розповіла представниця Освітньої платформи Христина Купчева.

Телефони гарячих ліній:

Коломия, Івано-Франківська область +38 099 088 91 98
Кам’янка Бузька, Львівська область +38 068 320 49 09
Хмільник, Вінницька область +38 050 951 64 17; 38 068 161 62 76
Сокаль та Стебник, Львівська область +38 068 941 63 12
Бережани, Тернопільська область +38 096 148 66 41
Великий Бичків, Закарпатська область +38 068 698 50 41

Прихисток “100% життя”, Львів

Фото: Суспільне Львів

Шелтер облаштований у колишньому офісному приміщенні неподалік від львівського залізничного вокзалу. Тут надають безкоштовний прихисток переселенцям із зони бойових дій. Термін проживання обмежується двома тижнями. За задумом волонтерів, це — тимчасовий притулок: на час, потрібний, щоби оговтатися, відновити втрачені документи, знайти постійне житло або ухвалити рішення виїжджати з країни.

Фото: Суспільне Львів

Поки шелтер розрахований на 50 людей. Тут є 19 спальних кімнат — від двох до десяти ліжок, окремі для чоловіків і жінок. Велику родину можуть розмістити в окремій кімнаті. Прихисток не облаштований для людей з інвалідністю — він розташований на третьому поверсі без ліфта.

Нині у шелтері живуть 30 дорослих і 10 дітей. Ще десять місць вільні. Волонтери планують утричі розширити прихисток: вони роблять ремонт у сусідніх приміщеннях, купують двоярусні ліжка.

Фото: Суспільне Львів

Переселенців у шелтері годують, забезпечують постільною білизною і засобами гігієни, тут є wi-fi і медпункт, консультації психолога і юриста. Для дітей є ігрова кімната, у планах — розважальні і освітні заняття.

Життя у прихистку регулює розклад: з 23:00 до 6:00 — режим тиші. У комплексі заборонений алкоголь і паління.

«У нас є правила, за ігнорування яких ми виселяємо з шелтера. Не можна не з’являтися на ночівлю без попередження. Є графіки прийнята душу, а також сніданку, обіду, вечері. Звісно, за крадіжку, агресивну поведінку чи навмисне псування майна також виселяємо», — розповіла Суспільному керівниця шелтеру Оксана Опара.

телефон шелтера “100% життя” +38 067 653 25 35

Urban Camp Lviv

Проєкт облаштування житлової зони зі спальними кімнатами. Фото: Urban Camp Lviv

Цей шелтер ще не приймає переселенців, його тільки облаштовують — в колишньому будинку культури у Залізничному районі Львова. За задумом, це буде не просто прихисток, а комʼюніті-центр для сімей з дітьми. Йдеться про соціалізацію та адаптацію переселенців до нового життя.

Житло в кемпі надаватиметься безкоштовно.

Проєкт облаштування спільної зони. Фото: Urban Camp Lviv

На першому поверсі розміститься спільний простір: кухня і обідня зона, дитяча кімната і приміщення для роботи. На другому поверсі — житлова зона: тут облаштовують кімнати для двох, трьох або чотирьох людей. Загалом кемп розрахований на 100 жильців.

Окремий простір відведений для спільних заходів: наприклад, фестивалів. На мінус першому поверсі обладнають укриття.

“Наразі ми вже маємо чергу. Заявки на поселення отримали від 500 осіб, кемп вміщує 100. Наш найкращий контакт — наш сайт, де можна заповнити анкету і чекати на зворотній зв’язок”, — розповів Суспільному Георгій Матюхін, співзасновник Urban Camp.

Відкриття центру заплановане на грудень.

Соціальний центр “GoFriends Save UA”, Моршин

У соціальному центрі є окремі кімнати для проживання, санвузли з гарячою водою та кухні. Фото: Facebook/Go Friends Save UA

Прихисток облаштований на території санаторію “Черемош” у курортному місті Моршин. Він розрахований на 170 місць, нині 25 з них вільні.

Переселенців тут розміщують в 4-місних кімнатах, кожна має санвузол і холодильник. Людям також пропонують триразове безкоштовне харчування.

“Оплата у нас тут тільки за комунальні послуги. В середньому це виходить 1100 грн з людини на місяць. Але поки що у нас немає опалення. Як тільки його запустять, ціна буде іншою”, — розказала Суспільному працівниця соціального центру Тетяна Придачкина.

Шелтер має ігрову кімнату для дітей та невеликий дитячий садочок. У шелтері є психолог, який працює з дітьми.

телефон центра +38 099 731 22 86

Артпростір ATS 267, Львів

В артпросторі також діє гуманітарний штаб, в якому збирають допомогу для людей, що постраждали від війни. Фото: Facebook/ATS 267

Шелтер облаштований у мистецькій майстерні у приміщенні колишньої АТС. Двоє львівських художників, Олександр Зиков та Арсеній Герегей, прийняли перших переселенців із зони бойових дій 26 лютого 2022.

Людей розміщують у спільному великому приміщенні, окремо обладнані вбиральні, кухня, кімната для прання.

Зараз у просторі живуть 30 людей. Від початку війни шелтер надав прихисток 200 людям. Проживання тут безкоштовне, але власники будуть вдячні за донати.

Також мешканці артпростору можуть долучитись до роботи як волонтери: ATS 267 проводить заходи, на яких збирають допомогу для ЗСУ та переселенців, заняття з арт-терапії.

Як розказав Суспільному Олександр Зиков, шелтер приймає як людей з тваринами, так і тварин без людей.

контактний телефон +38 063 391 8516

Модульні містечка, Львів

Модульні містечка складаються з житлових блоків та технічних: з туалетами, душами та кухнями. Житлові блоки обладнані необхідними меблями. Фото: пресслужба Львівської міської ради

У трьох львівських модульних містечках, збудованих ще у травні, нині живуть 1100 людей. На зиму місцева влада готує окремий майданчик, із модулями, в яких буде опалення. Там зможуть розміститися 1200 людей.

Модульні містечка складаються із житлових блоків та технічних: з туалетами, душами та кухнями.

Щоби поселитися у містечку, доведеться написати заяву. Це можна зробити у ЦНАПах Львова, — про це Суспільному розповів директор Центру соціальної підтримки Володимир Головатий.

“Людей вносять у загальну чергу. До прикладу, коли звільнили Київ, у нас у модульному містечку звільнилась п’ята частина місць. І ми по списках пройшлися і забрали туди інших людей”, — розказав Головатий.

За його словами, коли “зимове” містечко буде готове, туди переселять людей із трьох “літніх”, в яких опалення не передбачене проєктом.

“Одне модульне містечко підлягає повному демонтажу та переїзду до зимового модульного містечка, а два будуть заморожені на зиму. Всі будуть зимувати у новому містечку”, — пояснює Головатий.

У Львові на вулиці Левицького, 67 працює Центр для переселенців. Там надають юридичні консультації, допомагають із відновленням документів та поселенням людей, які потребують прихистку.