Попри п’ять кульових поранень евакуював групу із засідки на Курщині: історія 25-річного Героя України Юрія Жуковця
Більше про історію Героя повідомили у пресслужбі Першого ТМО Львова.
До повномасштабної війни Юрій Жуковець керував агентством нерухомості. Ще до 24 лютого чоловік вирішив, якщо вторгнення відбудеться, то він неодмінно воюватиме.
“Я здобув вищу освіту в університеті внутрішніх справ, паралельно вчився на військовій кафедрі. В 2020 році я отримав звання молодшого лейтенанта. Відповідно я знав: якщо прийде війна, треба брати зброю і ставати до захисту, а не чекати поки тебе покличуть”, — ділиться чоловік.
Юрій спершу служив в 216 батальйоні 125 бригади, був командиром взводу ТрО. Пізніше став командувати ротою розвідки у складі 103 окремої бригади територіальної оборони ім. митрополита Андрея Шептицького.
Захисник боронив Україну на Лиманському напрямку, на Харківщині, Сумщині, а також воював на Курщині в РФ, де й отримав важке поранення під час зачистки одного з населених пунктів. Тоді частина роти капітана потрапила у засідку. Російський солдат обстріляв командира з автомата майже впритул – з відстані 10 метрів. Влучив у ноги, руку та живіт.
“Це було моментально. Я відчув, що летять кулі, що ліва рука перестає працювати, а ноги підкошуються. Я почав відходити”, – пригадує захисник.
Жодна з куль не влучила в життєво важливі органи. І командир попри біль зміг зібратися з силами та вивести свій особовий склад. Нещодавно президент присвоїв Юрію звання Героя України. Військового нагородили відзнакою “Золота Зірка”. Юрій переконаний, що кожен боєць в його роті після того бою заслуговує на таке звання.
“Це нагорода всього підрозділу, кожного з моїх хлопців, нашого командування, всіх, хто працював, забезпечував, допомагав ефективно виконувати задачі. Бо якби хоч хтось з них у будь-який момент дав задню, ми б не виконали цю задачу. Це наша спільна нагорода. Ми все робили командно”, – запевняє Герой України.
Захисник переніс вже 7 операцій. Зараз командир відновлюється після поранення у центрі “Незламні”. Лікар Ярослав Зеліско розповідає про його стан:
“Пацієнт надійшов до нас тиждень тому з багатоуламковими переломами обох кісток лівого передпліччя, дефектом м’яких тканин правого стегна та пошкодженням черевної порожнини, зокрема – кишківника. Зараз медики проводять хірургічні обробки ранових поверхонь. Паралельно з пацієнтом займаються наші фізичний та ерготерапевти, а також спеціалісти Центру ментального здоров’я”.
Фахівці працюють над тим, щоб Юрій покращив дрібну моторику лівої руки, в також зміцнив м’язи тулуба і кінцівок.
“Я коли приїхав, у мене на руці ще два пальці не працювали, а зараз вони почали рухатися і розроблятися – і це тільки тиждень часу. Досить швидко і якісно тут проходить реабілітація”, — каже Юрій Жуковець.
На воїна чекає ще низка хірургічних і травматологічних втручань. Після відновлення Юрій планує знову повернутися на фронт.
У центрі “Незламні” проходить реабілітацію та лікування 25-річний львів’янин і капітан Збройних сил України Юрій Жуковець. На Курщині частина роти, якою командував воїн, потрапила у засідку, а самого захисника впритул обстріляв російський військовий. Попри п’ять кульових поранень йому вдалось евакуювати особовий склад. Нещодавно він отримав звання Героя України.
Більше про історію Героя повідомили у пресслужбі Першого ТМО Львова.
До повномасштабної війни Юрій Жуковець керував агентством нерухомості. Ще до 24 лютого чоловік вирішив, якщо вторгнення відбудеться, то він неодмінно воюватиме.
“Я здобув вищу освіту в університеті внутрішніх справ, паралельно вчився на військовій кафедрі. В 2020 році я отримав звання молодшого лейтенанта. Відповідно я знав: якщо прийде війна, треба брати зброю і ставати до захисту, а не чекати поки тебе покличуть”, — ділиться чоловік.
Юрій спершу служив в 216 батальйоні 125 бригади, був командиром взводу ТрО. Пізніше став командувати ротою розвідки у складі 103 окремої бригади територіальної оборони ім. митрополита Андрея Шептицького.
Захисник боронив Україну на Лиманському напрямку, на Харківщині, Сумщині, а також воював на Курщині в РФ, де й отримав важке поранення під час зачистки одного з населених пунктів. Тоді частина роти капітана потрапила у засідку. Російський солдат обстріляв командира з автомата майже впритул – з відстані 10 метрів. Влучив у ноги, руку та живіт.
“Це було моментально. Я відчув, що летять кулі, що ліва рука перестає працювати, а ноги підкошуються. Я почав відходити”, – пригадує захисник.
Жодна з куль не влучила в життєво важливі органи. І командир попри біль зміг зібратися з силами та вивести свій особовий склад. Нещодавно президент присвоїв Юрію звання Героя України. Військового нагородили відзнакою “Золота Зірка”. Юрій переконаний, що кожен боєць в його роті після того бою заслуговує на таке звання.
“Це нагорода всього підрозділу, кожного з моїх хлопців, нашого командування, всіх, хто працював, забезпечував, допомагав ефективно виконувати задачі. Бо якби хоч хтось з них у будь-який момент дав задню, ми б не виконали цю задачу. Це наша спільна нагорода. Ми все робили командно”, – запевняє Герой України.
Захисник переніс вже 7 операцій. Зараз командир відновлюється після поранення у центрі “Незламні”. Лікар Ярослав Зеліско розповідає про його стан:
“Пацієнт надійшов до нас тиждень тому з багатоуламковими переломами обох кісток лівого передпліччя, дефектом м’яких тканин правого стегна та пошкодженням черевної порожнини, зокрема – кишківника. Зараз медики проводять хірургічні обробки ранових поверхонь. Паралельно з пацієнтом займаються наші фізичний та ерготерапевти, а також спеціалісти Центру ментального здоров’я”.
Фахівці працюють над тим, щоб Юрій покращив дрібну моторику лівої руки, в також зміцнив м’язи тулуба і кінцівок.
“Я коли приїхав, у мене на руці ще два пальці не працювали, а зараз вони почали рухатися і розроблятися – і це тільки тиждень часу. Досить швидко і якісно тут проходить реабілітація”, — каже Юрій Жуковець.
На воїна чекає ще низка хірургічних і травматологічних втручань. Після відновлення Юрій планує знову повернутися на фронт.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
