“Рідним сказали, що я загинула”: у Львові готують до протезування жінку з Бахмута

27.10.2022

135 3 хвилин читано

На початку вересня 66-річна Ірина Пономаренко потрапила під обстріл на ринку в Бахмуті. Тоді вона втратила ногу та отримала поранення іншої. У лікарні в Дніпрі рідним повідомили: жінка загинула. Як виявилось невдовзі, її переплутали з іншою пораненою. Ірина Пономаренко розповіла про поранення, лікування у Першому ТМО Львова та возз’єднання з родиною.

Ірина Пономаренко розповідає, з 24 лютого у Бахмуті почалися сильні обстріли. Тоді жінка разом з родиною облаштувала укриття у підвалі.

“Тільки війна почалась, як почало гриміти. Перший час я не ходила в підвал, але підготувала ліжко, обігрівач, чайник. Як почало сильно стріляти, то взагалі… сидиш у підвалі і чуєш, як поряд бомба падає і земля дрижить. Ти ніколи такого не бачив, не чув, це жахливий страх. Чоловіки виходили з підвалів і плакали. Я пів року там сиділа”, — каже Ірина.

На початку вересня, в обід, жінка наважилась вийти у місто по продукти. Тоді вона потрапила під обстріл.

“В пів на 11 в них (росіян, — ред.) кінець, напевно, обід і перестають стріляти. Я отримала пенсію, пішла на пошту. Думаю, збігаю, куплю сир, сметану і посмажу сирники, поки не так стріляють. І я підходжу, щось як зашелестить під ногами у мене! А я ж беру гроші, даю продавчині 130 гривень, кажу: “Ларисо, а що ж воно таке?” Дивлюсь, а в мене ноги немає. А друга нога — роздроблена. Я тримаюсь за прилавок, стою, не розумію, чи мені здалося, чи що. Потім я зсунулась і впала”, — каже Ірина Пономаренко.

Ірина Пономаренко потрапила під обстріл на ринку. Перше ТМО Львова

Жінка розповідає, тоді болю не відчувала зовсім

“Беру кросівок, а там півноги. А мені кажуть: “Тітко, що ти робиш, це ж твоя нога”. Я відповідаю: “А що ж я її кину, а там собаки бездомні бігають, почнуть гризти, а мені це неприємно. Медсестра до мене підійшла, щоб зупинити кров. А я вже нічого не боюсь, помру, то помру”, — каже мешканка Бахмуту.

Ірину доправили у лікарню в Бахмуті. Тоді вона знепритомніла.

“Я там день побула, але я не пам’ятаю цього, я там нікого не бачила. Потім мене повезли в Дніпро, була 6 днів у комі. Тоді мені сказали: поїдете на Львів”, — каже жінка.

Жінці надали першу допомогу у лікарні в Бахмуті. Перше ТМО Львова

Коли син Ірини Олександр приїхав у Дніпро, аби навідати поранену, йому повідомили, що мама померла.

“Я знав, що мама в лікарні Мечнікова (у Дніпрі, — ред.). Приїхав в лікарню, а на рецепції мені кажуть: “Вона — покійна”. Я ледь з розуму не зійшов. В мене обірвалось все”, — каже Олександр.

Як виявилось невдовзі, Ірину переплутали з іншою жінкою — продавчинею Ларисою, яка також отримала поранення на ринку.

“Рідним сказали, що я загинула. Мене переплутали з іншою жінкою. А я боялася, що не вижили вони, що їх немає на білому світі. В Бахмуті бомблять і бомблять”, — каже поранена.

Ірина Пономаренко розповідає, що найбільше хвилювалась не за своє здоров’я, а за рідних. Перше ТМО Львова

Тим часом жінку госпіталізували у Національний реабілітаційний центр “Незламні” Першого ТМО Львова. Там її прооперували.

“Пацієнтка поступила до нас з великою раною м’яких тканин та множинними переломами великої гомілкової кістки зліва з повним розчавленням кістки. Фактично, це була велика кількість уламків, яка не мала шансів на те, щоби зростися докупи. У зв’язку з тим, що в пацієнтки вже немає другої ноги, ми змогли вкоротити кінцівку, видаливши всі мертві тканини кістки, звести їх щоб вони зрослися і була здорова кістка. Також ми перенесли м’язовий клапоть з литки, закривши всі дефекти, щоб убезпечити кістку від інфікування”, — каже лікар-хірург центру “Незламні” Данило Туркевич.

Також жінка зустрілась з рідними. Зараз Ірина проходить реабілітацію та підготовку до протезування. Лікарі прогнозують, після одужання завдяки протезу вона зможе ходити та не користуватися візком.